Генетичні ознаки (маркери) вірусів

Видео: The era of personal DNA testing is here | Sebastian Kraves

Всі ознаки вірусів, інформація про які закодована в генах, називаються генетичними. Не обов`язково ознаки обумовлені тільки одним геном- багато ознак звичайно обумовлюються декількома генами.

Як і всі організми, віруси піддаються мінливості, більш того, мінливість у них виражена в набагато більшій ступені. Сукупність усієї спадкоємної інформації вірусу визначає його генотип. Під фенотипом вірусу розуміють сукупність усіх генетичних ознак, що виявляються в конкретних умовах.

Генетичні ознаки в штамів визначають після попереднього їх клонування. Усі їх можна умовно розділити на три основні групи: групові, видові і штамові. До групових і видових ознак варто віднести: тип нуклеїнової кислоти (ДНК чи РНК), розміри і морфологію, тип капсида, кількість капсомерів, антигенну специфічність, стійкість до органічних розчинників і детергентів, наявність ферменту нейрамінідази й антигенів хазяїна, гемаглютинуючі властивості, патогенність для визначеного виду тварин, курячих ембріонів і відповідної культури клітин (характер ЦПД). Для проведення генетичних досліджень найбільше значення мають внутрішньовидові (типові) ознаки, що дозволяють диференціювати варіанти (мутанти, рекомбінанти) між собою. До внутрішньоштамовим ознакам відносяться гемаглютинуюча активність, терморезистентність, відношення до УФП, інгібіторів і ін.

В даний час найбільш повно вивчені генетичні ознаки у вірусів поліомієліту, вісповакцини, грипу, арбовірусів, сказу, ящуру й ін.

Сутність і позначення генетичних ознак у вірусів. У більшості досліджень генетичні ознаки позначаються початковими буквами латинського алфавіту з додаванням знака + чи —, що означає наявність чи відсутність тієї чи іншої властивості. Окремі ознаки, наприклад нейровірулентність (N), позначаються двома буквами в залежності від виду тварини, на якому виявляється ця властивість: нейровірулентність для мавп - моnN, нейровірулентність для мишей -мN і т.п. Поки ще важко уніфікувати номенклатуру генетичних ознак, тому для кожної групи вірусів виправдана специфічна символіка їх. Однак цілий ряд ознак уже можуть мати загальні позначення для усіх видів вірусів.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!