Природна видова резистентність

Видео: Everything you think you know about addiction is wrong | Johann Hari

Як приклади видового імунітету можна привести несприйнятливість багатьох видів тварин до вірусів чуми свиней, чуми великої рогатої худоби, африканської чуми однокопитих, несприйнятливість коня, корови, вівці, свині й інших тварин до вірусів епідемічного паротиту (свинки) людини, вітряної віспи людини і т.п. Існує різний ступінь напруженості видового імунітету — від абсолютної резистентності до відносної, котру вдається перебороти за допомогою різних впливів (великі дози, попереднє рентгенівське опромінення, обробка кортизоном, зміна методу зараження при серійному пасажуванні, пасажі на новонароджених і толерантних тваринах і т.п.),

Природна несприйнятливість обумовлена відсутністю умов для розмноження вірусу через нездатність клітин забезпечити проникнення і депротеїнізацію вірусу. У природно несприйнятливому організмі відзначається незначний вихід вірусу за межі місцевого вогнища інфекції. Переважна маса його руйнується в місці первинної локалізації. Високий і практично нездоланний рівень природної резистентності організму до відповідних вірусів не вдається послабити охолодженням, рентгенівськими променями, голодуванням і іншими прийомами.

Видова несприйнятливість залежить від спадкоємних, вікових і гормональних факторів.

Вплив віку. Прикладом впливу віку на сприйнятливість до вірусу є висока чутливість новонароджених мишенят, кроленят і кошенят до вірусу ящуру. Дорослі тварини цих видів абсолютно резистентні до цього збудника. Багато онкогенних вірусів здатні викликати розвиток генералізованих пухлин у сірійських хом`яків, білих мишей і пацюків при обов`язковому зараженні їх у новонародженому стані, коли здатність їх до імунологічного захисту знижена.

Генетична обумовленість і спадкування видового імунітету. Видовий імунітет (чи його відсутність) до відповідного вірусу генетично обумовлений (детермінований) і передається з покоління в покоління в межах визначених генетичних ліній того самого виду тварин. Наприклад, лінія мишей PR-1 володіє 100%-ний резистентністю до вірусу жовтої лихоманки (штаму 17Д), тоді як миші лінії swiss сприйнятливі до цього вірусу в 100% випадків. Доведено спадкоємну передачу резистентності мишей до вірусів looping ill (вертячка овець), весняно-літнього кліщового енцефаліту, енцефаліту Сан-Луї і т.п. На цьому принципі в даний час виводяться лінії птахів, генетично стійкі до вірусів лейкозу і хвороби Марека.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!