Нейтралізація та знешкодженнявільних радикалів бюкомпонентами харчових продуктів

Майбутнім фахівцям харчової промисловості, зокрема спеціалістам із оздоровчого харчування, та й широкому колу читачів, необхідно детальніше знати засоби боротьби з вільними радикалами за допомогою харчових продуктів.

Завданням антиоксидантів харчових продуктів е, як видно з наведеного вище, нейтралізація та знешкодження дії вільних радикалів, що спричиняють в організмі людини ряд негативних змін:

- ушкодження клітинної мембрани, котре провокує серцеві захворювання та інсульти-

- ушкодження внутрішньоклітинних механізмів,що викликають генетичні руйнації-

- зниження функції імунної системи, що підвищує сприйнятливість до інфекцій, ризик онкологічних та запальних захворювань-

- ушкодження білків шкіри, що знижує її еластичність, погіршує функціональний стан.

Основні антиоксиданти, що надходять в організм з їжею, - вітамін А, С, Е та мікроелемент селен. Розглянемо детальніше дію кожного із них.

Вітамін А. Давні єгиптяни вживали печінку як засіб від нічної сліпоти, однак пройшло багато століть, перш ніж учені зрозуміли, чому вони так діяли. І в 1913 році, коли було виділено вітамін А, зійшла зоря сучасної епохи харчування. На сьогодні відомо, що як один із основних антиоксидантів вітамін А - безцінний помічник у боротьбі з серцево-судинними та іншими дегенеративними захворюваннями. Він необхідний для здорової репродуктивної функції, гормональної стабільності у жінок, нормального росту, балансу цукру в крові й захисту від інфекцій. І це лише незначна частина функцій, за котрі відповідає в організмі людини вітамін А.

Дорослій людині необхідно щоденно близько 5000 МО (міжнародних одиниць) вітаміну А, Найкращі його джерела - риб`ячий жир і печінка. Далі йдуть вершкове масло, яєчні жовтки, вершки та незбиране молоко. При потребі терміново поповнити запаси вітаміну А в організмі, як це може бути на початку гострої інфекції, доцільно використати аптечний препарат, котрий швидко всмоктується, знижуючи ймовірність накопичення токсичних сполук.

Подібну антиоксидантну функцію виконують каротиноїди - органічні сполуки, що містяться в усіх листових темно-зелених овочах, а також у жовтих та оранжевих овочах і фруктах (морква, диня, перець, помідори, кавуни тощо). Ідеальним різновидом каротиноїдів є ті, котрі отримують із водоростей. В природі існує близько шестисот каротиноїдів, найвідоміший із них - р-каротин. На сьогодні з`ясовано, що каротиноїди - це ціла сукупність біологічно активних сполук, котра найкраще діє в комплексі. Тому каротиноїди потрібно вживати в їхній природній комбінації, а не в вигляді окремих складових (добова потреба міститься орієнтовно у двох-трьох болгарських перцях, двох апельсинах тощо). Слід пам`ятати, що вітамін А і каротиноїди засвоюються в присутності жирів.

Вітамін С. Вітамін С (аскорбінова кислота) настільки важливий для здоров`я людини, що немає хвороби, при якій додавання вітаміну С не викликало б покращання. Майже для будь-якої медичної проблеми - застуда, рак, гіпертонія, астма - існують вирішення, що базуються на вживанні вітаміну С, і кожне з них обґрунтовано й підтверджено неспростовними науковими даними.

Аскорбінова кислота — одна з головних харчових сполук-антиоксид антів, що самостійно знищує вільні радикали та мікробні інфекції й продовжує життя інших антиоксидантів, включаючи вітамін Е. Основна роль вітаміну С в тому, що люди, які вживають оптимальну його дозу, живуть довше.

Зусиллями учених, передусім американських, на сьогодні з`ясовано, що щоденне приймання близько 1 г аскорбінової кислоти має такі позитивні наслідки:

- дає змогу успішно боротися з інфекційними захворюваннями та запобігати їм-

— покращує функції легенів і знижує ймовірність астматичних нападів-

- 1г вітаміну С за своєю антиоксидантною дією більш ніж удвічі переважає склянку червоного вина, яке часто рекламують як продукт, котрий захищає ліпіди (жири) крові від перетворення на атеросклеротичні бляшки. Таким чином, вітамін С є одним із найкращих засобів боротьби з загрозою номер один -серцево-судинними хворобами-

- знижує кров`яний тиск та захищає організм від ушкоджень, які є наслідком високого рівня цукру у крові-

- посилює здатність успішно справлятися з емоційним та фізичним тягарем стресів, захищає організм від токсинів, які утворюються в процесі метаболізму стресових гормонів-

- сприяє організмові при схудненні й допомагає печінці витримувати сильніший вплив вільних радикалів при втраті ваги-

- сповільнює на 350 % процес утворення каменів при жовчнокам`яній хворобі.

Однак усі ці властивості аскорбінової кислоти виявляються при досить значних її концентраціях. Проте вітчизняна офіційна медицина й досі дотримується тих норм (50...70 мг), які було встановлено багато років назад, хоча з того часу наука пішла далеко вперед і, як показують наведені вище дані, для запобігання хворобам і їх лікування необхідною є доза вітаміну С, більша у 17 разів, - 1000 мг.

Багатим джерелом вітаміну С є темно-зелені овочі, цитрусові, червоний перець і томати, капуста, брокколі, суниці, гірчиця, хрін тощо. І, звісно, натуральний вітамін С є дійовішим, ніж його синтетичні аналоги, проте, враховуючи необхідну добову дозу вітаміну, природні його форми доцільно доповнювати біологічно активними добавками.

