Методика соціометричного опитування (параметричний варіант)
Спочатку офіцер чітко формулює завдання й визначає об`єкт дослідження. Після цього необхідно визначити соціометричні критерії. Вибір цих критеріїв диктується завданням дослідження та випливає з його програми.Наприклад, якщо потрібно вивчити групову структуру взаємних симпатій або взаємодопомоги, то питання формулюються таким чином, щоб їхній зміст по змозі повністю відповідав соціальному та моральному змісту цих взаємин і був причетний до конкретної діяльності, де ці взаємини можуть виявитися. Виконавши ці вимоги, ви одержите значущий критерій. Наприклад, якщо ви ставите завдання типу: «Виберіть тих із членів групи, хто є вашим товаришем», то такий критерій не відповідає вказаним вимогам, бо є заслабким.
Товариші можуть бути різні. Одних людей ми схильні записати у свої товариші вже тільки тому, що часто до них звертаємося. Інших ми не схильні зараховувати до своїх товаришів навіть тоді, коли просимо в них позику. Тому треба сформулювати критерій якомога конкретніше, на основі якоїсь реальної ситуації. Наприклад, у певному випадку його можна сформулювати так: «Якби ви захотіли організувати у себе зустріч Нового року, то кого б Ви запросили з близьких знайомих та товаришів по службі?» У такому формулюванні роль та значення товарища описані чітко й конкретно. Проте це ще не значить, що такий критерій однаково зацікавить усіх членів групи. Іншим членам групи, може, більш сподобається, скажімо, такий: «Кого з членів Вашої групи Ви бажали б мати своїм сусідом по квартирі?» або «Кого з членів вашої групи Ви б запросили на своє весілля?».
Рекомендується не захаращувати соціометричну картку великою кількістю критеріїв, а вибрати такі, які, по-перше, були б логічно пов`язані між собою і, по-друге, викликали б активний інтерес у більшості досліджуваних. Необхідно підібрати такі запитання, зміст яких був би зрозумілий усім членам соціальної групи. При цьому доцільно враховувати соціально-демографічні, професійні, психічні та інші ознаки.
Табл. 9-1.
Приклад соціометричної картки
Соціометрична картка складається на завершальному етапі розроблення програми дослідження. Від якості її оформлення залежить отримання достовірних сирих даних для подальшого опрацювання. У тих випадках, коли провадиться анкетне опитування більшості груп і людей за іменною анкетою (не анонімною, а із зазначенням імені та прізвища особи, яка її заповнює), соціометричні критерії можуть бути включені в загальну анкету разом з іншими запитаннями, але їх треба виділити в перший її підрозділ. Така форма соціометрії потребує під час відповідей обов`язкового написання в анкеті прізвищ тих, хто відмовляється.
Порядок складання соціометричної картки є таким (табл. 9-1):
1) спочатку готують списки членів соціометричних груп. Кожен член групи мусить мати свій порядковий номер у списку, це його шифр-
2) далі складається картка із врахуванням величини групи. Під заголовком «Соціометрична картка» надається стисла інструкція до заповнення. Тут вказується, що, відповідаючи на запитання, в графу «вибори» необхідно проставляти номери тих членів групи за списком, які найповніше відповідають вашому ставленню до цих запропонованих критеріїв вибору-
3) при опитуванні з обмеженою кількістю виборів праворуч від кожного критерію у картці слід накреслити стільки вертикальних граф, скільки виборів ми пропонуємо в цій групі (при здійсненні опитування без обмежень кількості виборів у соціометричній картці після кожного критерію має бути відділена графа, розміри якої давали б змогу відповідати якомога повніше)-
4) у тих випадках, коли дослідникові бажано встановити порівняльну цінність переваг, у соціометричну картку можна внести своєрідну шкалу. Для цього у графі виборів указано порядок вибору або переваг відповідною цифрою — вибір у першу чергу, у другу, у третю тощо.
Спрощений варіант соціометричної картки:
Цю картку заповнив воїн, прізвище якого вказано праворуч і який відповідав на запитання:
1. Кого б Ви хотіли обрати напарником у бойовий екіпаж (військова діяльність)?
2. Разом з ким Ви бажали б виконати суспільне доручення (громадська діяльність)?
3. У кого з Вашого підрозділу широкий культурний світогляд і з ким ви бажали б організувати години дозвілля (відпочинок)?
