Хронічний гіперпластичний ларингіт

Морфологічна суть гіперпластичного ларингіту характеризується розростанням сполучної тканини у власному шарі слизової оболонки за рахунок появи ексудату, що призводить до потовщення м`яких тканин. При хронічному гіперпластичному ларингіті спостерігається гіперплазія багатошарового епітелію, а також метаплазія циліндричного епітелію в багатошаровий плоский з подальшою його гіперплазією. Внаслідок метаплазії та гіперплазії епітелій гортані грубішає, приймає шкіроподібний вигляд. Новоутворений епітелій сягає вивідних проток слизових залоз, що веде до порушення їх секреції. Епідермізація залоз веде до утворення кіст.

Хронічний гіперпластичний ларингіт поділяється на дві форми.

1. Хронічний дифузний гіперпластичний ларингіт.

2. Хронічний обмежений гіперпластичний ларингіт.

При дифузній формі гіперплазії патологічних змін зазнає слизова оболонка майже всієї гортані, менш за все — надгортаника, більше — вестибулярних та голосових складок.

Симптомами хронічного дифузного гіперпластичного ларингіту є: першіння, відчуття стороннього тіла у гортані, кашель, який особливо часто спостерігається при локалізації процесу в міжчерпакуватому просторі, зміни голосу від незначної захриплості до афонії, скупчення в`язкого слизово-гнійного мокротиння. При тривалій розмові голос втомлюється. Інколи з`являється біль у гортані. Діагноз ставлять після огляду гортані.

При дифузному гіперпластичному ларингіті застосовують в`яжучі і припікаючі речовини, які сприяють зменшенню об"єму тканин і секреції залоз. Широко використовується інгаляційна терапія.

Ефективні інгаляції антибіотиків з гідрокортизоном. Курс інгаляцій становить 10—12 процедур.

Для інстиляції в гортань та інгаляцій використовують водні розчини хлоробутанолгідрата, галаскорбіну, масляний розчин вітаміна А, аєвіт, слабкі лужні розчини (утому числі - мінеральні води), 1—2% масляний розчин ментолу. Проводять змащення слизової оболонки гортані 1—2% розчином азотнокислого срібла, 2—3% розчином таніна в гліцерині, 2—3% розчином коларголу або протарголу.

Важливою умовою лікування хронічного ларингіту, взагалі, та гіпер-пластичного, зокрема, є усунення шкідливих факторів, які можуть сприяти розвитку ларингіта. Такими факторами є надмірне голосове навантаження, зловживання алкоголем, куріння. Повітря, яким дихає пацієнт, повинно бути чистим, оптимальної температури й вологості. Проводять елімінацію патологічних процесів у носі та глотці. Рекомендуються загальнозміцнюючі заходи та гіпосенсибілізуючі речовини. Необхідно звернути увагу на стан серцево-судинної системи, тому що захворювання серця можуть призвести до застою у верхніх дихальних шляхах.

Електрофізіотерапевтичні процедури хворим на гіперпластичний ларингіт призначати не потрібно, пам`ятаючи про онкологічну пильність.

При обмеженому гіперпластичному ларингіті патологічний процес уражує ділянки деяких відділів слизової оболонки гортані — голосових та вестибулярних складок, гортанних шлуночків, міжчерпакува-того простору. Виділяють слідуючі основні види обмеженого гіперпластичного ларингіту.

1. Епідермальні вузлики голосових складок, які утворюються на межі передньої та середньої третин голосових складок, на симетричних ділянках, у вигляді напівшаровидних вип`ячувань розміром з макове або просяне зерно. Звичайно ці утворення виникають при тривалій перенапрузі голосового апарату, особливо часто у співаків, тому їх ще називають співочими вузликами.

Такою формою гіперпластичного ларингіту страждав відомий італійський тенор Енріко Карузо, з приводу чого був успішно прооперований. Епідермальні вузлики голосових складок у маленьких дітей інколи називають вузликами крикунів. Лікування хірургічне. Якщо голосові вузлики невеликі, то можливий їх зворотній розвиток при призначенні голосового режиму.

2. Монохордит — виражений стійкий запальний процес у одній голосовій складці. Частіш за все монохордит виникає як професійне захворювання. Монохордит, який має тривалий перебіг, потрібно розглядати як факультативний передрак. Лікування монохордиту консервативне, призначаються загальнозміцнюючі та гіпосенсибілізуючі засоби, інгаляції та інстиляції.

