Професійний кодекс етики для психологів
Видео: Професійна етика і психологія
(Бонн, ФРН, 1986 р.) [2, с.148-153]Даний кодекс трохи відрізняється від аналогічних текстів, наприклад від «Етичних принципів психолога», опублікованих Американською психологічною асоціацією: як це прийнято в ФРН для всіх вільних професій, кодекс містить не тільки етичні принципи, але й інтерпретацію деяких законодавчих положень, які стосуються психологів. Зокрема, закон про фармакологічну інформацію (Heilmittelwerbegesetz) поширюється на діяльність психологів-клініцистів, регулюючи аспекти постановки діагнозу і психотерапії- як і всі практикуючі лікарі, психологи, які працюють в клініці, не повинні рекламувати свої послуги. Використовуючи наявний досвід професійної практики, кодекс встановлює порядок інтерпретації цього закону у сфері клінічної психології, що служить основою для відповідних розділів кодексу. Інші юридичні норми, які знайшли в ньому відображення, стосуються, наприклад, збереження професійної таємниці і використання наукових звань.
Передмова до видання 1986 р. Професійна діяльність психолога, в якій би галузі він не працював (профорієнтація, організація виробництва, клінічна, вікова, педагогічна психологія, судово-психологічна експертиза, викладацька чи наукова діяльність), характеризується особливою відповідальністю його перед клієнтами чи пацієнтами. Щоб бути спроможним допомогти їм, психолог потребує довіри. З точки зору суспільства, професія психолога сьогоні володіє специфічною цінністю і тому повинна опиратися на різноманітні етичні та законодавчі основи (які містяться у даному кодексі). Як відомо, товариство психологів є частиною юридичної системи і від неї залежить. Цей аспект особливо чітко проявляється у розділах «Про отримання і використання інформації» і «Реклама та суспільство». Оскільки діюче законодавство висуває різні вимоги до психологів, які працюють і не працюють у клініці, кодекс також містить різні положення для цих двох груп, але зобов’язання, загальні для всіх психологів, розглядаються у першу чергу.
Професія психолога сучасна, і виражається у більш чи менш рівних долях серед практикуючих та таких, що вивчають психологію чоловіків і жінок. Хоча формулювання даного кодексу містять переважно чоловічий рід, автори особливо підкреслюють, що це не більше, ніж граматична форма.
Етичний кодекс завжди є проявом уявлень про себе представників даної професії. Він дає їм можливість орієнтуватися у своїй практичній роботі, встановлює стандарти, за якими можуть бути оцінені результати їх діяльності. Таким чином, правила, викладені нижче, служать для внутрішньої регуляції діяльності товариства психологів- вони також дають можливість, у випадку порушення етичних стандартів, застосовувати санкції до порушників.
Вступ
Професія психолога
Завданням психолога є розширення знань людства і примноження цих знань та умінь для блага як індивіда, так і суспільства в цілому. Психолог поважає гідність і недоторканість людської особистості та поважає й захищає фундаментальні права людини.
Психологи є представниками вільної професії (freier Beruf)
Відповідальність
Психолог зобов’язаний проявляти у своїй професійній діяльності добросовісність і виправдовувати виявлену йому довіру. Він повинен завжди пам’ятати про відповідальність перед суспільством, оскільки його дії суттєвим чином впливають на життя інших людей. Психолог визнає право будь-якої людини на дії відповідно до її поглядів та переконань і у своїй професійній діяльності прагне до неупередженості та об’єктивності. Він протистоїть будь-яким особистим, соціальним, організаційним, економічним і політичним факторам та впливам, які можуть призвести до зловживань чи неправомірного застосування його знань та умінь.
Компетенція
Відповідальна професійна діяльність вимагає високої компетенції у своїй галузі. Психолог зобов’язаний шляхом добросовісної підготовки бути інформованим про найновіші досягнення науки. У зв’язку з цим він повинен також бути в курсі приписів, які регулюють його професійну діяльність. Психолог може надавати тільки ті послуги, для яких він має необхідну кваліфікацію та освіту. У своїй роботі він керується науковими та професійними стандартами і застосовує апробовані й перевірені методики. Психологу слід дотримуватися принципу наукової добросовісності та перевіряти отримані результати. Психолог може взятися за виконання тільки такої роботи, яка дає можливість дотримуватися вище перелічених зобов’язань. У відповідності зі своєю компетенцією у психологічних питаннях він діє на свою відповідальність і незалежно.
