Отогенні внутрішньочерепні ускладнення і отогенний сепсис
Під час лекції мною будуть розглянуті наступні захворювання:1) отогенний розлитий гнійний менінгіт-
2) отогенний тромбоз сигмовидного синуса і отогенний сепсис-
3) отогенні абсцеси великих півкуль мозку і мозочка.
Отогенні внутрішньочерепні ускладнення відносяться до тяжких життєвонебезпечних захворювань, які виникають у результаті проникнення інфекції з вуха у порожнину черепа при гострих і хронічних середніх отитах. В минулому у переважній більшості причиною цих захворювань був хронічний гнійний епітимпаніт. Але починаючи з 70-80 років все частіше почав зустрічатися менінгіт (менінгоенцефаліт) при гострому гнійному середньому отиті. Цю закономірність відзначають практично всі фахівці. Про значення хронічного гнійного середнього отиту у розвитку отогенних внутрішньочерепних ускладнень образно говорив професор W.Wilde (Уальд) — видатний оториноларинголог 19 сторіччя. Він порівнював хворого, що страждав на хронічну оторею, з "легковажним джентльменом, що сидить на пороховій бочці і курить сигару" (Вістн. оторинолар., 1993, № 1, с.52). Між іншим, син проф. Уальда — відомий письменник Оскар Уальд ("Портрет Доріана Грея", "Як важливо бути серйозним") хворів на хронічний середній отит і помер у 1900 році від внутрішньочерепних ускладнень.
За частотою зустрічаємості отогенних внутрішньочерепних ускладнень зараз на першому місці стоїть менінгіт, потім йдуть абсцеси великих півкуль мозку і мозочка, найрідше зустрічається тромбоз сигмовидного синусу і отогенний сепсис.
Можливі комбінації отогенних внутрішньочерепних ускладнень. Наприклад, синус-тромбоз і абсцес мозочка, менінгіт і абсцес великих півкуль головного мозку.
Етіологією отогенних внутрішньочерепних ускладнень є бактеріальна флора, яка частіше всього ідентична у вогнищі внутрішньочерепного ускладнення і вуха. При гострому отиті переважає кокова флора — стафілококи, стрептококи, менше - пневмококи. При хронічному гнійному середньому отиті, крім того, виділяють паличкову флору — протей, синьогнійна паличка та інші мікроби.
В теперішній час мікрофлора, що викликає внутрішньочерепні ускладнення, зазнала певних змін. Частіше висівається полімікрофлора, в складі якої зеленячий стрептокок, пневмокок, анаероби (в тому числі - анаеробні стрептококи), бактероіди, ентеробактерії, гемофільна паличка.
Патогенез. Розглядаючи патогенез отогенних внутрішньочерепних ускладнень, я зупинюсь на двох питаннях:
1) шляхи проникнення інфекції з середнього та внутрішнього вуха в порожнину черепа-
2) етапи поширення інфекції з вуха в порожнину черепа.
Шляхи проникнення інфекції з середнього та внутрішнього вуха в порожнину черепа
1. Гнійна інфекція попадає у порожнину черепа внаслідок руйнування кістки каріозним процесом. Цей шлях проникнення інфекції називається контактний чи за продовженням (per continuetatem). Цей шлях характерний для хронічного гнійного середнього отиту. Інфекція при цьому проникає в мозкові тканини поверхнево, на глибину від 2 до 4 см від твердої мозкової оболонки.
2. Преформованими шляхами, тобто вже існуючими. Інфекція поширюється кістковими каналами, через які проходять венозні і лімфатичні судини, що сполучають між собою венозну і лімфатичну системи вуха і черепно-мозкових утворень. Ці канали проходять через верхню стінку барабанної порожнини та печери сосковидного відростка. Нижня стінка барабанної порожнини є дахом fossa jugularis, в ній проходять дрібні вени. В цій стінці можуть бути і дегісценції. Інфекція може розповсюджуватись і через передню стінку барабанної порожнини, яка межує з a.carotis interna.
3. З лабіринту (лабіринтогенний шлях) інфекція може розповсюджуватись впродовж n.vestibulocochlearis (внутрішній слуховий прохід), ендолімфатичними і перилімфатичними протоками. Всі ці утворення з`єднують внутрішнє вухо з задньою черепною ямкою. У зв`язку з цим цей шлях інфекції може реалізуватися у вигляді абсцеса мозочка та тромбозу сигмовидного синусу. Цей шлях має свої особливості, тобто кліничній картині відповідного внутрішньочерепного ускладнення передують характерні ознаки гнійного лабіринтиту: запаморочення, нудота, блювота, розлад рівноваги, спонтанний ністагм, глухота на дане вухо.
4. Гематогенний (метастатичний) шлях — інфекція із вуха розповсюджується кровоносними судинами. Цей шлях грає основну роль при виникненні внутрішньочерепних ускладнень у хворих на гострий середній отит. Інфекція тут може розповсюджуватися у віддалені від вуха відділи мозку.
5. Лімфогенний шлях — інфекція від вуха розповсюджується лімфатичними судинами.
6. Розповсюдження інфекції крізь дегісценції, тобто крізь незарощені щілини в стінках барабанної порожнини.
7. Травматичний шлях проникнення інфекції. Це можливо у тому випадку, коли співпадає перелом основи черепа, що йде через верхню стінку барабанної порожнини, з наявністю у ній гострого чи хронічного гнійного запального процесу.
Які етапи розповсюдження інфекції з вуха в порожнину черепа?
Першим етапом переходу інфекції в порожнину черепа є утворення екстрадурального або епідурального абсцесу, тобто накопичення гною між внутрішньою поверхнею скроневої кістки і твердою мозковою оболонкою. Якщо такий гнійник локалізується в ділянці венозної пазухи, тобто між її зовнішньою стінкою та кісткою, то він має назву перисину-озного абсцесу. V випадку переходу запального процесу на стінку венозної пазухи розвивається синусфлебіт та синустромбоз.
Може бути і інтрадуральний абсцес — нагноєння saccus endolimphaticus, який знаходиться на задній поверхні піраміди скроневої кістки. Накопичення гною в мозковому синусі також можна вважати інтрадуральним абсцесом.
Другий етап — проникнення інфекції в простір між твердою мозковою оболонкою і павутинною оболонкою головного мозку (arachnoidea). В цьому випадку виникає субдуральний абсцес.
Третій етап — проникнення інфекції в субарахноїдальний простір, що призводить до розвитку розлитого гнійного менінгіту.
І, нарешті, заключний четвертий етап — залучення до гнійного процесу речовини мозку. Це призводить до утворення абсцесу великих півкуль мозку і мозочка.
Тепер розглянемо основні види отогенних внутрішньочерепних ускладнень.
Поделиться в соцсетях:
Похожие