Предмет, мета, методологічні та конце птуальні основи валеології

Стратегії, тактики та наукового прогнозу в питаннях здоров`я навчає наука валеологія. І як кожна наука, вона має свій предмет наукового пізнання, свій об`єкт досліджень, свою мету, свої концептуальні та методологічні основи і принципи побудови системи валеологічної освіти.

Предметом валеології на сучасному етапі її розвитку є спосіб життя, що забезпечує оптимальне існування, онтогенез та діяльність людини- це індивідуальне здоров`я людини та його механізми.

Отже, найближчим завданням валеології є не статистичне нормування, а розроблення системи індивідуальної класифікації всіх чинників, що позитивно впливають на здоров`я людини. Паралельно з вивченням етіології здоров`я необхідним є й пошук методів дослідження валеогенезу.

Мета валеології - розроблення методів формування, збереження, відновлення, зміцнення здоров`я людини й розширення резервних можливостей організму (збільшення кількості та якості здоров`я).

Об`єктом досліджень у валеології є здорова людина й людина з порушеним станом здоров`я, однак здатним до саморозвитку, самовідновлення, тобто людина, що знаходиться у перехідному стані між здоров`ям і хворобою.

Методологічні основи валеології сформульовано українськими вченими-валеологами Г. Апанасенком та Л. Поповою (1998 p.):

1. Валеологія розглядає здоров`я людини як самостійну соціально-медичну категорію, сутність якої може бути кількісно та якісно схарактеризована прямими показниками, і якою можна керувати (формувати, зберігати, зміцнювати).

2. Між здоров`ям і хворобою існує перехідний стан. При цьому здоров`я розглядається як загальніша категорія порівняно з передхворобою. Передхвороба й хвороба - окремі випадки здоров`я, коли його рівень знижений або наявні його дефекти.

3. Підхід до людини та її здоров`я, який використовується у валеології, - інтегративний (системний), холістичний (цілісний). Методи впливу - переважно немедикаментозні, природні.

Валеологія як нова галузь наукових знань виникла на межі наук про людину та її здоров`я й розвивається на основі системного і діалектичного підходу з урахуванням генотипу, фенотипу та онтогенезу людини. Незважаючи на наявні суперечності у трактуванні категорії "здоров`я", концептуальні основи валеології можна вважати у загальних рисах розробленими (В. Колбанов, 2000 p.):

- накопичено матеріали досліджень, які дають підстави стверджувати, що якість і кількість здоров`я можна виміряти та оцінити-

- встановлено, що резерви здоров`я не безмежні,але в більшості людей вони недостатньо мобілізуються в дитинстві, майже не задіяні у зрілому віці, внаслідок чого легко згасають у старості-

- визначено сучасну стратегію валеології: перехід від громадської системи охорони здоров`я до індивідуальної діяльності творення здоров`я-

- визначено, що підвищення рівня індивідуального здоров`я - це не лише лікування, санація, оздоровлення хворих, не лише профілактика функціональних відхилень, а перш за все - збільшення потенціалу здоров`я за рахунок формування його резервів-

- зроблено перші спроби розробити критерії здоров`я й методи оцінки соматичного статусу людей різних вікових категорій-

- створюється методична база діагностики й прогнозування функціональних станів та резервних можливостей організму й психіки, розвиваються методи донозологічної діагностики-

- розробляється система безперервної валеологічної освіти.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!