Відомості про професійну приналежність і вчене звання
Назва професії
Назва «психолог» може бути прийняте особою, яка має університетську освіту за спеціальністю «психологія». Ступінь магістра (Diplom-Psychologe) може застосовуватись до особи, офіційно удостоєної її по закінченню університету.
Членство в асоціації
Вказування на членство в Німецькій асоціації професійних психологів дозволяється. Не дозволяється вказувати на приналежність до підрозділів чи комітетів асоціації, крім тих випадків, коли психолог у цій якості виступає як офіційний представник асоціації.
Вчене звання
Вчене звання може бути зазначене тільки в тому випадку, якщо воно визнане керівництвом ФРН.
Поведінка психолога по відношенню до клієнтів та пацієнтів
Взаємостосунки довіри
Взаємостосунки психолога з клієнтом чи пацієнтом мають особливий характер через необхідність встановлення довіри між ними. Психолог має право відмовитися від прийняття на себе професійних зобов’язань чи припинити їх виконання у випадку припинення довірливих стосунків.
Обов’язок внести ясність
Психолог повинен повідомляти клієнту чи пацієнту про всі важливі кроки чи лікувальні дії. У випадку лікування у клініці, психологу слід звернути увагу пацієнта на можливий ризик та альтернативні методи лікування, включаючи непсихологічні. У питання гонорару також повинна бути внесена ясність.
Збереження незалежності
Клінічний психолог не повинен вступати в будь-які особистісні стосунки зі своїми пацієнтами (наприклад, заборонені сексуальні стосунки).
Право на індивідуальну консультацію та лікування
Клієнти і пацієнти мають право на консультацію психолога чи лікування без присутності третіх осіб. Психолог не повинен перешкоджати, якщо його клієнт чи пацієнт висловить таке бажання, залучення для консультації другого психолога чи лікаря у тих випадках, коли для цього немає юридичних протипоказань.
Використання записів
Психолог може робити відео- чи аудіозаписи консультації або лікування, чи дозволити третім особам чути їх тільки після згоди на це пацієнта чи клієнта- це положення поширюється і на телефонні переговори.
Особливі обов’язки клінічного психолога
Якщо психолог приходить до висновку, що лікування в клініці не призведе до покращання чи навіть представляє собою ризик для здоров’я пацієнта, він повинен припинити втручання. Якщо які-небудь обставини змушують психолога до передчасного припинення лікування, що може негативно відбитися на здоров’ї пацієнта, він повинен забезпечити продовження лікування.
Поведінка по відношенню до колег і професіоналів у інших галузях
Поведінка по відношенню до колег
Психолог зобов’язаний поважати своїх колег, не повинен необ’єктивно критикувати їх професійні дії. У випадках, які викликають сумніви, перед початком психотерапевтичного втручання слід проконсультуватися з лікарем про наявність захворювання і необхідність медичного втручання. Зі згоди пацієнта психолог може повідомити свої спостереження лікарю. За бажанням пацієнта, психолог може залучити до лікування свого колегу.
Психолог не повинен своїми діями сприяти витісненню колеги з його сфери діяльності чи позбавляти його роботи. Перш ніж прийняти на себе професійні обов’язки, психологу слід обговорити їх припинення у випадку, якщо його колега вже взяв їх на себе. Якщо психолог вважає, що його колега діє непрофесійно, він повинен, в першу чергу, вказати йому на це конфіденційно. Перш ніж звернутися в суд з позовом до колеги у випадку діффамації чи нанесення іншої шкоди, психолог повинен звернутися до суду честі Німецької асоціації професійних психологів, якщо його противник є членом цієї асоціації.
Якщо психолог виступає в ролі наймача свого колеги, він повинен запропонувати йому контракт, який відповідає його професійному реноме .
