Xx століття - століття попереджень

Що ж ми маємо на сьогоднішній день? Разом із Розумом у Природі народився новий феномен - Людина з її непередбачуваною поведінкою, котру дуже часто важко назвати раціональною. В усякому разі, з позицій канонічних уявлень про неї.

Людина двоїста, як і все у Всесвіті, як і сам Всесвіт. І про це добре знали давні мислителі: інь і янь, пекло і рай, дволикий Янус добра і зла - елементи, з яких складається вона сама, природа ретельно перемішала в душі людини. В ній чудернацьким чином поєднано пристрасть до руйнування з прагненням до творення, жадобу влади з безсиллям, любов з ненавистю.

В етиці людини добро і зло відносні і суб`єктивні. Велика кількість моральних систем реалізують цю відносність і тому взаємно виключають одна одну.

Процес руйнування старої, бездушної і механічної картини ньютонівського фізичного світу, яким ознаменувався початок XX століття, відомий як ейнштейнів-ська наукова революція. Теорія відносності, квантова механіка, астрофізичний принцип антропності безпосередньо зв`язали Всесвіт з людиною. XX століття виявилось століттям корінного зламу наших звичайних уявлень, що привели до фантастичного злету техніки, зростання виробничих сил. Радіо, телебачення, обчислювальна техніка, вихід у космос, ядерна енергія, генна інженерія, пластикові матеріали - всі ці технічні нововведення невпізнанне змінили наше життя, надали таких благ, про які наші предки і мріяти не могли.

Та разом з тим нові можливості поставили людство перед труднощами, яких ще кілька десятиліть тому ніхто і не передбачав. І головна з них та, що людство набуло можливості самознищення. Цей стан називають Законом Воннегута: "Що б не винайшли учені, вони все одно отримують зброю". Тому самознищення може відбутись миттєво в разі виникнення ядерної війни, а може перетворитись у процес повільної страшної деградації, якщо, уникнувши ядерної катастрофи, люди не навчаться жити у гармонії з Природою й будуть продовжувати забруднювати навколишнє середовище, знищувати ліси та води, скорочувати генофонд.

Людство завдяки науці досягло небачених висот. Радикально змінився спосіб його існування, котрий міг би забезпечити високий життєвий рівень для всіх мільярдів землян, якби людина розумно використовувала блага природи, якби кожен із нас сповідував основний життєвий принцип М. Реріха: "Зміст людського життя - у досягненні краси, гармонії, у самовираженні. Найбільше завдання - це самовдосконалення в усьому. Якщо кожен із нас щоденно буде робити щось більш досконало, ніж учора, і робити це свідомо, його прагнення неминуче знайде відображення у свідомості...

Коли людина прагне до кращого, вона підноситься над собою. Врешті-решт, що таке натхнення? Це наче внутрішня молитва людини, коли вона прагне до піднесеного".

Міркуючи про сучасну моральну кризу людства, американський філософ О. Кінг зазначає: "Людина стала домінуючим видом на планеті за рахунок того, що безжалісно знищувала не лише інших живих істот, а й слабші раси та менш пристосованих до виживання членів своєї власної людської сім"ї. Негативну роль протягом всього періоду еволюції людства відігравали такі його якості, як егоїзм, жадібність, відчуття влади над іншими тощо. Сьогодні постає питання, чи підходять ці якості для наступного етапу людської еволюції -етапу, що цілком залежить від усвідомленої, цілеспрямованої діяльності самої людини".

Незаперечним є той факт, що етап, про який говорить О. Кінг, жодною мірою не повинен бути пов`язаний із боротьбою з Природою, з її подальшим підкоренням, із завоюванням космічного простору. Цей етап розвитку має бути гармонійним природі, Всесвіту. Він має бути спрямований перш за все на себе, на розуміння суті своєї життєдіяльності, на розуміння категорій "Здоров`я" і "якість життя", на розуміння свого місця в природі і засобів її розумного розвитку.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!