Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик

Професійно-етичні норми – це вимоги, які висуваються до рівня професійної кваліфікації психолога, реалізації ним у своїй діяльності специфічних моральних норм поведінки як у взаємостосунках з колегами, науковим співтовариством, так і з досліджуваними (клієнтами).

Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик стосуються діяльності трьох категорій спеціалістів: психологів-психометристів (спеціалістів, які займаються розробкою та адаптацією психодіагностичних методик), психологів-користувачів (спеціалістів, які використовують у своїй роботі психодіагностичні методики) та спеціалістів-непсихологів (спеціалістів, які працюють у суміжних з психологією галузях: вчителів, лікарів, соціологів та ін., і застосовують у своїй роботі окремі психодіагностичні методики) [5, c.412].

Норми включають чотири розділи, в яких викладені основні вимоги та коментарі:

1 розділ: Загальні етичні принципи психодіагностичного дослідження.

2 розділ: Вимоги до розробників тестів.

3 розділ: Вимоги до психолога-користувача.

4 розділ: Вимоги до спеціалістів-непсихологів.

Дані норми не носять характеру закону, який є обов’язковим для виконання, тому їх порушення не може потягнути за собою яких-небудь офіційних санкцій.

В основі норм лежать загальновизнані права людини. Основний критерій та контролер їх виконання – чесність та гуманність самих психологів.

Дані норми були розроблені з такою метою:

- дати психологам чіткі орієнтири щодо етики проведення психодіагностичних досліджень-

- попередити доступність тестів, яка робить їх невалідними , широкому загалу-

- гарантувати використання тестів тільки кваліфікованими спеціалістами.

Розкриємо основні положення розділів.

Розділ 1. Загальні етичні принципи психодіагностичного дослідження

1.1. Психолог який запитує у людини в ході обстеження відомості про її особистість чи допускає, щоб їй довірили цю інформацію, робить це тільки після того, як досліджуваний повністю усвідомив мету дослідження, цілі й способи використання отриманої інформації.

Коментар: для ефективного дослідження може бути необхідно приховувати від досліджуваного істинну мету тестування і специфіку інтерпретації його відповідей, але особистість не повинна піддаватися якому-небудь тестуванню обманним шляхом.

1.2. Будь-яка людина має право відмовитися від участі в психологічному дослідженні чи експерименті й тим самим обмежити свій внутрішній світ від небажаного втручання.

1.3. Якщо дослідження проводиться в інтересах якого-небудь закладу, досліджуваний повинен бути повністю проінформований відносно використання отриманих результатів. Бажано також пояснити, що адекватна оцінка його особистості буде вигідна самому досліджуваному.

1.3.1. Результати дослідження, проведеного за особистим проханням і в інтересах досліджуваного, не подаються якій-небудь іншій установі без згоди досліджуваного.

1.3.2. Якщо дослідження проводиться в інтересах особистості та з ініціативи організації (школа, підприємство, ВНЗ, суд та ін.), то для використання результатів у межах цієї організації додаткової згоди досліджуваного не потрібно. Для передачі отриманої інформації за межі організації згода досліджуваного необхідна.

1.3.3. Якщо із-за необхідності захисту інтересів суспільства та прав громадян результати психодіагностичного дослідження повинні бути повідомлені іншій особі чи в офіційний орган, досліджуваний повинен бути поставлений до відома.

1.3.4. Зобов’язання зберігати професійну таємницю втрачає силу, якщо положення закону зобов’язує психолога повідомити про отриману інформацію.

1.4. При тестуванні дітей до 16 років в області навчальних досягнень, навичок та умінь достатньо згоди шкільної чи педагогічної ради- у випадку оцінки особистості необхідна індивідуальна згода дитини та її батьків. На прохання батьків їм повинні бути повідомлені результати тестування дитини з дотриманням умов, вказаних у пунктах 1.6. та 1.7. Відносно передачі відомостей іншим людям зберігаються вимоги пункту 1.3. (усіх його підпунктів). Представниками дитини у даному випадку є її батьки.

При психологічному дослідженні підлітка 16-річного віку та старшого необхідна тільки його згода.

1.5. З метою уникнення неправильного поводження з тестовими даними, необхідно, щоб доступ до них був суворо контрольований.

Коментар: доцільно виробити чіткі критерії збереження, доступності відомостей про досліджуваного та їх знищення.

1.6. При повідомленні результатів тестування необхідно враховувати особливості тієї людини, якій вони призначені.

Коментар: наприклад, при повідомленні тестових результатів школяра слід пам’ятати, що емоційна причетність батьків та вчителів до життя дитини може перешкоджати розумному розумінню фактичної інформації

1.7. Індивіду не повинні повідомлятися результати його дослідження без їх інтерпретації спеціалістом. У ряді випадків необхідний також і відповідний коментар спеціаліста.