Поведінка по відношенню до представників інших професій
У своїх професійних контактах з представниками інших професій психолог повинен проявляти лояльність, терпимість і готовність допомогти. Не слід ділити інші професії за рангами.
Як і всі психологи, клінічні психологи виконують свої функції незалежно та на свою відповідальність. Клінічний психолог не повинен передовіряти свої обов’язки іншим особам, які не є ні лікарями, ні психологами. Клінічний психолог може погодитися на те, щоб його заміщав інший кваліфікований психолог чи, у виняткових випадках, такий, що має відповідну підготовку, лікар.
При прийомі на роботу психологу слід обговорити те, що в межах своєї компетентності він буде діяти незалежно й особливо звернути увагу на зобов’язання зберігати професійну таємницю, чого від нього вимагає закон.
Психолог повинен звернути увагу на те, що професійне керівництво його роботою може здійснюватися тільки психологом. У сфері терапії тимчасово і коли для цього є значне підґрунтя таке керівництво може здійснюватися лікарем, котрий має відповідну підготовку.
Психолог також повинен обговорити неможливість для себе виконувати неетичні та непрофесійні вимоги.
Роботодавець повинен бути забезпечений текстом етичного кодексу для психолога при прийнятті останнього на роботу.
Психологи та інший персонал
При прийомі на роботу асистентів та іншого персоналу психолог зобов’язаний забезпечити їм необхідні умови роботи і заключити з ними договори у відповідності з їхніми обов’язками. Практиканти повинні отримувати підготовку, необхідну для їх майбутньої професії- тому їх функції не мають бути обмеженими чи такими, що не вимагають кваліфікації. Психолог зобов’язаний видати об’єктивну характеристику своїм співробітникам за першою вимогою та особливо при припиненні ними роботи.
Практична професійна діяльність
Відомості про психологічну практику
Вказівки на характер психологічної практики не повинні містити пропозицію неприйнятних для психолога послуг.
У галузі клінічної психології забороняється обнародування будь-яких відомостей, які могли б забезпечити виняткове звернення до даного спеціаліста (назви типу «послуги консультанта», «керівник», «центр»). Назва «інститут» чи інше аналогічного статусу може застосовуватися тільки у тому випадку, якщо йому відповідає персонал, обладнання і методики, які використовуються.
Якщо кілька психологів здійснюють свою діяльність спільно як компанія, яка підпорядковується відповідним вимогам законодавства, вони повинні позначити себе як «Спільна практика».
Розміщення і форма вивіски
Вивіска є засобом залучення уваги до місця надання психологічних послуг. Клінічні психологи вказують на вивісці характер своєї діяльності та години роботи. У принципі, дозволена всього одна вивіска. У спеціальних випадках можливі винятки, наприклад, коли це диктується місцевими умовами.
У випадку переїзду психолог може протягом 6 місяців зберігати вивіску з вказівкою про припинення своєї роботи за попередньою адресою.
Вивіски практикуючих психологів повинні бути виконані у ненав’язливому стилі та не перевищувати розмірів 35?50 см.
Вивіски за місцем проживання психолога повинні бути схожі на загальноприйняті таблички на приватних будинках. Дозволяється вказівка на місце професійної діяльності психолога.
Дозволені для розміщення на виставці деталі
У домоведенні крім імені та вченого ступеня (див. розділ «Відомості про професійну приналежність і вчену ступінь») можуть бути вказані години роботи і номер телефону. Де це можливо, не слід вказувати спеціалізацію- дозволено не більше 6-ти уточнень (специфічна група пацієнтів чи клієнтів- специфічні симптоми чи проблеми, які вирішуються- специфічні методики лікування чи допомоги).
Імена колег, які відійшли від справ чи померли, можуть зберігатися приємником на вивісці не більше ніж 12 місяців, за умови згоди зацікавлених осіб. Інформація про смерть одного з партнерів повинна бути повідомлена у достойній манері.
Бланки, форми і штампи
Усі вимоги до вивісок, наведені вище, поширюються і на бланки, форми та штампи. Слід уникати надмірного кидання в очі.
