Зміст діяльності командира частини (підрозділу) та його заступника з виховної роботи щодо мпз основних видів бойової підготовки особового складу частин і підрозділів сухопутних військ

Сухопутні війська (у ряді держав – армія, а Німеччині – сухопутні сили) – це вид Збройних сил, який призначений для введення бойових дій переважно на суші. Вони у нашій державі є найбільш численними, різноманітними за озброєнням і способами введення бойових дій видом збройних сил. Сухопутні війська спроможні самостійно і у взаємодії з іншими видами військ вести наступ на противника з метою його розгрому й опанування територією, наносити вогневі удари на велику глибину, відбити вторгнення противника, стійко утримувати території, на яких вони виконують свої бойові завдання. У своєму складі вони мають різні роди військ (мотострілецькі, танкові, артилерійські, ракетні війська та ін.), спеціальні війська і служби (розвідка, війська зв’язку, РЕБ, інженерні війська тощо).

Зміст бойової підготовки частин і підрозділів Сухопутних військ визначається положеннями Воєнної доктрини України, їх призначенням, особливостями родів військ, які входять до їх складу, умовами дислокації військових частин і з’єднань. Вона здійснюється відповідно до вимог бойових статутів, конкретних настанов, програм бойової підготовки, наказів і директив командування.

Головним видом бойової підготовки є тактична підготовка, а основними видами – вогнева, технічна, спеціальна, стройова і фізична підготовка. Всі вони висувають високі вимоги до духовних, психічних і фізичних якостей особового складу і передбачають всебічно організоване та змістовне МПЗ.

Водночас, в кожному з основних видів бойової підготовки за умов її оптимальної організації закладені величезні можливості формування у військовослужбовців високих морально-бойових і фізичних якостей, психічної стійкості, навичок і вмінь стійко переносити труднощі навчально-бойової діяльності, сміливо і рішуче діяти в навчальному бою. Реалізація цих можливостей – головна задача заступника командира з виховної роботи.

Основою польової виучки військ, бойового загартовування, підготовки військовослужбовців і військових підрозділів до вмілих і злагоджених дій у сучасному бою є тактична підготовка, яка представляє собою навчання особового складу підрозділів, частин, з’єднань, органів управління підготовці і введення бойових дій.

Тактична підготовка включає: вивчення теорії бою, організації, озброєння, бойових можливостей, прийомів і способів дій в бою власних військ і військ ймовірного противника- вдосконалення навичок і умінь командирів, штабів та інших органів управління в організації забезпеченні бойових дій- опрацювання питань бойової готовності та рішення задач по бойовому призначенню- навчання особового складу індивідуальному та груповому застосуванню зброї, бойової техніки у бойовій обстановці- злагодження підрозділів, частин і з’єднань різних видів Збройних сил і родів військ тощо.

Саме під час тактичної підготовки, на ротних, батальйонних, полкових і дивізійних тактичних навчаннях вирішуються задачі всебічної бойової підготовки воїнів, підрозділів та військових частин. Під час цієї підготовки в умовах, наближених до бойових, воїни на практиці пізнають основні властивості та суттєві особливості сучасного бою, усвідомлюють його вимоги до власних морально-бойових, психічних і фізичних якостей, опановують основи ефективного застосування бойової зброї та техніки у різноманітних навчально-бойових ситуаціях.

Тактичні, тактико-спеціальні заняття і навчання формують такі основні морально-бойові якості військовослужбовців як витривалість, сміливість, ініціативність, рішучість, спритність, стресостійкість, здатність переносити труднощі похідно-бойового життя.

Водночас, на навчаннях закріплюються і вдосконалюються соціально-психологічні якості військових підрозділів, які необхідні для сучасного бою. Командири, штаби, офіцери виховних структур набувають досвід організації і проведення МПЗ в складній і напруженій обстановці сучасного бою.

Особливість тактичної підготовки полягає у тому, що під час її проведення вимагається від особистості військовослужбовця і військового підрозділу (частини) застосовувати у комплексі всі військово-професійні знання, навички та вміння, проявляти високі морально-психічні якості, яких було набуто у процесі вивчення інших предметів бойової підготовки, загальновійськових дисциплін, гуманітарної підготовки.