Підготовка соціометричного опитування. Результативність соціометрії більш залежить від відповідної психологічної підготовки опитуваних. Тут не має бути місця жодному штучному або адміністративному тиску з боку дослідника або зацікавлених осіб. Заповнення соціометричної картки — справа добровільна й особиста. У дослідників-по-чатківців часто виникають сумніви щодо успіху опитування тільки тому, що багато осіб відмовляється брати участь в опитуванні. Щоб уникнути таких інцидентів, необхідна попередня соціометрична розминка. Вона може бути здійснена двояко. Або у формі індивідуальної бесіди дослідника з кожним членом групи, або бесіди з групою в цілому. У будь-якому з цих випадків необхідно коректно, коротко і дохідливо викласти завдання опитування, викласти його наукову важливість та запевнити досліджуваного у повному збереженні таємниці опитування.
При заповненні соціометричних карток кожному учасникові слід надати самостійність. Не має бути, жодних підказок. Найкраще опитувати групу фронтально, тобто всіх одночасно, наприклад, у класі або в аудиторії. Дослідник завжди має триматися ввічливо та впевнено. Заповнені соціометричні картки повертаються дослідникові.
Коли картки заповнені й зібрані, починається етап їх обробки. Найпростішим способом кількісної обробки є табличний, графічний та ін-дексологічний.
Соціомитриця. Це табличний спосіб обробки соціометричної інформації. Спочатку слід побудувати соціоматрицю № 1 (табл. 9-2).
Дослідник розставляє усі соціометричні картки досліджуваних за алфавітом (прізвища, які вказані праворуч). Результати опитування з кожної такої картки записуються до матриці (взаємний вибір відзначають хрестиком, який міститься в колі). Для виявлення неформальних мікрогруп і вивчення міжособистісних стосунків заповнюється друга соціометрична матриця (табл. 9-3), її будують на основі першої. Порядок її складання такий. Заготовлюють таку саму таблицю, як і для першої матриці. З правого верхнього кута проводять діагональ, перетинаючи розташовані на цій лінії клітинки квадрата. З першої матриці вибирають будь-кого, хто має найбільшу кількість взаємних виборів. Його порядковий номер і прізвище записують у перший рядок матриці. Цей само номер заносять у першу клітинку зверху. Так, у нашому прикладі таким є Рудий. Потім з першої матриці вибираютьтих, хто перебуває у взаємному виборі з занесеним у перший рядок.
Його порядковий номер і прізвище заносять у другий рядок. У нашому випадку — це Шуліка. Цей самий номер записують зверху в другу графу, у відповідній клітинці матриці записують хрестик у колі. Такий вибір з першої матриці продовжується до повного вичерпання взаємних виборів у всіх, кого записують у наступний рядок. Інакше кажучи, коло осіб із взаємним вибором має замкнутися. Тих, які не мають взаємного вибору, записують у кінці матриці. Неформальна мікрогрупа може складатися з 2-7 воїнів.
Аналіз соціоматриць з кожного показника дає достатню наочну картину взаємин у підрозділі. Основна перевага соціоматриць — можливість зобразити вибори в числовому вигляді, що, у свою чергу, дає змогу прорангувати воїнів підрозділу за кількістю отриманих і відданих виборів, визначити порядок впливу в підрозділі. На основі другої соціо-матриці легко побудувати соціограми— карти соціометричних виборів. Графічна мова соціограми відображена на рис. 9-1.
Соціограма — схематичне зображення реакції досліджуваних один на одного при відповіді на соціометричні критерії. Вона дає змогу зробити порівняльний аналіз структури взаємин у групі, в просторі, на деякій площині за допомогою спеціальних знаків.
були виявлені під час опитування. Наприклад, соціограму для воїна Панченка унаочнює рис. 9-3.
Третій варіант соціограми може характеризувати всі взаємини у підрозділі. Вона може бути довільною або мати назву «мішень». При довільній соціограмі взаємини між воїнами розташовуються довільно. Наприклад, на основі соціоматриці параметричного опитування (табл. 9-3) можна побудувати таку довільну соціограму (рис. 9-4). Соціограма «мішень» грунтується на трьох концентричних колах, які символізують авторитетність воїна в колективі. Чим більше отримано виборів, тим ближче до центру розташовується воїн. Ті воїни, які отримали найбільшу кількість виборів, перебувають у центральному колі, у другому колі перебувають воїни, які отримали середню кількість виборів, у третьому — воїни, які не мають авторитету і перебувають в ізоляції (рис. 9-5).
Аналізуючи соціограму «мішень», дослідник відразу визначає бійців, які мають найбільший авторитет у підрозділі, та тих із них, хто перебуває в ізоляції.
