Добові зміни функцій і працездатності людини
Видео: Олександр Квіташвілі запропонує західну структуру охорони здоров’я - Корчілава
Схід і захід Сонця, день і ніч, сон і бадьорість... Це все добовий цикл, або, як його називають хронобіоло-ги, циркадний ритм. Дивне, глобальне явище, пов`язане з обертанням Землі. Відомий ленінградський геолог Б. Личков часто підкреслював, що "прогрес органічних форм повністю залежить від обертання нашої планети, оскільки зміна тваринного світу є похідною від змін структури рельєфу і клімату планети, причому як творчий чинник виступає обертовий рух Землі".
Чому так? Вчені-хронобіологи, починаючи з М. Перна (1878-1923), довели, що всьому розмаїттю рослинного і тваринного світу ми зобов`язані дуже тонкому, практично непомітному процесові під назвою фотосинтез, інтенсивність якого визначається добовою періодичністю сонячного освітлення. Один із засновників російської наукової школи фізіології рослин К. Тімірязєв (1843-1920) називав листя рослин фокусом світу, тією точкою у світовому просторі, від якої беруть початок усі прояви життя на Землі.
Тому прямо чи опосередковано, явно чи приховано, фактично всі добові зміни у живих організмах, в тому числі й у людей, зумовлені еволюційно й синхронізуються повсякденно в будь-який даний момент добовими змінами положення нашої планети, її найближчого супутника Місяця і, безумовно, Сонця.
Отож, циркадний цикл - стрижневий ритм усього живого на земній кулі, що синхронізується обертовим рухом нашої планети навколо осі та відносно Сонця. У людини він виявляється перш за все зміною періодів сну та бадьорості.
У попередніх розділах уже йшлося про деякі особливості й таємниці сну та його роль у здоров`ї й життєдіяльності людини. Вчені встановили, що в цілому нічний сон складається з циклів, а кожен цикл - з п`яти стадій: однієї стадії - швидкого сну і чотирьох стадій - повільного. Ці періоди утворюють біологічний ритм тривалістю близько 1,5 години, котрий, імовірно, у прихованій формі виявляється й удень, адже кожен із нас може відзначити коливання самопочуття протягом дня.
Відоме прислів`я "Ранок вечора мудріший" кожен не раз перевірив на собі. І річ у тім, що уві сні відбувається приховане доопрацювання тієї інформації, яка надійшла вдень, відбувається підготовка рішення. Туманне з вечора завдання стає ясним і вирішується саме собою вранці, завдяки неусвідомленому, проте реально здійсненому нічному аналізові.
Під час сну інформація, отримана за день, переробляється і закріплюється в пам`яті. Пам`ять - надзвичайно складний механізм, що працює цілодобово. Вдень завантажується переважно швидкоплинна пам`ять. Накопичені сигнали протягом ночі немовби сортуються. Те, що необхідне, доцільне, переходить у довготривалу пам`ять і закріплюється. Те, що людині для майбутнього життя не потрібне чи й шкідливе, має зникнути зі свідомості. "Найкращий спосіб позбутися важких переживань чи розумової плутанини - переспати їх", -рекомендує творець кібернетики американський учений Н. Вінер (1894-1964). І ми на власному досвіді знаємо, що саме так буває у житті. Потрібно лише розуміти та вміти використовувати благотворні властивості сну.
Не тільки сон характеризується біоритмами. Фізіологи встановили, що впродовж доби функціональна діяльність усіх органів та працездатність людини змінюється від максимальної до мінімальної активності. Щодо працездатності, то найбільша її величина припадає на вранішні години - від 10 до 12 год та післяполуденний час ->від 16 до 18 год.
За даними радянських біоритмологів В. Доскіна та Н. Лаврентьєвої, 25% студентів надають перевагу роботі вранці, а більш ніж 30% — ввечері чи навіть уночі, тим часом як 45% трудиться відносно рівномірно протягом усього дня. Цю останню категорію людей біоритмологи умовно назвали "голубами". Дослідники спробували знайти пояснення різниці в стані фізіологічних функцій організму у "сов" та "жайворонків". Вивчення таких функцій, як частота пульсу, температура тіла, артеріальний тиск, м`язова сила і працездатність, виявили істотні їхні розходження у людей різного типу. У людей "ранкового" складу максимальні показники основних функцій відзначалися в першій половині дня, причому цьому передувала рання підготовка організму до діяльності: уже до 6 год ранку їхній організм був «налаштований» на інтенсивну роботу. Навпаки, у "сов" у ці ранні години організм ще мовби спав, і "пробудження" його фізіологічних функцій було зсунуто на пізніший час. Звідси й загальмованість, що позначається на самопочутті, працездатності, настрої. Представникам того й іншого біоритмічного типу працюється значно легше на гребені функціональної хвилі.