3. Дискератози слизової оболонки гортані — лейкоплакія (або лейкокератоз) та пахідермія. Дискератози займають одне з головних місць серед передракових захворювань гортані. Дискератоз — це дис-плазія багатошарового плоского епітелію, яка морфологічно представлена гіпертрофією (збільшення об`єму клітин), гіперплазією (збільшення кількості клітин), гіперкератозом (надмірне потовщення рогового шару), паракератозом (порушення процесу зроговіння — наявність в роговому шарі клітин, що мають ядра, та відсутністість зернистого шару), спонгіозом (ексудативне запалення епідермісу) та акантозом (потовщення епітелію з подовженням міжсосочкових відростків). Причиною виникнення дискератозів є хронічні запальні процеси слизової оболонки, що спричинені бактеріальними, хімічними та термічними факторами, а також причинами загального характеру — обмінна або харчова недостатність вітаміну А, гормональні порушення. Якщо у початковій стадії розвитку дискератозу виключити причину, що викликає хворобу, то можливий зворотній розвиток процесу. Якщо вплив негативного фактора не припиняється, відбувається посилення проліферації епітелію, і передракова фаза далі переходить у злоякісний процес. Цим питанням традиційно займалась наша кафедра. Підсумки цієї роботи представлені у книзі "Передракові захворювання ЛОР-органів" (Мітін Ю.В., Юр`їв Л.П., Гладуш Ю.І. — Київ, 1992).

Лейкоплакією називається захворювання, яке проявляється появою білих плям на гіперемованій слизовій оболонці гортані. Слово лейкоплакія походить від грецьких слів: leicos — білий і ріах — бляшка,Тривалий час існуюча плоска лейкоплакія при відповідних умовах поступово починає підійматися над рівнем слизової оболонки, стає шершавою, ворсинчастою на вигляд. Таку гіперкератичну форму лейкоплакії інколи називають лейкокератозом.

Пахідермія також розвивається на фоні запального процесу і характеризується гіперплазією слизової оболонки із зроговінням епітелію. Пахідермія часто локалізується у задніх третинах голосових складок (контактні пахідермії) та міжчерпакуватому просторі. Потрібно відзначити, що до цього часу не має опису виникнення раку з контактної пахідермії. Виникнення раку первинно у міжчерпакуватому просторі -явище рідке. Пахідермії виникають частіше у віці від 40 до 60 років, переважно у чоловіків. Ведучим симптомом є захриплість.

Лікування хронічних гіпертрофічних ларингітів і дискератозів включає усунення причин, що підтримують патологічний процес, санацію носа та приносових пазух, носоглотки та глотки, заборону куріння і вживання алкоголю. Широко використовуються інгаляційна терапія та вливання лікувальних речовин у гортань. При цьому застосовують антибіотики широкого спектру дії, суспензію гідрокортизону, протеолітичні ферменти, лужні розчини, масляний розчин вітаміну А. При відсутності ефекту від консервативного лікування гіпертрофовану оболонку видаляють — декортикація голосових складок, видалення гіпер-плазованого епітелію, лейкоплакії, пахідермії. Втручання потрібно проводити за допомогою операційного мікроскопа. Видалена тканина направляється на гістологічне дослідження.

4. Ларингіт Гайека. Інша назва цієї форми обмеженого ларингіту — набряк гортані Рейнке. При цій формі ларингіта є набрякова припухлість в передніх двох третинах голосових складок у вигляді паруса. Така локалізація набряку пов`язана з особливостями будови слизової оболонки в ділянці pars ligamentosa та pars cortilaginea. В ділянці parscortilaginea голосових складок такий набряк не виникає. Ведучим симптомом захворювання є зміна голосу. Лікування хірургічне — видалення зміненої слизової оболонки з голосових складок. Інша назва цієї операції — декортикація голосових складок.

5. Гіперплазія слизової оболонки гортанного шлуночка, внаслідок чого відбувається її випадіння, пролапс (вона не вміщується у цьому просторі). Виглядає це так: між вестибулярною та голосовою складками утворюється червоного або синьо-червоного кольору валик, який частково або повністю закриває голосову складку. Клініка захворювання визначається змінами голосу різного ступеню вираженості. Лікування хірургічне: видаляється гіперплазована ділянка слизової оболонки.

В теперішній час широке розповсюдження має ендоскопична хірургія гортані. Для цього використовуються опорні ларингоскопи, оптика і спеціальний хірургічний інструментарій.

Одним із провідних виробників ларингоскопів в світі є компанія Карл Шторц. При цьому фірма постійно вдосконалює інструменти для оториноларингологічних втручань.

Ларингоскоп марки Карл Шторц забезпечує легке введення інструментів без пошкодження тканин і оптимальний обзір всієї глотково-гортанної ділянки. Легка ергономічно оформлена рукоятка, якою наділені всі ларингоскопи марки Карл Шторц, спрощує введення інструментів і може бути швидко закріпленою за допомогою зовнішньої опори. Кутові рукоятки в поєднанні з нагрудними опорами, що випускаються, дозволяють проводити опорну ларингоскопію при значно більш стабільному положенні інструмента. Всі ларингоскопи вироблені з легкої нержавіючої сталі і придатні для застосування в лазерній хірургії.

Сьогодні найбільш розповсюдженою є методика операційної ларингоскопії, яка проводиться з використанням мікроскопа. Компанією Карл Шторц ця методика вдосконалена підключенням відеотехніки, для чого широко використовуються відеоларингоскопи, які включають в себе оптичні системи Хопкінса, і сучасні відеокамери з великою роздільною здатністю об`єктива.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!