Оголошення
Клінічні психологи можуть використовувати оголошення тільки у таких випадках: 1) створення чи зміна місця роботи психолога- 2) припинення роботи через хворобу більше, ніж на тиждень- 3) при зміні годин роботи чи номеру телефону- 4) фактична інформації про спеціальні заходи з вказівкою місця їх проведення, часу, тривалості та можливих учасників.
Відповідні публікації в газетах допускаються двічі в одній і тій самій газеті, чи, у випадку 1) тричі протягом 3 місяців. Форма і зміст оголошень повинні відповідати місцевим традиціям.
Відомості у телефонних та спеціальних довідниках
Відомості, які клінічні психологи повідомляють про себе у телефонних і спеціальних довідниках, повинні бути стриманими за викладом і містити ім’я, місце роботи, а також дозволені даним кодексом дані. Рекомендується, однак, не згадувати професійну спеціалізацію. Клінічні психологи не повинні допускати публікації у довідниках матеріалів рекламного характеру, наприклад, таких, що містять фотографії чи малюнки, опис хвороб, вилікуваних ними чи методів лікування, які застосовуються.
Наукова робота та викладання. Планування дослідницької програми
Рішення психолога здійснити дослідницький проект припускає його відповідальність за його уявлені наукові чи соціальні наслідки, включаючи вплив на осіб, групи та організації, які беруть участь чи безпосередньо зачеплені дослідженням, а також непрямий ефект, як, наприклад, вплив наукової психології на суспільну думку і на розвиток уявлень про соціальні цінності.
Вибір методів дослідження часто вимагає добросовісного співвідношення наукових і позанаукових завдань, зокрема, дотримання гуманітарних, економічних і культурних інтересів досліджуваних чи економного використання матеріальних ресурсів. Для отримання наукових результатів високої якості і у той же час дотримання вказаних вище інтересів слід розглядати найбільшу можливу кількість наукових методик, які можна застосувати, і з них вибрати таку, що найбільше підходить. Якщо дослідницька програма здійснюється на засоби сторонньої організації і розподіл фондів не контролюється дослідником, останній повинен обґрунтувати відповідність дослідження, яке проводиться, науковим, професійним та етичним принципам даного кодексу.
Процедура дослідження
Психологічні дослідження залежать від участі у них людей у якості досліджуваних. Вчений-психолог повинен усвідомлювати специфіку взаємодії між дослідником та досліджуваним і відповідальність, яка з цього випливає. Відповідальність особливо велика у випадку, якщо у якості досліджуваних виступають наркомани чи особи, обмежені у своїх діях, а також якщо програма дослідження спрямовано обмежує дієздатність досліджуваного психолог зобов’язаний переконатися в тому, що достоїнство та цілісність особистості досліджуваного не постраждають. Він повинен прийняти всі необхідні міри запобігання для забезпечення безпеки та благополуччя досліджуваних і звести до мінімуму можливості непередбаченого ризику.
Участь у психологічних експериментах повинна бути добровільною. Досліджувані повинні бути проінформовані у зрозумілій для них формі про мету, особливості дослідження і можливий ризик, знання про це може бути важливим для прийняття рішення про участь. Досліджуваним повинно бути повідомлено про будь-яку форму прихованого спостереження. У тих випадках, коли вичерпна інформація суперечить проведеному дослідженню, спеціальні міри застороги повинні бути прийняті для забезпечення благополуччя досліджуваних, зокрема, повинне бути зроблене загальне роз’яснення про неможливість надання повних відомостей про програму, що проводиться, у тих випадках, коли це можливо і не несе шкоди досліджуваним, всі роз’яснення повинні бути зроблені після закінчення експерименту. Теж саме поширюється на приховане спостереження.
У випадку, якщо досліджуваний не в змозі сам приймати рішення про свою участь в експерименті, таке рішення повинне бути прийняте його законними представниками.
Психологи не повинні піддавати досліджуваних впливам, які призводять до постійної шкоди чи ризику у фізичному чи психологічному відношенні. Експеримент слід одразу припинити, якщо зі сторони досліджуваного виникає несподівана стресова реакція. При виникненні будь-яких небажаних наслідків участі в експерименті психолог повинен прийняти міри щодо їх усунення.
Психологічні експерименти необхідно проводити тільки у відповідних умовах.
