Хронічна катаральна нежить (rhinitis cataraus chronica)

В основі цієї форми хронічного риніта лежить хронічне катаральне запалення, яке викликає порушення тонуса судин слизової оболонки носа.

Хворий скаржиться на утруднення носового дихання та виражені слизові виділення з носа. Утруднення носового дихання виникає періодично, частіш на холоді. У положенні лежачі на боці закладенність більше виражена у нижній половині носа. Це пов`язано із ослабленням тонуса кавернозних судин. Виділення з носа нерясні, мають слизовий характер. При загостренні хронічного процеса виділення стають гнійними, кількість їх значно збільшується.

При передній риноскопії слизова оболонка гіперемована, має ціанотичний відтінок. Судинозвужуючі засоби викликають зменшення набряклості слизової оболонки, що свідчить про відсутність істиної гіпертрофії. Проба із судинозвужуючими речовинами є виключно важливою у ринології. Цю пробу лікар повинен проводити майже при кожному огляді порожнини носа. Проведення проби полягає в тім, що в загальні носові ходи вводять ватні тампони, просочені одним з судинозвужуючих засобів на 5—10 хвилин. Після видалення тампонів лікар візуально визначає, на скільки скоротились носові раковини та розширились носові ходи. У випадку, коли носові раковини були збільшені за рахунок набряку, після проведення проби їх об`єм зменшиться. Якщо ж збільшення було викликане гіпертрофією, то слизова оболонка майже не скоротиться. Це й буде визначати подальшу лікувальну тактику. У разі набряку слизової оболонки хворий потребує консервативного лікування, при гіпертрофії — хірургічного. Нерідко тільки після проведення проби із судинозвужуючими препаратами виникає можливість в повній мірі визначити характер деформації переділки носа.

Основною диференціально-діагностичною ознакою хронічного катарального риніта та нейровегетативної форми вазомоторного риніту є наявність слизових виділень з носа при катаральному процесі та сухість слизової оболонки носа при вазомоторному риніті. Утруднення носового дихання більше виражене при вазомоторному риніті.

Лікування хронічного катарального риніта. Насамперед хворі отримують рекомендацію не зловживати судинозвужуючими краплями! З лікувальною метою використовують в`яжучі речовини (3—5% розчин протаргола або коларгола у вигляді крапель для носа- змащення слизової оболонки носа 3-5% розчином ляпіса 4-5 разів з інтервалом у 2— З дні). У порожнину носа можна вводити мазі та емульсії, що містять антисептики (стрептоцидова, синтоміцинова, "Сунореф" та ін.). Широко використовуються фізіотерапевтичні процедури: УВЧ, ЛУЧ-2 на ніс, КУФ — ендоназально.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!