Паростки нового, сучасного етапу еволюції. Моральне пробудження людства і повернення до природних способів оздоровлення

Людський мозок працює з надзвичайно низьким коефіцієнтом корисної дії: він використовує лише 3...4 % своїх максимальних можливостей. Очевидно, решта 96...97 % містять несподівані таємниці, небачені можливості людини. Відомо також, що зона максимальної ясної свідомості і психічної діяльності порівняно невелика: на свідомому рівні переробляється 102 біт інформації за секунду, на несвідомому - 10е біт. Що там відбувається? Що приховується?

Цілком природно, що деякі філософи, вчені, письменники пов`язують сучасний етап людської еволюції саме з освоєнням людиною своїх надінтелектуальних здібностей. К. Ціолковський, познайомившись із роботами Б. Кажинського з проблем телепатії, сказав: "Саме у вік космонавтики інтелектуальні здібності людини будуть дуже потрібні і служитимуть загальному прогресові людства. В той час, як моя космічна ракета повинна привести до розпізнавання великих таємниць макрокосмосу, Ваша теорія може привести до розпізнавання найжагу-чіших таємниць живого мікрокосмосу - до розв`язання великої загадки мислячої матерії мозку".

Попередні етапи еволюції, пестячи та вдосконалюючи своє дитя - Людину - розвивали, в основному, її мозок, її розум, її інтелект, що дало змогу людині привласнити собі горде ім`я - гомо сапієнс. Однак цього, як стало очевидним, виявилось недостатньо. Для того, щоб розум став повною мірою плідним, він має бути освяченим Добром. І наступним досягненням еволюції, еволюції керованої і спрямованої, еволюції моральної повинен стати гомо боніс - людина добра.

Якщо людство не втратило здорового глузду, то воно обере саме такий шлях еволюції. Уже на сьогодні цьому є ряд підтверджень. Нещодавно італійський професор Г. Магеліні оприлюднив такий факт: "За останні роки у туристів, що відвідують флорентійські музеї, виявляються різкі порушення нервової системи. Ми дослідили 107 випадків і дійшли висновку, що у певної категорії людей у музеях наступає перебір позитивних емоцій, котрі призводять до шокового стану". Цій у недалекому минулому маловідомій реакції організму тепер дали назву "синдром Стендаля", як результат випадку зі Стендалем, котрий якось втратив свідомість, розглядаючи у Флоренції твори живописців Відродження.

Зростання кількості випадків вияву останнім часом синдрому Стендаля можна розглядати як ознаку морального пробудження людства, повернення людини до краси і чистоти, реалізації розуміння єдності світу і своєї невіддільності від нього. Ці паростки поки що дуже слабкі і майже непомітні на тлі живучого прагматизму та жадоби наживи, їх легко затоптати, однак за ними майбутнє, тому що іншого майбутнього просто не може бути.

Паростки нового етапу еволюції і в тому, що людство знову повертається до способів оздоровлення, які ґрунтуються на знаннях та використанні цілющої сили природи, здобутих багатьма попередніми поколіннями. В кожній країні здавна вироблено свою систему зміцнення і відновлення здоров`я, яка носить різні назви (дієта, мокса, шіацу, йога, макробіотика, цигун тощо). Вони однакові за своєю суттю: утвердження практики оздоровлення народу, виробленої ним протягом усієї історії розвитку. Цю практику викладено в Біблії та Корані, Талмуді та Ригведі, в Ай-узун та Дао-де-цзин- це спосіб життя Христа і Будди, Магомета і Мойсея- сюди включено основні принципи спілкування, праці і відпочинку людини. Цю практику викладено і в основних положеннях тибетської медицини, центральною частиною теорії і практики якої є тканинне живлення. Відповідно до цієї концепції запобігти хворобі можна за умови, якщо характер їжі буде відповідати потребам організму, що змінюються протягом року. Тому у звичаях і традиціях усіх народів світу вироблено власну систему здорового способу життя, спрямовану на використання прихованих можливостей організму.

Народна медицина вважає, що енергетичні поля фізичного тіла тісно пов`язані між собою, і вплив на одне із них викликає відповідну реакцію в іншому. Багато хвороб виявляються спочатку на енергетичному рівні. Про це свідчать численні приклади лікування хвороб фізичного тіла сугестивними (гіпнотичними) впливами і навпаки.

Відомості із оздоровлення тіла і духу викладено у працях багатьох давніх учених- жоден народ не може привласнити собі честь відкриття і розроблення методів збереження і відновлення здоров`я. Вони стали тривіальними, їх знають усі. Що ж включають ці напрями?

Це, перш за все, збереження енергетичної та емоційної стійкості. Історія медицини не знає випадку, коли довгожителем стала б похмура, позбавлена гумору людина. Здавна вважалось, що емоційна врівноваженість досягається глибокою вірою у добро, здійсненням молитов, медитацій, певних обрядів та ритуалів, повагою до старості, збереженням пам`яті про померлих. Завжди старим і хворим вважався той, хто втратив інтерес до життя, втратив надію, оскільки важливою вважалась міць не тіла, а духу.