Вітамін Е. Великі надії покладаються вченими на вітамін Е. Доведено, що він збільшує тривалість життя тварин на 30%. Мало того, підвищення вмісту вітаміну Е в середовищі, де культивувалися клітини людини, удвічі збільшувало тривалість їхнього життя. І не дивно, що симптоми недостатності вітаміну Е дуже нагадують симптоми старіння.

За сучасними знаннями - це один із найпотужніших антиоксидантів, найкращий природний засіб у боротьбі з коронарною хворобою серця, який затримує процес старіння організму на молекулярному рівні, сприяє запобіганню онкологічних захворювань, діабету, атеросклерозу, посилює репродуктивні функції.

Добова рекомендована доза вітаміну Е 400-600 МО (орієнтовно 2-3 чайні ложки рослинної олії). Харчовими джерелами вітаміну Е є рослинні олії (особливо пальмова), горіхи (мигдаль, арахіс), ячмінні та рисові висівки, пророщені зерна злаків. Проте жодні харчові продукти не містять вітаміну Е у таких кількостях, щоб вони могли істотно вплинути на стан здоров`я людини. Більш того, споживання великих кількостей рослинних олій, що містять вітамін Е, замість користі справляє протилежну дію, оскільки вони прискорюють метаболізм вітаміну в організмі. Тому, чим більше рослинних олій і жирів ми споживаємо, тим більшу потребу маємо у вітаміні Е.

Отже, задовольнити добову потребу організму в вітаміні Е тією, лише кількістю, що міститься у харчових продуктах, практично неможливо, її доцільно доповнювати синтетичними аналогами, які в аптеках продають у формі суміші токоферолів.

Слід зазначити також, що людям, які зловживають тютюном, алкоголем та іншими соціальними токсикантами, необхідно вживати ще більші дози зазначених вітамінів, оскільки, наприклад, нікотинова кислота однієї викуреної цигарки нейтралізує в організмі 25 мг аскорбінової кислоти. Істотним є й той чинник, що антиоксидантна дія вітамінів А, С, Е особливо зростає при їхній спільній присутності й наявності селену, на що потрібно звертати увагу, підбираючи для себе вітамінні комплекси.

Селен. Одним із найбільших сучасних досягнень науки є встановлений нею факт, що мікроелемент селен здатний знизити захворюваність на рак майже на 40 % і зменшити смертність від нього на 50 %. Селен є потужнім імуностимулюючим та канцеростатичним агентом із широким спектром впливу на стан здоров`я людини. Немає жодного іншого елемента, настільки ж життєво важливого для антиокисних захисних механізмів організму людини. При його нестачі неможливо захиститися від атеросклерозу, серцево-судинних захворювань, артритів, катаракт тощо. Селен важливий і для функції щитовидної залози, особливо для людей похилого віку. Його дефіцит призводить до сповільненого обміну речовин і ожиріння. Селен є чудовим антиоксидантом і зв`язує такі отруйні метали, як свинець, платина, ртуть. Здатність чоловіків та жінок до відтворення роду теж залежить від присутності цього елемента.

На жаль, досі не існує простих способів визначення вмісту селену в продуктах харчування. Тому, за даними російського ученого А. Скального, наводимо таблицю деяких основних продуктів, що містять селен у достатній кількості. Добова потреба організму в селені мізерна - 120...200 мкг. Вміст селену в деяких продуктах харчування (мг селену у 100 г продукту):

Зараз на українському ринку з`явилася харчова добавка "Неоселен", яку також можна використовувати для поповнення організму цим мікроелементом. Виготовляється "Неоселен" із природної солі -селеніту натрію. Ця добавка не містить синтетичних компонентів, її можна вживати тривалий час, коригуючи індивідуальну дозу.

За регулярного вживання "Неоселену" поліпшуються окисно-відновні процеси, відбувається очищення організму від шлаків, підвищується імунітет. Ця харчова добавка є цілющим гармонійним доповненням до того, що ми недоотримуємо природним шляхом разом із їжею та водою, і найкоротшим шляхом до молодості й активного довголіття. "Неоселен" доступний за ціною для масового споживання.

Повертаючись до аналізу теорій старіння, слід відзначити і той факт, що наприкінці 2000 року американський науковий журнал "Science" повідомив -перший ген старіння виявила група японських та американських дослідників із Стенфордського університету. Вони вивчали хворих із ознаками передчасного старіння - синдромом Вернера. Ця недуга вражає чотирьох чоловік із 100 тисяч. Ті, що страждають на цю хворобу, вже в 35...40 років виглядають як 80-річні, їхній організм зношується вдвічі швидше, ніж в інших людей. Дослідження молекул ДНК цих хворих показало, що в усьому "винен" ген, розташований на дев`ятій хромосомі. Саме мутації у цьому гені призводять до порушення важливих процесів в організмі і прискорюють старіння. Однак сказати щось певне про роботу "гена старіння" вчені поки що не можуть. Є міркування, що він виконує регуляторні завдання. Ці дослідження підтверджують генорегуляторну теорію старіння В. Фролькіса.

Майбутнє геронтологи вчені пов`язують із генною терапією, нормалізацією геномно-мембранних зв`язків у результаті використання препаратів, отриманих на основі інверторів, регуляцією стану теломер тощо.

Все це буде потім, а на сьогодні питання збереження здоров`я в будь-якому віці та досягнення активного довголіття академік В. Фролькіс сформулював у своїй теорії антистаріння — "оптимістичній біології" та її практичних аспектах.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!