Соціометричні індекси. Розрізняють:
— персональні соціометричні індекси (ПСІ) — дають характеристики індивідуальних соціально-психічних явищ особистості як члена групи-`
— групові соціометричні індекси (ГСІ) — дають чисельні характеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі- описують різні аспекти спілкування і взаємин у підрозділі.
Основними ПСІ є індекс соціометричного статусу i -члена та емоційної взаємодії ij -члена. Символи i та j означають одну й ту саму особу, але в різних значеннях: i — якого вибирають, j — він же, хто вибирає, ij — сполучення ролей. Індекс соціометричного статусу /-члена групи визначається за формулою (9-1):
N
Ci = E(Ri+ + Ri-)
i=1
________________ (9.1)
N - 1
де С — соціометричний статус /-члена-
Ri — одержані /-членом вибори (позитивні й негативні)-
E — знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів і-го члена-
N — кількість членів групи.
Соціометричний статус — це властивості особистості як елемента соціальної структури, які займають в ній певну просторову позицію. Він характеризує особистий вплив воїна на інших військовослужбовців підрозділу. Заведено говорити про позитивний та негативний статус. Відповідно, можна обчислити індекси окремо для позитивного вибору і негативного. Статус вимірює також потенційну здатність людини ДО Лідерства. Щоб Рис 9.5.. Соціограма «мішень» обчислити соціометричний статус, необхідно скористатися даними соціоматриці 1.
Індекс емоційної експансивностіу`-члена групи визначається за формулою (9-2):
N
Еj = E(Rj+ + Rj-)
j=1
_____________(9.2)
N - 1
де Еj — це емоційна експансивністьу`-члена-
Rj — зробленіу-членом вибори (позитивні й негативні).
З погляду психології цей показник характеризує потребу особистості у спілкуванні, свідчить про її бажання здійснити певний вплив на життєдіяльність підрозділу.
Аналіз взаємних виборів у підрозділі дає офіцерові змогу оцінити психологічну сумісність досліджуваних за формулою (9-3):
N
Iij = E(Rij++ + Rij--)
ij=1
_____________ (9.3)
N - 1
де I сум — індекс сумісності конкретного військовослужбовця-
Rij++ — кількість взаємних позитивних виборів-
Rij--— кількість взаємних негативних виборів.
У цьому індексі найбільший статус матимуть воїни з найбільшою кількістю взаємних позитивних виборів і найменшою кількістю взаємних негативних виборів (цей індекс доцільно використовувати під час здійснення непараметричного соціометричного опитування).
З групових соціометричних індексів найважливішими є: індекс емоційної експансивності групи, індекс психологічної взаємності у групі (згуртованість групи) та індекс групової роз`єднаності.
Індекс емоційної експансивності групи розраховується за формулою (9-4):
N N
Ag = E ( E(Rj+ - ))
j=1i=1
_____________ (9.4)
N
де Аg — експансивність групи-
E — знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів (позитивних і негативних) усіма членами групи-
N — кількість членів групи.
Індекс емоційної експансивності характеризує середню активність групи у розв`язанні завдання соціометричного опитування. Чим цей індекс вищий, тим вища внутрішньогрупова активність взаємин членів групи.
Індекс психологічної взаємності (згуртованості групи) у групі обчислюється за формулою (9-5):
N N
Gg = E ( E(Rjj+ )
ij=1ij=1
_____________ (9.5)
? N (N-1)
де G g — взаємність у групі (або індекс групової єдності чи згуртованості)-
Rjj++ — кількість позитивних взаємних виборів у групі-
N — кількість членів групи.
Чим вищий індекс психологічної взаємності, тим вища згуртованість групи.
Індекс групової роз`єднаності обчислюється за формулою (9-6):
N N
J роз = E ( E(Rjj+ )
ij=1ij=1
_____________ (9.6)
? N (N-1)
де J роз — індекс групової роз`єднаності-
Rjj-- — кількість взаємних негативних виборів у групі-
N — кількість членів групи.
Цей індекс доцільно використовувати під час непараметричного соціометричного опитування.
Тепер на основі цих двох останніх індексів за непараметричного варіанта соціометрії можна визначити групову згуртованість за формулою (9-7):
J згурт. = Gg – J роз(9.7)
де J роз — індекс групової згуртованості.
При множенні формул (9-1Н9-7) на 100 % вони показують питому вагу різних взаємностей (залежно від індексу) у групі щодо теоретично можливих виборів у відсотках. Такі результати дають можливість проаналізувати відповідні показники в різних підрозділах і зробити в них порівняльний аналіз.
Поделиться в соцсетях:
Похожие