Досліди на тваринах є невід’ємною частиною психологічних досліджень. Основний обов’язок психолога – поважати життя людини – має застосування і тут. Необхідною умовою проведення досліджень на тваринах є не тільки ознайомлення з технікою проведення таких експериментів, але й знання про утримання та догляд за тваринами, а також інформованість про юридичну сторону справи. Психологи, які працюють з тваринами, повинні прагнути звести біль, стрес і втрати до мінімуму.
Публікація експериментальних даних
Результати психологічних досліджень повинні бути доступні для наукової спільноти. Можливість невірної інтерпретації має бути попереджена коректним, повним і недвозначним викладом. Дані про учасників експерименту повинні бути анонімними. Дискусії та критика у наукових колах служить розвитку науки і їм не слід перешкоджати.
У випадку спільної публікації, мають бути зроблені посилання на першоджерела, і порядок імен авторів повинен відображати їх внесок у роботу.
Викладацька діяльність
Викладач-психолог повинен навчати своїх слухачів найновішим досягненням психологічної науки в об’єктивній та зрозумілій формі. Будь-які особисті точки зору мають бути зафіксовані саме як такі. При викладанні та читанні лекцій слід слідкувати за тим, щоб не виникло необґрунтованих очікувань.
Психодіагностичні дані, отримані відносно студентів при їх навчанні, повинні розглядатися як конфіденційні, як і відомості про клієнтів чи пацієнтів. При демонстрації конкретних випадків слід турбуватися про захист гідності та благополуччя досліджуваного, у відношенні якого повинні дотримуватися всі ті ж правила, що й у відношенні пацієнта.
Якщо персона чи студенти виступають у якості експериментаторів, наприклад, у проведенні психодіагностичних процедур, викладач повинен забезпечити, незалежно від їх власної відповідальності, відповідність дій, що відбуваються, до професійних вимог.
Психологи можуть об’єднуватися для роботи з метою спільного використання обладнання, приміщення і спільного найму персоналу. При створенні спільної практики повинен бути укладений контракт у письмовій формі, який враховував би можливість змін, розподілу прибутків та витрат, а також можливість ліквідації об’єднання.
Партнери по спільній практиці повинні вказувати свої імена на бланках, в оголошеннях та інших документах, можуть вказувати години роботи і номер телефону. Де це можливо, не слід вказувати спеціалізацію- дозволено не більше шести уточнень (специфічна група пацієнтів чи клієнтів- специфічні симптоми чи проблеми, які вирішуються- специфічні методики лікування та допомоги).
Імена колег, які відійшли від справ чи померли, можуть зберігатися приємником на вивісці не більше ніж 12 місяців, за умови згоди зацікавлених осіб. Інформація про смерть одного з партнерів повинна бути повідомлена у достойній манері.
Спільна практика
Психологи можуть об’єднуватися для роботи з метою використання обладнання, приміщення і спільного найму персоналу. При створенні спільної практики повинен бути складений контракт у письмовій формі, який буде враховувати можливість змін, розподілу прибутків і витрат, а також можливість ліквідації об’єднання.
Партнери по спільній практиці повинні вказувати свої імена на бланках, оголошеннях і в інших документах, крім тих випадків, коли об’єднання виникло в результаті злиття фірм чи капіталів.
Для клінічних психологів при спільній практиці обов’язковими є наступні правила:
– при всіх формах об’єднання повинен бути забезпечений вільний вибір методів лікування-
– право на ліквідацію об’єднання, якщо зачеплені інтереси третіх осіб, належить учасникам-психологам-
– відомості про лікування і записи можуть бути надані в розпорядження партнерів психолога, який здійснює лікування, тільки з письмової згоди пацієнта-
– перед початком лікування пацієнт повинен бути проінформований про те, що партнери, які не приймають участь у терапії, не несуть відповідальності за її результат.
У випадку, якщо клінічний психолог виступає як роботодавець по відношенню до своїх колег, передача їм функцій по лікуванню пацієнта можлива тільки зі згоди клієнта
Використання інформації
Загальні положення
Пропозиція психологічних послуг повинна підпорядковуватися професійним, а не комерційним принципам.