Коментар: навіть якщо тест ретельно проведений і вірно інтерпретований, повідомлення тестових результатів індивіду без можливості обговорити їх більш детально може йому нашкодити. Наприклад, школяр може бути сильно стурбований, довідавшись, що він погано виконав тест на здібності до навчання- серйозні порушення в розвитку особистості можуть бути поглиблені, якщо хворому повідомити результати його тестування.

Розділ 2. Вимоги до розробників тестів [5, c.410-412]

2.1. Психолог-психометрист (розробник психологічних методик) може бути спеціалістом у галузі диференційної психометрії, який має психологічну освіту. Він повинен знати методи математичної статистики, забезпечувати створеній (адаптованій) методиці необхідні психометричні характеристики репрезентативності, надійності, валідності, встановлені у спеціальних психометричних експериментах.

2.2. З метою оптимального використання досягнень науки психолог-психометрист повинен бути ознайомлений з досягненнями психології в цілому та своєї вузької спеціальності зокрема, застосовувати сучасні наукові методи та сприяти їх застосуванню іншими.

Коментар: зростаюча складність психології неминуче призводить до підсилення спеціалізації психологів. У цьому процесі спеціалісти з психометрії все більше зосереджують свою увагу на технічному удосконаленні тестів і непомітно втрачають уявлення про те, що відбувається у суміжних галузях, таких як педагогіка, дитяча психологія, психологія індивідуальних відмінностей і генетична психологія. Так, технічні аспекти побудови тесту звужують психологічний світогляд текстолога, хоча тестові показники можуть бути правильно зрозумілі тільки у світлі відповідних знань відносно поведінки, яку тест призначений виміряти.

2.3. Розробник методики готує інструкцію по її застосуванню, відповідно до офіційно прийнятих «Стандартних вимог до психологічних тестів». При цьому керівництво повинно давати фактичне уявлення про те, що відомо про тест, а не бути засобом його реклами, який представляє тест у вигідному світлі. Крім даних, які дозволяють оцінити тест сам по собі, та інформації про проведення, способи вичислення показників і норми тесту, розробник повинен включати спеціальні рубрики, які забезпечують коректне використання тесту з процедурної та етичної точок зору.

2.4. Обов’язком автора тесту є переперевірка тестів та їх норм, з метою попередження їх старіння.

2.5. Розробник відповідає за правильне визначення кола спеціалістів, яким можуть бути надані матеріали по використанню методики. Доступ до психологічних методик повинен обмежуватися людьми, чиї професійні інтереси гарантують правильне використання методики і чия кваліфікація дозволяє інтерпретувати результати належним чином.

Коментар: у каталогах тестів наводяться ті вимоги, які повинні задовольняти їх користувачів.

2.6. Не слід випускати для широкого застосування непідготовлені тести (ті, що не відповідають стандарту). Якщо тест поширюється тільки з дослідницькими цілями, ця умова повинна бути вказана, а поширення тесту – відповідно обмежене.

Коментар: при проведенні тестування з дослідницькими цілями в ході його розробки необхідно дотримуватися всіх вимог до процедур застосування тесту та збереження таємниці.

2.7. Науково обґрунтовані психологічні тести не можна друкувати в газетах, популярних журналах чи брошурах ні з метою опису, ні для використання їх при самооцінці.

Коментар: у цих умовах самостійне оцінювання може не тільки призвести до визнання непотрібності тесту, але й виявитися для індивіда психологічно шкідливим. Більше того, будь-яке розголошення тестових завдань і ключів може зробити невалідним подальше застосування тесту іншими людьми. Надання тестових матеріалів таким чином є однією з причин викривлення картини психологічного тестування.

2.8. У своїй роботі психолог-психометрист та видавець повинні дотримуватися всіх вимог щодо охорони авторських прав.

Наголосимо на основних етичних принципах, яких повинен дотримуватися психолог-діагност:

1) Відповідальність – необхідність відповідати за зміст, інтерпретацію та висновки психологічного обстеження, за всі рішення, які приймаються в процесі обстеження, забезпечення достовірності, валідності та надійності методик, які використовуються.

2) Компетентність – володіння методологією, теорією психології і психодіагностики, практичними та методологічними уміннями і навичками.

3) Етична та юридична правомірність психологічного дослідження – відповідність статусу і освітнього рівня діагноста відповідним вимогам.

4) Конфіденційність – зберігання професійної таємниці, нерозголошення інформації, отриманої в ході психодіагностичного дослідження.

5) Благополуччя респондента – дотримання правил добровільності участі в тестуванні та інформування досліджуваного про мету дослідження, турбота про психологічний стан досліджуваного в ході та в кінці психодіагностичного дослідження.

6) Морально-позитивний ефект обстеження – слідування принципу «Не нашкодь!», використання результатів дослідження з метою особистісного та професійного росту людини.

7) Професійна кооперація та кваліфікована пропаганда психології.

Розділ 3. Вимоги до психолога-користувача [5, c.414-415].

3.1. Психолог-користувач – особа з психологічною освітою, яка працює за спеціальністю в дослідницьких та практичних установах і використовує у своїй роботі психодіагностичні методики.

