. Роль сну і сновидінь у запобіганні негативним стресам

Видео: Популярные видео – Здоровье и Человек

Важливим засобом запобігання й зняття стресу є повноцінний сон - необхідний відпочинок для мозку та тіла. Якщо ніч минула погано, то день буде важким. Навпаки, людина, що добре виспалася, — господар дня. Вчені довели причинний взаємозв`язок між безсонням, стресом і працездатністю.

Електрофізіологічні методи досліджень, проведені російськими ученими А.Вейном (1979) та В. Ротенбергом (1982), дали змогу за записами і розшифруванням біострумів з`ясувати процеси, що відбуваються у мозку, його клітинах та клітинних утвореннях під час сну. Оскільки нервові клітини є основним субстратом інформаційних процесів в організмі, то поява й розвиток в останні роки саме інформаційних концепцій у поясненні сну та сновидінь цілком закономірні.

П`ять відомих фаз сну та чотири пороги його глибини можна звести до глибокого сну та парадоксального.

У фазі парадоксального сну автори спостерігали дивовижну картину: відзначалася втрата свідомості при енергійній роботі мозку, прискорений обмін речовин при повному розслабленні м`язів. Через кожні 80...90 хв глибокий сон обов`язково змінюється на парадоксальний. Перший парадоксальний сон недовгий -всього 9 хв. До ранку періоди парадоксального сну збільшуються, а перед пробудженням він може продовжуватись понад ЗО хв. Всього за ніч парадоксальний сон триває від півгодини до двох годин.

Що ж робить людина під час парадоксального сну? Вона "бачить" сни.

Сни бачать усі без винятку. Виявляється, для нормальної життєдіяльності організму сни необхідні.

Такий висновок зроблено в результаті тривалих експериментів, упродовж яких досліджуваних будили, коли вони поринали в парадоксальний сон, і рух їхніх очей указував на прихід сновидінь.

Якщо люди довго - у зазначених експериментах вимушено - обходилися без цієї фази сну, у них різко змінювався характер: виникали роздратування, тривога, меланхолія, їм важко було концентрувати увагу. За хворобливістю, поганим самопочуттям учасники експериментів нагадували людей, що перебувають у "третьому стані".

Вивчаючи сновидіння, встановили цікаві, часом навіть інтригуючі факти.

Упродовж ночі людина бачить сни на різні теми. Найкоротший сон частіше за все стосується того, про що думала людина перед сном. Другий і третій сон звернені до минулого, хоча й у них є сьогоденні переживання. Четвертий сон здебільшого спрямований у майбутнє, де виконується якесь бажання. П`ятий, останній сон, є композицією із фрагментів попередніх.

Люди бачать кольорові та чорно-білі сни. Причому кольорові майже завжди сняться більш емоційним особам. Тобто, сни мовби відповідають способові мислення й навіть діяльності людини. Наприклад, художники схильні бачити кольорові сни. До того ж сновидіння холодних тонів: сині, голубі, зелені - бачать спокійні, урівноважені люди. Коли ж у сні пробивається червоний колір, він сигналізує про тривожний стан.

Згідно з інформаційною концепцією А. Вейна, нашому мозкові необхідна перерва в роботі, але перерва особлива. Мозок уві сні відключається від зовнішнього світу, щоб переробити ту інформацію, яка надійшла впродовж дня. А сновидіння мовби сортують події дня й враження за їхньою значущістю, розподіляють їх на ієрархічному рівні. Відсутність надходження нової інформації уві сні створює сприятливі умови для зміцнення слідів у мозку, їх кращого запам`ятовування.

В. Ротенберг висунув пошукову гіпотезу, що поєднує на основі кібернетичного принципу управління емоційний тип поведінки людини, її стійкість до нервового напруження та сон. Автор вважає, що під час парадоксального сну, що супроводжується сновидіннями, здійснюється своєрідний пошук. Він компенсує біологічно шкідливий стан відмови від знаходження потрібних рішень удень, коли в деяких людей у відповідь на емоційні впливи формується пасивна позиція поведінки. І мозок під час сну шукає вихід зі складного становища, не знайдений вдень...

Якщо людина вдень була діяльною, активною, то тривалість парадоксального сну зменшується- якщо ж людина відчувала тривогу, була у пригніченому стані, потреба у парадоксальному сні зростає. І цей "подовжений сеанс" сновидінь покликаний запобігти тривожним і депресивним станам, не дати їм закріпитись у мозкові й порушити психічну норму.

Так чи інакше, всі добре знають, що сон — справа серйозна, від нього багато в чому залежить самопочуття людини, її здатність уникнути стресів, подолати "третій стан".

Яким же має бути повноцінний сон? Англійське прислів`я говорить так: "П`ять годин сну потребує природа, сім - звичка, дев`ять - лінощі, а для злої людини необхідно одинадцять годин". Насправді ж кожна людина має свою власну, індивідуальну потребу у сні, котра фізіологічно змінюється в різні вікові періоди. Та головне -якість сну, те, наскільки добре відпочиває організм вночі. Важливо знати, що цьому сприяє й що заважає.

У жаркому приміщенні спиться погано. Однак холод теж несприятливо впливає на якість сну. Навіть тепла ковдра не рятує, якщо повітря у кімнаті надто холодне, оскільки м`язи недостатньо розслабляються. Ідеальною температурою для спальної кімнати вважається 18 °С.

Друга значуща умова якісного сну - правильний вибір ліжка. Дуже важливо, щоб хребет сплячої людини перебував у горизонтальному положенні. Тільки у такому разі він може повністю розвантажитись. Тому краще за все спати на дошці, покладеній під матрац.

Нічне життя організму значною мірою залежить від роботи органів травлення. Надмірна вечеря, що містить багато жирів та білків, може спочатку викликати сонливість, та самий сон буває неспокійним. Найкраща їжа для вечері - та, що містить легкозасвоювані вуглеводи.

Постійне напруження - одна із головних причин, що заважають процесу засинання. Найкращий спосіб від безсоння такого типу - засоби розслаблення, наприклад, аутогенне тренування, йогівські вправи, корисні також засоби візуалізації. Можна, наприклад, подумки уявити себе в тому місці, де було б дуже приємно знаходитись: у красивій місцевості в компанії з хорошими людьми. Можна уявити собі, що ви їдете машиною в сонячний день, рахуєте кілометрові стовпи, не забуваючи при цьому милуватися пейзажем.

Згадайте про найщасливіші дні вашого життя, воскресіть у пам`яті приємні почуття, котрі вами тоді володіли.

Загалом кожен має розробити свій власний метод засинання. Може, це будуть хвилини роздумів, спокійне читання, приємні думки. Не варто перед сном прокручувати у пам`яті пережиті неприємності.

Тобто, треба придумати таку програму дій, котра буде лише приємною. Про прийдешній день варто думати спокійно, зберігаючи тверезу пильність, котра дозволить дати відсіч непередбачуваним ситуаціям.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!