Дезінформуюча реклама
Психологи не можуть пропонувати спеціальні процедури, методики чи інші засоби, якими вони не володіють або ефективність яких підлягає професійному чи науковому сумніву. Якщо які-небудь можливості приписуються психологу, який їх немає, він повинен заперечити таку інформацію. Психологи не повинні давати пацієнтам чи клієнтам відомості, які перебільшують ефективність їх послуг. Клінічні психологи знаходяться під забороною організовувати рекламу собі чи якому-небудь конкретному методу лікування. Їм також забороняється публікувати обіцянки повернення грошей у випадку неуспішності лікування. Не дозволяється рекламувати у якості спеціальності дії, які розглядаються у професійних колах як такі, що самі собою зрозумілі. Клінічним психологам забороняється, окрім свого професійного оточення, застосовувати іноземні чи технічні терміни.
Реклама з метою конкуренції
Така реклама дозволена тільки в межах, визначених загальним законом про конкуренцію. Вона повинна бути правдивою, інформативною та повною, психологи не повинні в цілях реклами приховувати важливі факти- відмінності у послугах, які надаються, повинні вказуватися об’єктивно й у формі, яка допускає перевірку.
Реклама в цілях конкуренції за жодних умов не повинна обдурювати потенційних клієнтів. Усі види реклами в цілях конкуренції заборонені для клінічних психологів.
Реклама третіми особами
Клінічним психологам забороняється з метою реклами використовувати ім’я або репутацію особи, з якими вони пов’язані професійно чи особисто. Їм також забороняється, окрім як у кругу колег, використовувати відгуки, сертифікати чи рекомендації, дані їм експертами чи з посиланням на них.
Прямий пошук потенційних клієнтів
Клінічним психологам забороняється пропонувати свої послуги клієнтам без прохання останніх.
Непряма реклама
Клінічним психологам забороняється використовувати обговорення психологічних процедур, методик та інших засобів, а також прикладів зі своєї практики у лекціях чи публікаціях з метою реклами своєї діяльності.
Безкоштовні послуги та подарунки
Психологам забороняється надавати професійні послуги безкоштовно чи дешевше від встановлених розцінок: ця заборона не поширюється на родичів та колег, а також на пацієнтів або клієнтів, які не можуть оплатити послуги через свій низький соціальний статус чи коли оплата не може бути перекладена на третіх осіб. Не дозволяється пропонувати, оголошувати і поширювати подарунки з метою реклами, за винятком випадку предметів незначної цінності. Не дозволяється вимагати оплату за не надані послуги, за винятком законно передбаченої заміни послуги на іншу.
Реклама через третіх осіб
Клінічним психологам не дозволяється пропонувати скидку чи винагороду за направлення до них пацієнтів чи заключати угоди з третіми особами з цією метою. Не дозволяється клінічним психологам приймати публічні похвали за успішно надані послуги чи допускати публікації, які слугують фактично рекламним цілям, в усному, письмовому чи зображувальному вигляді.
Публікації
Дозволяються публікації наукових звітів за підписом психолога у наукових журналах з метою ознайомлення інших психологів з застосуванням спеціальних процедур, методик чи інших засобів. Дозволяється участь психологів у пресі, яка має просвітницьку мету інформації, по радіо чи телебаченню, якщо роль психолога при цьому обмежується повідомленням фактичних даних і не переслідує рекламних цілей.
Публічні виступи
Психологи можуть використовувати свої професійні звання, публічно виступаючи у якості авторів, доповідачів і т.д. У цих ситуаціях вони повинні обмежитися повідомленням фактичних даних і уникати будь-якої подоби реклами.
Порушення
Незалежно від можливих юридичних дій, порушення даного кодексу розглядаються судом честі Німецької асоціації професійних психологів. Подальші міри приймаються на основі правил роботи суду честі та арбітражного суду.
Законність застосування
Даний кодекс було прийнято 9 листопада 1985 р. з’їздом Німецької асоціації професійних психологів замість «Професійних обов’язків психолога», які діяли з 1 січня 1967 року. «Професійний кодекс етики для психологів» діє з 1 квітня 1986 року.
Поделиться в соцсетях:
Похожие
