Дефініції та понятійний апарат

Кожна наука має власний понятійний апарат (глосарій) та основні дефініції або визначення (тезаурус), за допомогою яких інтерпретуються сучасні наукові дані.

Основна категорія валеології — індивідуальне здоров`я людини, яке виходить із гармонійності та сили біоенерго-інформаційної системи, якою є людина. Саме гармонійність і потужність цієї системи є основою життєздатності, благополуччя індивіда з точки зору його фізичної, психічної і соціальної суті.

Згідно з уявленням відомого американського валеолога, теоретика медицини Г. Сигеріста(1941), здоровою ? людина, яка має гармонійний фізіологічний і розумовий розвиток, добре адаптована до навколишнього фізичного й соціального середовища.... Тому здоров`я не означає відсутності хвороби: це дуже позитивне, життєрадісне й охоче виконання обов`язків, які життя покладає на людину.

У преамбулі Статуту ВООЗ в 1948 р. записано: "здоров`я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби і фізичних дефектів". Удосконаленість функцій у людини може бути охарактеризована, у тому числі й кількісно, резервами енергетичного, пластичного і регуляторного забезпечення. З цієї точки зору дефініція здоров`я людини виглядає таким чином: Здоров`я — це цілісний динамічний стан організму, який визначається резервами енергетичного, пластичного і регуляторного забезпечення функцій, характеризується стійкістю до дії патогенних факторів і здатністю компенсувати патологічний процес, а також є основою виконання біологічних і соціальних функцій.

Трьом рівням людини (соматичному, душевному і духовному) відповідають і три аспекти здоров`я — соматичний, психічний і духовний.

Резерв здоров`я індивіда, як правило, залежить від його фізичного стану і способу життя.

Фізичний стан — це здатність людини виконувати фізичну роботу (розрізняють окремі рівні роботи — максимальну, субмаксимальну, великої потужності і помірної потужності).

Спосіб життя — соціальна категорія, яка включає якість, устрій і стиль життя. За визначенням ВООЗ, спосіб життя — це спосіб існування, який ґрунтується на взаємодії між умовами і конкретними моделями поведінки людини. Таким чином, "здорова" модель поведінки для певних, конкретних умов зменшує ризик виникнення захворювання. З цього також випливає, що різні умови життя передбачають і різні моделі поведінки.

Спосіб життя визначається суспільством, а не медициною, але принципи здорового способу життя формуються різними науками: соціологією, медициною, психологією тощо.

Якісна сторона життя — одна з характеристик способу життя і визначається ступенем соціальних і духовних свобод індивіда. Індикатори якості життя — освіта, прибутки, забезпеченість житлом, транспортом, свобода думки й слова тощо.

Комплекс заходів з оптимізації народжуваності, росту та розвитку підростаючого покоління є формуванням здоров`я нації, суспільства, а комплекс заходів із підтримки, закріплення й поновлення здоров`я індивіда є категорією збереження здоров`я людини. Існує кілька механізмів, завдяки яким здійснюються ці комплекси — гомеостатичний, адаптивний, регенеративний та інші, які реалізуються як у здоровому, так і у хворому організмах.

Здоров`я може бути популяційним, або здоров`ям суспільства, та індивідуальним.

Суспільне здоров`я характеризується системою статистичних показників:

а) відтворення (медико-демографічна характеристика)-

б) запас фізичних сил або дієздатність (показники фізичного розвитку)-

в) особливості адаптації до умов навколишнього середовища (показники захворюваності).

Відповідно до вимог ВООЗ, популяційне здоров`я характеризується такими показниками:

1. Політика в галузі охорони здоров`я

— виділення ресурсів на медичну допомогу на одного громадянина-

— рівномірність прибутків у суспільстві-

— наявність мережі охорони здоров`я-

— забезпеченість лікарями-

— рівень доступності здоров`я для населення.

2. Структурно-економічні показники:

— рівень народжуваності та смертності серед населення-

— валовий національний продукт та його приріст-

— рівень безробіття-

— житлові умови-

— енергетична забезпеченість населення.

3. Медична освіта:

— наявність медичної освіти,

—доступність медичної освіти (фізична й економічна).

4. Охоплення населення первинною медичною освітою:

— санітарна освіта-

— доброякісність харчування-

— доброякісність води-

— охорона здоров`я матері та дитини-

— планування сім`ї-

— профілактичні щеплення-

— забезпеченість ліками-

— можливість ефективного лікування.

5. Показники здоров`я населення:

— доля новонароджених (%) із масою менше 2,5 кг-

— доля новонароджених (%) із масою (3,3-3,4 кг)-

— психічний розвиток дітей і підлітків-

— дитяча смертність-

— тривалість життя-

— смертність від окремих хвороб-

— захворюваність загальна та індивідуальна-

— самогубство, алкоголізм, наркоманія. Критерії індивідуального здоров`я розробляються

валеологією.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!