Гострий етмоїдит

Анатомічна близькість, тісний венозний та лімфатичний зв`язок ґратчастого лабіринту з іншими приносовими пазухами пояснюють часту комбінацію етмоїдиту з іншими синуїтами. Цим пояснюється й той факт, що етмоїдити часто бувають нерозпізнаними. Багатопорожнинна будова ґратчастої пазухи має велике клінічне значення, оскільки запальний процес може бути обмежений групою клітин. Глибоке розташування ґратчастої пазухи у кістках черепа, складна анатомічна будова спричинюють труднощі при лікуванні її запалення.

Головний біль при ураженні передніх клітин локалізується біля кореня носа та у внутрішніх кутів очей, середніх — біль іррадіює у скроні та тім"я (мігренеподібний характер болів), задніх — у потилицю.

Виділення з носа, порушення носового дихання є також одними з головних скарг хворих. Гіпоосмія при гострім етмоїдиті буває значною, однак із зменшенням набряку слизової оболонки нюхової ділянки нюх відновлюється.

При передній риноскопії слизова оболонка носа різко набрякла, гіперемована, нерідко визначається виділення гною. При ураженні передніх та середніх клітин лабіринту ці зміни більш виражені у ділянці середнього носового ходу, а при захворюванні задніх клітин ґратчастого лабиринту - у ділянці верхнього носового ходу.

Ізольований гострий етмоїдит зустрічається рідко. Здебільше запалення передніх та середніх клітин ґратчастого лабіринту поєднується із захворюванням лобної та верхньощелепної пазух, а запалення задніх клітин — із захворюванням основної пазухи.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!