Успішне вирішення задач навчань досягаються тоді, коли на них створюється обстановка, яка максимально наближена до бойової, коли ситуація, в якій діють воїни, викликає у них високу фізичну і психічну напруженість, потребує активного мислення, високого бойового вишколу, ініціативи, сміливості і мужності. З цією метою в бойове навчання слід вносити стрес-фактори сучасної війни. Це – елементи раптовості, небезпеки і ризику, обмежувати час, який необхідний для виконання бойових задач, ускладнити самі навчально-бойові задачі. Для цього вміло можна застосувати у навчаннях імітаційні засоби макетів, створити різноманітні перешкоди, звукові, світлові та інші ефекти.

Значно розвивають психологічну готовність воїна до реального бою навчання, які проводяться на різко пересічній місцевості, з бойовими стрільбами, киданням бойових ручних гранат, наступом через зони загороджень і руйнувань, з обкаткою особового складу танками, з польотами літаків і вертольотів, з імітацією бомбових і ракетних ударів по об’єктах, які розташовані поблизу від своїх військ, висадкою тактичних повітряних десантів.

З цією метою рекомендуються створити спеціальні смуги психологічної підготовки, які обладнуються на основі смуги перешкод зі створенням елементів бойової обстановки (в населеному пункті, в смузі оборони противника, на марші). На змодельовану обстановку накладаються звукові, світлові та інші стрес-фактори сучасного бою, для чого застосовуються горючі суміші, димові шашки, вибухові пакети, сигнальні (освітлювальні) ракети, звукозапис стрілянини. Для більш успішного проведення занять в окремих військових частинах навчальні смуги, дільниці, поля об’єднуються в навчальне містечко психологічної підготовки, до складу якого входять смуга початкового навчання способам боротьби з танками, смуга одиночного комплексного навчання, навчальне поле з психологічної підготовки в складі підрозділу, смуга психологічної підготовки військових спеціалістів (розвідників, саперів, зв’язківців, танкістів та інших).

Більш докладно проаналізуємо роботу заступника командира з виховної роботи під час підготовки і проведення тактичних навчань з бойовою стрільбою, які передбачають навчання з дійсним введенням вогню і представляють вищу форму бойової виучки військ. Вони проводяться з метою перевірки і вдосконалення бойової підготовки особового складу, бойового злагодження підрозділів, частин, з’єднань, а також навичок і умінь командирів і органів управління в організації бойових дій, управління військами.

Зміст роботи заступника командира з виховної роботи щодо МПЗ задач, які вирішуються під час тактичних навчань визначається, виходячи із психологічного змісту сучасної війни та конкретних завдань навчань, МПС-у особового складу, а також з урахуванням інших стрес-факторів навчально-бойової обстановки, які здійснюють суттєвий вплив його на морально-психічний і фізичний стан.

У підготовчий період основна увага командирів та їх заступників зосереджується на роз’ясненні особовому складу отриманої навчально-бойової задачі, формуванні у воїнів психічної готовності до виконання завдань навчань у складній обстановці. Особлива увага звертається на молодих воїнів, на тих, хто раніше не був учасником навчань, а також на тих, які мають нервово-психічну нестійкість. З ними проводяться додаткові заняття, бесіди, організовується шефство досвідчених солдат і сержантів над молодими воїнами. Особовому складу роз’яснюється положення міжнародного гуманітарного права в умовах воєнного часу, вимоги щодо дотримання заходів безпеки, правил взаємовідношень з місцевим населенням в районі навчань. Воїни попереджаються про недопущення руйнування доріг, мостів, пошкодження сільськогосподарських угідь тощо. Готується до роботи у польових умовах база гуманітарної підготовки та інформування.

Під час навчань МПЗ спрямовується на оперативне доведення і роз’яснення особовому складу навчально-бойової обстановки і нових задач, його мобілізацію на активні та рішучі дії, подальший розвиток у воїнів психічної стійкості, недопущення під час навчань послаблень і спрощень, збереження і правильну експлуатацію бойової техніки та зброї, забезпечення організованості, дисципліни, пильності, дотримання заходів безпеки, своєчасне задоволення матеріально-побутових і культурних потреб, підтримання духу колективізму та взаємної допомоги.

Важливою задачею заступника командира частини (підрозділу) з виховної роботи на навчаннях є підтримання у особового складу бадьорості, використання будь-якої можливості для організації відпочинку, забезпечення зігрівання воїнів у холодний період року, просушування їх одягу і взуття у дощову погоду, турбота про доставку на бойові позиції гарячої їжі. Для подолання фізичної втоми, зняття морально-психічної напруги, поновлення бойового духу і працездатності важно вміло слід використовувати всі наявні можливості – від індивідуальних і групових бесід до прослуховування по радіо розважальних програм, показу кінофільмів, організації тренінгів психічного розвантаження.

