Основні чинники ризику стресу

Видео: Как победить стресс: 6 главных шагов

Провідним чинником зростання психоемоційного напруження сучасної людини в усьому світі є науково-технічний прогрес. Поряд із благами, котрі він несе людям, є й ряд негативних сторін - чинників ризику. Фізіологічні можливості людини ще не пристосовані до нинішніх досягнень науково-технічного прогресу. Ми швидко до них звикаємо, та організм не встигає адаптуватись.

На першому місті серед чинників ризику стоїть прискорення темпів життя.

Другий чинник - інформаційні перевантаження.

Третій - урбанізація. Сум`яття великих міст є потужнім стресовим чинником.

Четвертий чинник - малорухливість сучасної людини. Ми уникаємо фізичних навантажень, котрі життєво необхідні для здоров`я. Американці першими у світі зрозуміли це, й зараз у США на державному рівні діє дуже ефективне пропагування фізичної культури та спорту.

П`ятий чинник - нездорове харчування, насичене рафінованими продуктами, консервантами, штучними барвниками, ароматизаторами, стабілізаторами тощо.

Отже, людство живе у стресовій ситуації. Нам через океан американська економіка вбачається зразком успішності. Однак доктор Р. Ерл, директор Канадського Інституту стресу, стверджує: "Люди сьогодні живуть в атмосфері невпевненості. Ніхто не знає, що принесе завтрашній день. Це породжує неспокій і тривогу." Що ж говорити про наше сьогоднішнє життя та його психологічні наслідки? Ми собі ще додали стресів — через економічні, політичні, соціальні, кримінальні обставини, через відчуття повної беззахисності. Наведемо деякі цифри.

Офіційна статистика свідчить, що з 1991 року рівень смертності в Україні почав зростати, а народжуваності - знижуватись. Смертність на 1000 чоловік населення становила у 1991 році - 12,9- у 1992 році -13,4- у 1993 році - 14,2- у 1996 році - 15,4. Народжуваність відповідно 12,1- 11,4- 10,7- 9,6.

За статистичними показниками 1999 року, підготовленими Міністерством охорони здоров`я України разом з Українським науково-дослідним інститутом харчування, народжуваність на 1000 осіб населення становить 7,8 осіб, а смертність - 14,8 осіб- смертність дітей першого року життя - 12,8 осіб. Серед основних причин смертності (на 100 000 осіб населення): хвороби системи кровообігу - 899 осіб- злоякісні новоутворення -196 осіб- нещасні випадки - 143 особи. Загальна смертність на 100 000 осіб населення стаовить 1482 особи.

В 2001 році замість необхідних на забезпечення медичної допомоги населенню України 12 млрд, грн у бюджеті було визначено 3,3 млрд, а фактично ця сума профінансована на 54 % державним і на 82,9 % місцевим бюджетами. І це при тому, що за зазначений рік рівень захворюваності населення України зріс на 3,4 %, насамперед, за рахунок хвороб серцево-судинної системи, онкологічних та психічних захворювань. Майже чверть серед померлих становлять особи працездатного віку.

Держава витрачає на охорону здоров`я громадянина України 13,7 долара СІЛА на рік, у Росії - близько 35, у Франції - 156, у СІЛА - 178, у Японії - 245 доларів.

Під впливом стресових навантажень, як і при дії радіоактивних уражень, в організмі формуються вільні радикали. Це атоми або молекули з неспареними електронами. Вільно-радикальні молекули прагнуть відновити неспарений зв`язок. Єдиний шлях - відірвати електрон у якоїсь молекули клітини організму, котра в свою чергу стає незбалансованою. Ця клітина, прагнучи відновити свій баланс, відриває електрон у сусідньої тощо. Запускається ланцюгова реакція.

Вільні радикали є серйозною небезпекою для організму. Якщо їхня кількість неконтрольовано зростає або вони не виводяться із організму, можливі зміни генів і виникнення небажаних генетичних мутацій. Вільні радикали руйнують також мембрани, тканини і клітини. Руйнування можуть мати катастрофічні наслідки. Одні клітини дуже швидко старіють, інші, наприклад ракові, починають швидко розмножуватись і рости. Відомо, що куріння у стресовій ситуації посилює швидкість утворення вільних радикалів.

Про знешкодження вільних радикалів у організмі людини шляхом вживання певних харчових продуктів докладно сказано у попередньому розділі.

На сьогоднішній день немає ліків від стресів. Звісно, існують заспокійливі ліки, однак у надмірних дозах вони призводять до небажаних змін у організмі. Тому лікарі здебільшого приписують хворим суміші мінеральних солей, амінокислот і вітамінів, котрі підвищують опірність організму, не завдаючи йому шкоди й не викликаючи побічних дій.

Американський дієтолог Н. Ейріч стверджує, що боротьба зі стресом - це передусім відповідна дієта, яку вона ж і пропонує.

Дієта проти стресу. Ця дієта містить 60 % вуглеводів і по 20 % жирів і білків. Сніданок має складатись із нежирного молока чи кефіру, чорного хліба з маслом та фруктів з підвищеним вмістом вітаміну С (чорна смородина, цитрусові). В щоденне споживання повинні входити чорний хліб, овочеві салати, кисле молоко. Серед овочів - капуста, зелена цибуля, помідори, червоний перець, редька, картопля. Білок має бути представлений червоним м`ясом або домашньою птицею, запеченою у духовій шафі, та двома яйцями на тиждень. Необхідно уникати надмірних кількостей кави та чаю, зате без обмеження можна пити трав`яні відвари.

Другий дійовий спосіб - навчитись розслаблюватись. Під час самого стресу це зробити важко, однак треба спробувати: йога, гімнастика, біг, аеробіка. Найпростіші вправи - із йоги. Ґрунтуються вони на розслабленні усього тіла завдяки цілеспрямованій команді мозку. Як і стрес, що викликає включення ряду біохімічних реакцій відповіді організму, розслаблення приводить до приблизно таких самих процесів, правда, протилежної дії. В ході експериментів, проведених у Гарвардському медичному коледжі під керівництвом доктора Г. Бенсона, спостерігали за групою досліджуваних, котрі застосовували різні методи медитації для досягнення розслабленого стану. Д-р Бенсон назвав зміни, викликані цим станом, реакцією розслаблення й описав їх. Коли тіло розслабилося, показники основної фізіологічної активності знижуються. Серцебиття й дихання сповільнюється,

потреба у кисні зменшується, а рівень лактату в крові -солі молочної кислоти, побічного продукту м`язової активності, пов`язаної із станом тривоги - швидко падає. Водночас зростає електричний опір шкіри - індикатор зниження напруги організму. Люди з підвищеним кров`яним тиском відзначають його падіння.

Зміни у нервовій та ендокринній системах приблизно однакові за силою. В мозку посилюється інтенсивність повільних ?-хвиль - це зміни, характерні для розслабленого стану. І хоча організм продовжує виділяти гормони стресу (адреналін), реакція організму на них послаблюється.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!