3.1.1. Кваліфікація користувача повинна бути не нижче тієї, яка вказана в інструкції по використанню тесту.

Коментар: вимога, щоб тести використовувалися тільки кваліфікованими експериментаторами, покликана захищати індивіда від неправильного використання тесту. Кваліфікація користувача повинна відповідати типу тесту. Так, наприклад, для правильного застосування індивідуальних тестів інтелекту та більшості особистісних тестів вимагається відносно тривалий період інтенсивного навчання і спостереження за процесом тестування, у той час як для тестування навчальних досягнень потрібна мінімальна психологічна підготовка. Слід також зазначити, що студенти, які беруть участь в навчальному тестуванні, переважно не готові до самостійного проведення тестів чи до правильної інтерпретації тестових показників.

3.2. Психолог усвідомлює межі своєї компетентності та обмеженість своїх засобів і не пропонує своїх послуг, а також не використовує методи, які не задовольняють професійні стандарти, встановлені в конкретних галузях дослідження.

3.3. Психолог-користувач повинен бути спроможним правильно вибрати тест, виходячи з поставленого перед ним завдання й особливостей досліджуваної людини чи вибірки. Він несе всю відповідальність за правильне використання тесту та інтерпретацію його результатів, а також за дотримання етичних норм по відношенню до досліджуваного.

3.4. У своїй діяльності психолог завжди повинен дотримуватися принципу «не нашкодь». Це стосується особливо повідомлень як звернутих до досліджуваного, так і про нього. Психолог повинен висловлювати свою думку, усну чи письмову, з обережністю .

Коментар: психолог повинен уникати суб’єктивізму по відношенню до досліджуваних, який перешкоджає правильному судженню, а також виключити будь-який можливий негативний вплив на них, який випливає з його поведінки. При інтерпретації даних обов’язково слід розглядати поряд з найбільш ймовірною й альтернативну діагностичну гіпотезу.

3.5. Психолог-користувач забезпечує ретельне дотримання всіх стандартних вимог при використанні методики. Він не має права відхилятися від стандарту у її використанні, вносити модифікації в уже видану методику та поширювати скоректовані інструктивні матеріали. Робота з модифікації та адаптації методики проводиться тільки зі згоди автора тесту чи організації, яка володіє правом на дану методику.

3.6. Тестування поштою неприпустиме.

Коментар: виконання індивідом будь-яких тестів не може бути правильно оцінене з допомогою бланків, які висилаються поштою. Такий спосіб не тільки не забезпечує контроль за дотриманням умов тестування, але й припускає інтерпретацію тестових показників без залучення необхідної для цього інформації про індивіда. За таких обставин результати тесту можуть виявитися некорисними і навіть шкідливими.

3.7. У своїй професійній діяльності психолог-користувач керується своїми знаннями та досвідом, на основі яких самостійно приймає рішення й особисто несе за нього відповідальність. У сумнівних і суперечливих випадках психолог зобов’язаний проконсультуватися з експертом у відповідній галузі та об’єктивно розглянути отримані рекомендації.

Коментар: у випадку, якщо досліджуваний знаходиться на лікуванні, результати якого можуть змінитися в результаті втручання психолога, останній може діяти тільки зі згоди лікаря.

3.8. Користувач має право збирати статистичний та психологічний матеріал по виданих методиках, з метою публікації наукових статей і відправлення цих матеріалів розробникам методик.

Розділ 4. Вимоги до спеціалістів-непсихологів [5, c.415]

4.1. Користувачами психологічних методик можуть виступати спеціалісти з суміжних з психологією галузей: вчителі, лікарі, соціологи, інженери, економісти та ін.

4.2. Спеціалісти-непсихологи мають право використовувати тільки деякі, добре теоретично та психометрично обґрунтовані методики, які не вимагають спеціальних знань при інтерпретації результатів (наприклад, тести навчальних досягнень чи професійних умінь). Методики, які не забезпечені однозначною стандартною інструкцією, необхідними показниками надійності та валідності, які вимагають паралельного використання високопрофесійних експертних методів, не можуть використовуватися спеціалістами-непсихологами.

4.3. Користувач-непсихолог повинен попередньо проконсультуватися з психологами, які працюють у даній практичній галузі про те, які саме методики можна використати для вирішення поставлених завдань. Якщо ж методика складна, то несеціаліст може вибрати іншу, пройти відповідну підготовку чи залучити до проведення методики психолога.

Коментар: якщо психологи попереджають користувача про те, що правильне використання методики вимагає загальних знань з психодіагностики чи спеціальної підготовки по оволодінню методикою, то користувач зобов’язаний або вибрати іншу методику, або пройти відповідну підготовку, або залучити до проведення психодіагностики психолога, чи відмовитися від проведення психодіагностики.

4.4. Користувач, який отримує доступ до психодіагностичних методик, автоматично бере на себе зобов’язання щодо дотримання всіх вимог професійної таємниці, слідує всім етичним нормам по відношенню до досліджуваного та третіх осіб у проведенні дослідження.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!