Метод узагальнення незалежних характеристик

Цей метод можна застосувати для поглибленого вивчення стосунків у підрозділах (екіпаж, відділення, взвод, інколи в роті). Показниками є оцінні думки досліджуваних про рівень розвитку у певного військовослужбовця двох важливих специфічних професійно значущих якостей:

а) ставлення до виконання своїх функціональних обов`язків-

б) ініціативність у наданні допомоги за спільної роботи у складі екіпажу, відділення, взводу.

Дослідник зможе отримати таку інформацію в ході індивідуальних бесід із кожним воїном підрозділу або за допомогою фронтального опитування всіх членів підрозділу. При цьому за п`ятибальною системою кожен опитуваний оцінює самого себе і своїх товаришів по службі. Ці оцінки опитувані проставляють у картці (табл. 9-9).

Табл. 9-9.

Опнтувальна картка

Для діагностики ставлення до службових обов`язків використовуються такі ознаки:

— службові обов`язки виконує завжди добросовісно та якісно — 5-

— службові обов`язки виконує добре (найчастіше прагне бути корисним для товаришів по службі) — 4-

— службові обов`язки виконує задовільно (не завжди виконує добросовісно і вимагає систематичного контролю) — 3-

— службові обов`язки виконує незадовільно (вимагає сталого контролю зі сторони командування) — 2-

— взагалі не має бажання виконувати свої службові обов`язки —: 1.

Для діагностики ініціативності в наданні допомоги можна використовувати такі показники:

— завжди приходить на допомогу з власної ініціативи — 5-

— інколи приходить на допомогу з власної ініціативи, інколи на прохання — 4-

— надає необмежену допомогу, але тільки на прохання — 3-

— надасть допомогу в обмеженому обсязі на прохання — 2-

— схильний уникати надання допомоги — 1.

Обробка результатів. Для узагальнення ділових якостей і особистого ставлення до надання допомоги своїм товаришам по службі заповнюються відповідні матриці № 1 (ставлення до виконання службових обов`язків) і № 2 (ініціативність у наданні допомоги товаришам по службі) (табл. 9-10 і 9-11).

По вертикалі записуються за номерами прізвища всіх членів підрозділу, який досліджується- по горизонталі — тільки їхній номер.

Матриця заповнюється послідовним перенесенням даних з індивідуальних карток. У перший горизонтальний рядок записуються оцінки, які отримав опитуваний Мовчан від своїх товаришів по службі та його власна оцінка про себе. Другий горизонтальний рядок створюється перенесенням оцінних думок про Сніжка. Аналогічно заповнюються всі інші горизонтальні рядки.

Після того як усі оцінки будуть занесені до матриці, треба підрахувати по вертикалі алгебраїчну суму всіх одержаних кожним воїном даного підрозділу виборів (суми виборів), що характеризуватиме узагальнену думку цієї групи воїнів, окрім самооцінки. Дослідникові треба мати на увазі той факт, що групова оцінка звичайно достатньо докладна, оскільки в підрозділі добре знають індивідуальні особливості один одного і таким чином відбувається взасмодоиовнепия індивідуальних думок про кожного воїна.

Відтак групові оцінки порівнюються з самооцінкою (вони розташовуються у маірпці,ііо діагоналі) і виносяться персональні висновки про

Видео: Calling All Cars: The Blood-Stained Coin / The Phantom Radio / Rhythm of the Wheels

правильність самооцінки, об`єктивність оцінки особистісних якостей у товаришів по службі та статус конкретного воїна у підрозділі. Наприклад, у нашому випадку ми отримали матрицю № 1 (див. табл. 9-10). Таким самим чином оформлюється матриця № 2 (див. табл. 9-11).

У наведеному прикладі в Коломійця до Бондаренка, Мовчана, Баштового, Ґудзя, Пархомеика, Москаленка, Шумського завищені вимоги, тому з метою попередження виникнення конфліктних ситуацій між ними треба вжити заходів виховного впливу до кожного з них. У Панченка, Яценка, Бондаренка, Гриненка, Василенка, Сергієнка, Івка занижена самооцінка, у зв`язку з цим необхідно їм допомагати зайняти принципову позицію стосовно себе.

Дуже суттєво, що за допомогою матриць можна проаналізувати характер взаємних стосунків у парах воїнів. При цьому потрібно зіставляти оцінки і дані. Так, Мовчан і Сніжко дають один одному, порівняно з груповою оцінкою, різко знижені оцінки — це, відповідно, свідчить про напруженість стосунків між ними.

Офіцер також має можливість порівнювати ділові риси кожного військовослужбовця з його особистісними якостями (у нашому випадку — це ініціативність у наданні допомоги товаришам по службі).

Таким чином, на підставі даних аналізу доходять висновків про статус кожного члена підрозділу на основі групової оцінки- відповідність самооцінки воїна груповій оцінці- наявність напруженості між воїнами- відповідність формальних і неформальних лідерів реальності- наявність членів підрозділу, до яких група ставиться критично або яких не сприймає- необхідність формулювання конкретних заходів щодо відповідного впливу на кожного військовослужбовця підрозділу. Деякі варіанти таких впливів наведено у відповідній графі матриці.

Для вивчення соціально-психологічних явищ військового колективу слід використовувати також ті методи, які було подано у темі 7.

Щоб досягти успіху, в організації цих досліджень необхідно додержуватися основних правил їх здійснення: системності- об`єктивності- всебічності- добровільності- забезпечення анонімності результатів дослідження тощо.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!