Наступним чинником здоров`я у будь-якому віці вважався рух. Жоден ледар не доживав до глибокої старості. Людина повинна все життя інтенсивно працювати і різними методами фізично вдосконалювати своє тіло. Нестачу у русі може доповнювати масаж або самомасаж. Один із різновидів масажу на Русі - лазня. На думку древніх, самомасаж у лазні зміцнює в людині 10 якостей: ясність розуму, свіжість, бадьорість духу, силу, красу, молодість, стрункість, чистоту, приємний колір шкіри, увагу осіб протилежної статі. Вважалось, що лазня корисна усім, хто в змозі до неї добратись, оскільки в лазні згоряють і гнів, і ненависть.

При проведенні лікувальних і оздоровчих процедур народна медицина надавала великого значення розміщенню світил і планет на небосхилі. У лікувальниках зазначається, які замовляння чи лікарські тра-•ви рекомендовано використовувати тільки при певній фазі Місяця, або які призначені тільки для людей, що народились під певним знаком Зодіаку.

Величезного значення надавалося ритму праці і діяльності людини. Поміркованість і суворий режим -одна з найперших умов нормальної життєдіяльності організму. Вважалося, що коли людина неупорядкована у своєму відпочинку, нерегулярна у прийманні їжі і невгамовна в роботі, то хвороба вбиває її. Саме це забуте положення народної медицини про хронобіологічні ритми у функціях організму, про використання резонансних космічних систем і періодичних процесів у природі, що мають відношення до здоров`я людини, дає можливість прогнозу для вибору ефективного часу лікування. У таких випадках реакція функціональних систем формується під дією впливів, котрі за своєю природою адекватні організмові і не викликають особливого їх напруження у регулюванні гомеостазу. Тому при лікуванні багатьох захворювань виникала необхідність у складанні медичного гороскопу.

Однією з найважливіших умов збереження здоров`я і лікування є повноцінне і раціональне харчування. Однак практику харчування було забуто внаслідок різкого зростання рівня технологій та технологічного обладнання. Швидке і загальне впровадження нових продуктів харчування - консервованих, пастеризованих, стерилізованих, насичених штучними добавками, рафінованих, позбавлених харчових волокон - виявилось причиною надзвичайного поширення таких "хвороб цивілізації", як цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, атеросклероз тощо.

У народній медицині правильний вибір раціону харчування вважався однією з основних умов лікування та оздоровлення. Віддавали перевагу лікуванню харчовими продуктами та травами.

Один із видатних філософів доби французького Просвітництва Ж. Ламетрі (1709-1751) писав: "Людське тіло - це машина, яка заводить сама себе, це живе втілення безперервного руху, їжа відновлює в ній те, що знищується лихоманкою. Без їжі душа знесилюється, впадає у відчай і, врешті, змучена, помирає. Вона нагадує тоді свічку, котра на хвилинку спалахує, перш ніж остаточно згаснути. Та якщо живити тіло й наповнювати його судини живильними соками і зміцнюючими напоями, то душа стає бадьорою, сповнюється гордою відвагою й уподібнюється солдатові, якого раніше змушувала тікати вода, але котрий раптом, оживаючи під звуки барабанного бою, рішуче іде назустріч смерті. Саме таким чином гаряча вода хвилює кров, а холодна - заспокоює".

Давня медицина дала багато заповідей із харчування з урахуванням ритмічних змін у природі. Так, кислій їжі віддавали перевагу навесні, гіркій - влітку, гострій -восени, солоній - взимку. За якістю їжі вважають, що здорова їжа не завжди буває смачною, а смачна - здоровою.

Не рекомендувалося зловживати жодним видом їжі, а споживати її рівномірно, оскільки " серце хоче гіркого, легені - гострого, печінка - кислого, селезінка - солодкого, нирки - солоного". Організм вимагає всього, але в міру. Бо "коли їсти багато солі, то судини втрачають гнучкість і змінюють колір- коли їсти багато гострого, то вкорочуються сухожилля, нігті стають блідими- коли їсти багато кислого, то м`язи скорочуються, а губи сохнуть і лускають- коли їсти багато солодкого, то болять зуби і кістки, а волосся випадає".

Багато довгожителів були вегетаріанцями, інші просто не зловживали м`ясом і дотримувались постів. У всякому разі, народна медицина дала багато конкретних рекомендацій із харчування і ніколи не була такою догматичною, як сучасна медицина.

Наші предки значну увагу приділяли й урахуванню чинників зовнішнього середовища, елементів природи: сонця, повітря, води, мінеральних сполук- дуже несхвальне ставилися до шкідливих звичок.

Отже, народні цілителі у своїй практиці використовували сили природи в усьому їх розмаїтті.

На сучасному етапі еволюції ми знову повернулися до принципів народної медицини, і зараз основні надбання народної і офіційної медицини успішно поєднуються та всіляко доповнюють одна одну. У багатьох випадках використовуються комбіновані підходи, що включають в себе елементи біоенергетики, гомеопатії, фітотерапії, макробіотики тощо.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!