Робота з особовим складом не повинна припинятися на завершальному етапі та після закінчення навчання. В цей час виховна робота спрямовується на приведення в належний стан зброї і бойової техніки. Як показує досвід, цей період завжди пов’язаний із зниженням емоційної напруги особового складу, зниженням уваги, накопиченням фізичної втоми, що в умовах відсутності необхідного контролю і психологічного впливу на воїнів може привести до порушення військової дисципліни, вимог безпеки, послабленню пильності, спричини аварії бойової та іншої техніки, травмування військовослужбовців. Тому, головна задача офіцерів структур виховної роботи полягає в тому, щоб в результаті вмілого використання всіх методів, форм і засобів впливу на свідомість, підсвідомість, емоційно-почуттєву, мотиваційну і вольову сфери та поведінку воїнів, не допустити зниження їх МПС-у і на цій основі забезпечити підтримання високої активності у вирішенні поставлених завдань.

Під час підведення підсумків навчань, як правило, проводиться аналіз ефективності проведених заходів МПЗ згідно основних етапів навчань, визначається його конкретність, цілеспрямованість, дійовість і ступінь впливу на воїнів, оцінюється діяльність організаторів цієї роботи, узагальнюється позитивний досвід і опрацьовуються рекомендації щодо його впровадження в практику військового навчання і виховання. Особлива увага має приділятися виявленню недоліків в змісті і організації МПЗ, а також визначенню шляхів їх усунення.

Всі перераховані вище проблеми і напрямки роботи знаходять своє відображення в плані МПЗ навчання (див.: додаток 4), ефективність якого може бути досягнута лише при вмілій організації і тісній взаємодії заступників командирів з виховної роботи, органів виховної роботи, усіх офіцерів-вихователів з командирами єдиноначальниками, штабами, начальниками родів військ і служб, бойовим активом.

Під час вогневої підготовки, навчальних і бойових стрільб, пусків ракет у воїнів формується майстерність у діях зі зброєю, ведення прицільного вогню, нанесення вогневих ударів по противнику. Одночасно здійснюється розвиток особистості воїна, його провідних особистісних якостей, формується, розвивається і вдосконалюється психічна стійкість і готовність до ефективних дій в бойовій обстановці. Саме на це і повинна бути спрямована діяльність заступника командира частини (підрозділу) з виховної роботи.

Отже, вогнева підготовка – це навчання військовослужбовця, особового складу військових підрозділів (частин) навичкам і вмінням ефективного застосування зброї для поразки цілей у бою. Для цього слід вивчати матеріальну частину зброї, правил її збереження та обслуговування, основ балістики, ефективних прийомів і способів стрільби, метання ручних гранат, способів розвідки цілей і визначення відстаней до них, способів управління вогнем.

Тому під час організації МПЗ в ході занять з вогневої підготовки заступник з виховної роботи повинен враховувати, що її вплив на психіку воїна значно посилюється в умовах якісного моделювання обстановки реального бою, бойових дій військ у цілому. Це досягається ускладненням умов тренувань і занять, роз’яснювальною роботою, що мобілізує військовослужбовців на успішне виконання задач вогневої підготовки. З цією метою організовуються стрільби на невідомій місцевості, в будь-яку погоду, в засобах індивідуального захисту. Під час стрільб рекомендується організувати імітацію обстановки реального бою. В той же час перед виконанням стрільб і в перервах між ними проводиться робота щодо роз’яснення бойових якостей та можливостей своєї зброї, слабкі місця іноземної зброї, організовуються обмін досвідом її застосування кращих вогневиків частини (підрозділу), зустрічі особового складу з учасниками бойових дій.

Для створення під час стрільб обстановки, яка максимально наближена до бойової, на директрисах установлюються декілька варіантів цілей на різній відстані, в різних напрямках, розкидані по фронту і в глибину. Мішені маскуються, поле з мішенями готується потайно від суб’єктів учіння. На шляху руху військовослужбовців встановлюються різноманітні перешкоди та загородження, які обмежують видимість цілей, змінюються засоби їх імітації та освітлення, застосовуються зовнішні подразники, які впливають на психіку особового складу. Задача заступника командира з виховної роботи тут полягає у роз’ясненні особовому складу необхідності проявляти винахідливість та ініціативу, діяти як у справжньому бою.

