Синтетичні антигени

Традиційні процедури діагностики збудників інфекції спираються або на набір характеристик патогенного мікроорганізму, або, що важливіше, на одну унікальну, легко помітну його особливість.

Саме таким є метод, заснований на застосуванні високоспецифічних антитіл до збудника або до його діагностичних антигенів, та ідентифікація комплексів антиген-антитіло у тій чи іншій системі, наприклад в імуноферментному чи імунофлуоресцентному аналізі.

Одним із підходів, що дозволяє визначити, чи відбулося зв`язування антитілаз антигеноммішенню, є імунохімічні та серологічні методи. В них використовуються або специфічні антигени для виявлення антитіл до конкретного збудника у сироватці крові, або специфічні антитіла для виявлення самого збудника у дослідженому матеріалі.

Із зростанням кількості праць з вивчення антигенів різних збудників стало можливим створення таких штучних антигенів, які б повністю відтворювали структуру природного білка і могли використовуватись як компоненти діагностичних систем.

Синтетичні антигени мають не лише наукові, а й практичні переваги. Основні переваги застосування синтетичних антигенів такі:

- зникає необхідність використання інфекційного матеріалу (це особливо важливо, коли збудник є надзвичайно небезпечним)-

- властивості продукту можна охарактеризувати точніше, тому відпадає або спрощується система контролю якості, можна стандартизувати препарати-

- пептидні реагенти зберігають стабільність необмежене довгий час навіть за кімнатної температури-

- можна отримувати реагенти для діагностики таких інфекційних хвороб, збудники яких не культивуються в штучних умовах-

- вартість виробництва таких препаратів набагато нижча, ніж одержання звичайних антигенів.

На сьогодні штучні антигени широко затосовуються як компоненти діагностичних систем для проведення діагностики на В-клітинному рівнівизначення антитіл до збудника у сироватці крові. Така діагностика дає інформацію про:

- епідеміологічне поширення інфекції-

- стадію і перебіг інфекції у конкретного хворого-

- наявність інфекційних агентів у крові та продуктах крові-

- ступінь ефективності хіміотерапії при бактеріальних та паразитарних хворобах-

- етіологію хвороб, що мають подібну симптоматику і діагностика яких іншими методами ускладнена (наприклад гепатит і діарея).

Синтетичні антигени можуть бути ефективно використані у програмах вакцинації, особливо проти тих хвороб, у яких серологічна ідентифікація збудника є найбільш важливою (наприклад вірус грипу)- а також для визначення стадії хвороби, особливо при деяких вірусних захворюваннях.

На відміну від В-клітинних, Т-клітинні діагностичні системи використовуються ще недостатньо, оскільки тести, що виявляють функції Т-клітин і розпізнавані ними антигени, надзвичайно складні і непридатні для рутинного використання. Відомо, що Т-клітини розпізнають антиген тільки у сполученні з MHC, тому для визначення необхідна наявність гістосумісних антигенпрезентуючих клітин. Також для Т-клітин характерна велика генетична відмінність в імунореактивності. Є декілька субпопуляцій Т-клітин, що відрізняються одна від одної за імунорегуляторними та ефекторними функціями, наприклад, шкірні реакції гіперчутливості, лізис АПК тощо. Т-клітини здатні виконувати як захисні, так і патологічні функції. Потреба у Т-захисних клітинах визначається типом інфекції, її тропізмом і типом інфікованих клітин. Т-тести на сьогодні э предметом активних наукових досліджень.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!