Паратонзиліт та паратонзилярний абсцес

Видео: Вскрытие абсцесса диодным лазером

Паратонзиліт є захворюванням, що характеризується запальною інфільтрацією навколомигдаликової клітковини. Це захворювання виникає внаслідок поширення бактеріальної інфекції з мигдалика на навколомигда-ликову клітковину. Професор В.Д.Драгомирецький виділяє декілька форм паратонзиліту: набрякову, інфільтративну та абсцедуючу. Абсцедуючу форму паратонзиліту я подаю під рубрикою — паратонзилярний абсцес.

Хворий на паратонзиліт скаржиться на біль в горлі, високу температуру тіла, виражене загальне нездужання. Біль в горлі турбує переважно з однієї сторони, оскільки процес найчастіше однобічний. Однак інколи паратонзиліт та паратонзилярний абсцес бувають двобічними. Я в своїй практиці спостерігав дитину в віці до одного року з двобічним паратонзилярним абсцесом. На боці паратонзиліту розвивається лімфаденіт: при огляді спостерігається набряклість в защелепній ділянці, болісна при пальпації. Діагноз встановлюється на підставі фарингоскопічної картини: асиметрія зіва за рахунок випинання мигдалика з однієї сторони, а також тканин над і збоку від мигдалика. Якщо лікар має сумнів з приводу того — паратонзиліт це чи паратонзиляр-ний абсцес, то в місці найбільшого випинання тканин, що оточують мигдалик, проводиться пункція. Якщо при пункції гній не отримано, лікар переконується в тому, що має справу з паратонзилітом. Звичайно в цьому випадку по цій же голці вводиться антибіотик. Це попереджує перехід паратонзиліту в паратонзилярний абсцес.

Паратонзиліт може супроводжуватись вираженим набряком тканин глотки (набрякова форма паратонзиліту), який може спускатися в гор-таноглотку і навіть поширюватись на зовнішнє кільце гортані. У мене в практиці були хворі з набряковою формою паратонзиліту, і коли в результаті набряку зовнішнього кільця гортані виникав стеноз гортані, то ставилося навіть питання про можливу трахеостомію. Правда, у всіх випадках обходилися без трахеостомії, обмежуючись консервативними заходами. Однак відомі випадки, коли хворі з паратонзилярним абсцесом гинули від асфіксії. Немає сумніву, що це груба лікарська помилка.

Лікування паратонзиліту полягає в призначенні антибіотиків та дезинфікуючих полоскань.

Паратонзилярний абсцес (флегмонозна ангіна) є наступним етапом розвитку запального процесу в навколомигдаликовій клітковині. Виникає гнійне розплавлення навколомигдаликової клітковини.

Хворого турбує різка болючість в горлі, що підсилюється під час ковтання, віддає у вухо. В зв`язку з цим хворий відмовляється від їжі. Біль підсилюється при відкриванні рота. Розвивається запальний тризм жувальної мускулатури, котрий і призводить до обмеженого відкривання рота. Хворий не може ковтнути навіть слину, що веде до її скупчення в ротовій порожнині та слинотечі. Погане відкривання рота і слиностаз роблять незручним туалет ротової порожнини, це веде до появи неприємного запаху з рота. Запальний процес розповсюджується на м`яке піднебіння, рухомість його порушується і виникає гугнявість.

Стан хворого середньої важкості або важкий в зв`язку з інтоксикацією. Голова пацієнта нахилена в хворий бік, це зменшує натяг тканин на хворій стороні і біль. Відмічається висока температура тіла. Виявляється регіонарний лімфаденіт, збільшення защелепних лімфатичних вузлів на боці паратонзилярного абсцесу, що різко болючі при пальпації.

Діагноз встановлюється при фарингоскопії. Процес частіше однобічний, тому при фарингоскопії виявляється асиметрія зіва. Спостерігається різке випинання мигдалика та тканин, що його оточують, на боці абсцесу. В залежності від локалізації абсцесу в паратонзилярній клітковині розрізняють передній, боковий, верхній та задній паратонзи-лярні абсцеси. Якщо є сумнів відносно того, абсцес це чи паратонзиліт, то проводиться пункція паратонзилярної клітковини.

Лікування паратонзилярного абсцесу полягає в його розтині та призначенні протизапальної терапії (антибіотики і сульфаніламіди). Розтин абсцесу проводять в місці найбільшого випинання запального інфільтрату або, якщо це передньоверхній абсцес (найбільш часта локалізація), по лінії умовно проведеній між підставою маленького язичка і останнім корінним зубом нижньої щелепи, на межі середньої та верхньої третини цієї лінії. Глибоко не розрізають, тому що можливе поранення крупної кровоносної судини. Краї розтину розводять в наступні 2—3 дні, щоб абсцес спорожнився. Верхній паратонзилярний абсцес можливо розкривати через надмигдаликову ямку, тупо розсуваючи тканини корнцангом.

В нашій клініці широко впроваджена абсцес-тозилектомія, тобто видалення мигдаликів (або одного мигдалика на боці ураження) при наявності паратонзилярного абсцесу. Особливо показана тонзилектомія в таких випадках:

1) запальна інфільтрація має стійкий перебіг, а набряк поширюється на гортань-

2) при паратонзиліті, що довго триває-

3) при рецидивах абсцесу-

4) при кровотечі під час розкриття абсцесу.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!