Немаловажним є створення під час проведення занять з вогневої підготовки в підрозділі атмосфери змагання на кращий результат у стрільбі, краще виконання нормативів. У підготовці військ важливо використовувати аналіз і розбір результатів стрільб, пусків ракет як стимулюючий фактор. Цю роботу необхідно проводити так, щоб відмінники бойової й гуманітарної підготовки прагнули виконувати вправи ще краще, а у військовослужбовців, які невдало виконали вправи, не виникло почуття невпевненості в своїх силах, а навпаки з’явилося прагнення до виправлення виявлених помилок внаслідок більш глибокого вивчення зброї та інтенсивних тренувань. Формами цієї роботи можуть бути вечори вшанування кращих воїнів, відправлення додому воїнам листів подяки, оформлення на території військової частини, в казармах дощок і стендів кращих за спеціальністю та ін.

Суттєвий вплив на якість опрацювання дидактично-виховних задач тактичної підготовки справляють технічна і спеціальна підготовки.

Спеціальна підготовка проводиться з особовим складом спеціальних військ (сил) і окремих родів військ (сил) (наприклад, війська зв’язку, частини РЕБ, інженерні війська, війська РХБЗ, пошуково-рятувальна служба, метрологічна, топогеодезична, гідрографічна, гідрометереологічна служби, автомобільні війська тощо) для формування навичок і вмінь майстерного володіння зброєю (бойовою технікою) і ефективного виконання функціональних обов’язків в різноманітних умовах навчальної та навчально-бойової обстановці. Особлива увага звертається на практичні заняття, на яких формується і вдосконалюється бойова майстерність.

Отже, зміст цих навчальних предметів і характер навчально-пізнавальної діяльності військовослужбовців визначають військова спеціальність, призначення конкретного військового підрозділу, виду Збройних сил і роду військ, наявна конкретна бойова техніка, зброя і особливості їх застосування у сучасній війні, особливості театру воєнних дій (ТВД), природно-кліматичних умов тощо. Цю підготовку спрямовано на вивчення бойової техніки, основних принципів роботи її елементів та вузлів, опанування правил експлуатації, формування міцних навичок і вмінь застосування в різноманітних складних бойових і кліматичних умовах, виховання впевненості в силі та бойових можливостей нашої вітчизняної техніки та ін. У ході цих занять військовий педагог має сприятливі умови для військово-патріотичного виховання воїнів, прищеплення їм впевненості у власних діях на сучасній бойовій техніці, формування інтересу до власної військової спеціальності, до військово-технічних знань, виховання організованості, точності, бережливості, мужності, витривалості тощо.

Оптимально організовані заняття на бойовій техніці викликають у особового складу глибоку віру в її надійність, можливість ефективного використання в бою, формують почуття впевненості в перемогу. Задача заступника командира з виховної роботи тут полягає в роз’ясненні особовому складу необхідності досконалого знання бойової техніки, її характеристик та можливостей як основи досягнення переможного результату. Акцентується їх увага на тому, що техніка потребує правильного обслуговування. Це сприяє розвитку у військовослужбовців намагання до чіткого виконання своїх обов’язків, своєчасного проведення регламентних і ремонтних робіт. Тут заступнику командира з виховної роботи дуже важливо переконати і показати особовому складу, що головним у системі “людина-техніка” є особистість воїна, що саме від її настанови на досягнення успіху, знань, навичок та умінь майстерно використовувати техніку та зброю, максимально ефективно застосовувати під час бою всі їх можливості, які закладені в тактико-технічні характеристики, залежить успіх в бойовій підготовці.

Робота на бойовій техніці сприяє загартуванню психіки військовослужбовців, особливо в умовах здійснення тривалих і напружених маршів в складних умовах місцевості, погоди, видимості, подолання на маршруті природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж, руйнувань, під час плавання та під водою.

Під час організації та проведенні занять з технічної підготовки особлива увага заступниками командирів з виховної роботи повинна приділятися дотриманню особовим складом заходів безпеки, неприпустимості травмування, каліцтва та загибелі людей в наслідок необережного поводження зі зброєю і бойовою технікою, халатності і недисциплінованістю окремих воїнів, слабкої методичної та професійної підготовленості керівників занять.