Але якщо існують досить упевнені оцінки розходжень стану різних груп людської популяції, то повинні бути й якісь відмінності в показниках здоров`я, суспільного й іншого видів активності?
У цьому плані дуже показові співвідношення біоритмів і режиму харчування людей. Потреба в їжі виникає й зникає ритмічно. Навіть якщо людина проводить тривале голодування, у неї певною мірою все-таки зберігається ритм основних фізіологічних функцій, у тому числі енергетичного балансу. З іншого боку, на ритм харчування й пов`язаний із цим ритм обміну речовин, звичайно, впливає режим приймання їжі. Якщо, наприклад, людина одержує тільки разове харчування, в неї міняється добовий перебіг таких фізіологічних процесів, як зміна температури тіла, виведення електролітів із сечею тощо.
З часу перших дослідів зі штучними фістулами слинних залоз і шлунку, що дозволяють безпосередньо стежити за їхньою функцією, нагромадилося безліч свідчень добового ритму роботи органів травлення. Встановлено, що протягом доби міняється не тільки кількість, а й якість виділених секретів, у тому числі кислотність шлункового соку і склад травних ферментів.
І не організм має пристосовуватися до режиму харчування людини, хоча це відбувається повсякденно, а людина повинна враховувати природні ритми свого організму, циклічні зміни потреб у поживних речовинах. Тобто ритм харчування диктується внутрішніми потребами організму, а не навпаки.
Біоритмологи говорять, що для людини важливо не тільки, що й як вона їсть, а й коли вона їсть. На своєму повсякденному досвіді ми знаємо, що існує оптимальний час приймання їжі. Справа в тім, що різні харчові продукти засвоюються в різний час порізному. Важлива й кратність приймання їжі. Для окремих груп населення рекомендована різна частота харчування. Для дітей — одна, для підлітків— інша, для дорослих і здорових жінок і чоловіків — третя, а для пенсіонерів — четверта. У принципі вважається правильнішим харчуватися частіше ніж 2...З рази на день, оскільки це дозволяє краще засвоювати їжу.
Іншими словами, необхідним є індивідуальний підхід до режиму харчування відповідно до біоритмологічної структури організму. Деякі вчені, наприклад, уже дійшли думки, що заключна частина відомого правила: "Сніданок з"їж сам, обід розділи з товаришами, а вечерю віддай ворогові" — справедлива тільки для аритміків і "жайворонків", а "совам" вона аж ніяк не підходить, їм, мабуть, навіть шкідливо залишати себе без додаткового харчування ввечері, коли спостерігається підвищена витрата енергії.
А чи правильна теза "Сніданок з"їж сам...?" Як показали спеціальні дослідження, люди з "ранковою" організацією ритміки охоче снідають одразу ж після сну,тоді як при "вечірньому" типі ритміки потреба в сніданку, як правило, зсувається на пізніший час.
Якщо представники першої групи віддають перевагу ситному сніданку й охоче з`їдають ранком гарячу страву, скажімо, котлету з гарніром чи навіть тарілку супу, то в другій групі переважають люди, що обмежуються бутербродом і чашкою чаю чи кави. Багато чого, звичайно, залежить від сімейних особливостей, місцевих традицій, соціально-побутових умов.
Якщо сніданок переважно організується вдома чи в гуртожитку, то обід для працівника чи учня, як правило, залежить від організації харчування в місті, на заводі, в університеті, інституті, школі. Одні користуються їдальнею чи кафе, а інші, якщо є можливість, воліють перекусити (випити чай із бутербродом тощо) на робочому місці. Це ощадливіше, швидше, а іноді й смачніше, ніж у громадській їдальні.
Від режиму харчування та його відповідності ритмічним потребам організму, у тому числі погодженості з індивідуальними ритмами, залежить стан органів травлення.
На печію, болі в животі й інші диспептичні явища частіше скаржаться ті, хто особливо грубо порушує режим харчування і приводить його в повну невідповідність своїм ритмам, Тут звичайно більше осіб «вечірнього» типу ритміки.
Біоритмологічні особливості організму враховуються в терапії. Зокрема, запропоновано новий метод дієтотерапії виразки шлунку і дванадцятипалої кишки. Він полягає в тому, щоб, з огляду на особливості ритміки травлення, давати оптимальну дієту не тільки за складом їжі, а й за часом її приймання індивідуально для різних категорій хворих. Зокрема, таким хворим за призначенням лікаря можна харчуватися не тільки вдень, а й уночі, що сприяє швидшому рубцюванню виразки.
Поделиться в соцсетях:
Похожие