Значний вплив на МПС військовослужбовців справляють стройова і фізична підготовки.

Стройова підготовка – це формування у особового складу стройової виправки, спритності та витривалості, уміння швидко і правильно виконувати команди та стройові прийоми зі зброєю і без зброї, а також злагодженим діям підрозділів (частин) у строю. Вона включає: одиночну підготовку- стройове злагодження підрозділів (частин) при дії у пішому порядку і на машинах- стройові огляди.

В процесі стройової підготовки у воїнів виробляються такі важливі якості, як вміння розуміти і чітко виконувати команди командира, навички узгоджених дій у складі військових підрозділів, формуються та удосконалюються витривалість, координація рухів, покращується дисциплінованість і зібраність, намагання в будь-якій обстановці бути підтягнутим та охайним, здійснюється розвиток вольових і емоційних якостей особистості військовослужбовця.

Фізична підготовка – це комплекс заходів, які спрямовані на фізичне вдосконалення військовослужбовців з метою забезпечення їх фізичної готовності до виконання бойових задач. Вона організується і проводиться з врахуванням призначення виду Збройних сил і роду військ. Основні форми фізичної підготовки: ранкова фізична зарядка, навчальні заняття, спортивно-масова робота, фізичні тренування у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Найголовніше, в процесі фізичної підготовки військовослужбовці зміцнюють не тільки фізичне здоров’я, але й нервову систему, яка визначає емоційно-вольову поведінку воїна. Коли вона правильно організована, то фізична підготовка розвиває силу, швидкість, спритність, витривалість, сприяє прояву таких якостей як сміливість і рішучість. Роз’яснення необхідності фізичного самовдосконалення кожного воїна – головне завдання заступників командирів з виховної роботи у сфері фізичного виховання.

При організації та проведенні заходів МПЗ бойової підготовки дуже важливо враховувати особливості повсякденної діяльності воїнів різних родів військ, характер задач, які вони виконують. Так, в механізованих частинах і підрозділах особлива увага звертається на формування у воїнів впевненості у своїх силах, товаришах по службі і командирах, розвиток почуття колективізму, здібності до спільних, узгоджених дій в складі військового підрозділу, вироблення майстерного поводження зі зброєю, ведення з неї уразливого вогню по противнику. Особовий склад готується до здійснення тривалих і напружених маршів у різноманітних умовах місцевості, погоди, наявності природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж і руйнувань.

У танкових частинах і підрозділах першочергове значення приділяється вихованню у особового складу ініціативи, здібності до ведення активних, зухвалих і рішучих самостійних бойових дій щодо знищення противника. Заступнику командира з виховної роботи дуже важливо формувати у воїнів психічну готовність і стійкість до тривалого находження в специфічних умовах танка і ведення із нього уразливого вогню по противнику. Велика увага приділяється підготовці танкістів до подолання водних перешкод по глибоких бродах, переправах під водою, до довготривалих маршів.

Специфіка бойової підготовки артилеристів висуває особливі вимоги до формування витривалості, самовладання, здібності до узгоджених дій у складі бойового розрахунку. Особлива увага звертається на підготовку артилеристів до ведення уразливого вогню, психічну готовність до єдиноборства з танками та іншими броньованими машинами противника.

В підготовці воїнів ракетних частин і підрозділів значне місце відводиться формуванню впевненості в силі і могутності своєї зброї, переконання необхідності підтримки її в справному стані й боєготовності, розвитку технічного мислення, кмітливості і ініціативи, здібності до ведення вогню по противнику в умовах сильних перешкод.

В частинах і підрозділах військ протиповітряної оборони МПЗ бойової підготовки спрямовується на вироблення і розвиток у операторів бойових розрахунків уваги, оперативної пам’яті та швидкості мислення. Велике значення приділяється формуванню у воїнів здібності до тривалого знаходження у стані готовності до застосування і негайному виконанню раптової команди, вміння швидко переробляти отриману інформацію і доводити її до виконавців.

Існують особливості в змісті МПЗ бойової підготовки особового складу частин і підрозділів інших родів Сухопутних військ, знання і врахування яких в повсякденній діяльності командирів-єдиноначальників, штабів, заступників командирів з виховної роботи, інших офіцерів справляє суттєвий вплив на ефективність і дієвість їх роботи щодо формування у особового складу високих морально-психічних якостей та готовності до ефективного виконання своїх службових обов’язків в мирний і воєнний час.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!