Аскосфероз бджіл

Видео: 7 пасека лечим болезнь гнилец

Аскосфероз бджіл (Ascosphaerosis apis, перицистоз, вапняний розплід) — інфекційна хвороба дорослих бджолиних і трутневих личинок, що супроводжується ураженням тіла пухнастою білою пліснявою та перетворенням їх після загибелі на тверді, подібні до вапна, кірочки.

Історична довідка. Вперше збудник хвороби був виділений з уражених личинок бджіл у 1916 р. Маассеном, який дав йому назву «перицистіс апіс». У 1955 р. Спілтор відніс цей гриб до роду Ascosphaera. Нині хвороба набула значного поширення в багатьох країнах світу, переважно з вологим кліматом. Завдає значних економічних збитків бджільництву, знижуючи кількісний склад бджіл у сім’ях у середньому на 23 %, а їх здатність до медозбору — на 49 %.

Збудник хвороби — мікроскопічний плісеневий гриб Ascosphaera apis (Pericystis) — має два підвиди — малоплідний і великоплідний, що різняться розмірами спорових цист і нездатністю схрещуватись між собою. Гриб утворює сферичні спороцисти у вигляді куль з великою кількістю капсул, заповнених безбарвними спорами овальної форми. Культивується при 22 – 36 °С на агарі Сабуро та сусло-агарі, утворює тонкий повзучий міцелій з багатоклітинних гіфів завширшки 4,2 – 12 мкм, з багатоядерними клітинами. При злитті жіночих овогоній з чоловічими антеридіями утворюють вкриті товстою оболонкою кулясті або овальні плодові тіла діаметром 27 – 77 мкм, в яких накопичується величезна кількість склеєних у кулі одноклітинних спор діаметром 2,9 – 3,2 мкм.

Спори аскосфер надзвичайно стійкі у зовнішньому середовищі, де можуть залишатись життєздатними до 15 років. У порожніх вуликах, на стільниках, пасічницькому інвентарі, обладнанні, меду та перзі зберігаються понад 4 роки. Спори гриба руйнуються під дією 1 %-го розчину формальдегіду й глутарового альдегіду через 20 хв, 1 %-го розчину пероксиду водню — через 30 хв, 3 %-го розчину хлорного вапна й гіпохлориту — через 10 хв.

Епізоотологія хвороби. До аскосферозу найсприйнятливіші трутневі личинки, потім 3 – 4-денні личинки бджіл-робітниць, що знаходяться на нижніх та бічних ділянках стільників. Дорослі бджоли і матки не хворіють. Джерелом збудника інфекції є хворі личинки та дорослі бджоли-носії. Факторами передавання збудника можуть стати трупи загиблих личинок і лялечок, контаміновані грибом, мед і перга, а також вулики, стільники, інвентар. Спори гриба можуть заносити до вулика бджоли з пилком, нектаром та водою. Збудник хвороби поширюється блукаючими бджолами, трутнями, бджолами-злодійками, різними паразитами бджіл. Гриб може бути занесений у разі придбання маток та пакетних бджіл з неблагополучної щодо аскосферозу пасіки, при годуванні бджіл пилком або білковою пастою, виготовленою з ураженого грибом квіткового пилку. Виникненню й поширенню хвороби сприяють різні порушення ветеринарно-санітарних правил утримання бджіл, несприятливі умови зовні- шнього середовища (підвищена вологість, різкі коливання температури повітря), незабезпеченість пергою і, нарешті, порушення рів- новаги в кількісному та якісному складі нормальної мікрофлори в бджолиній сім’ї внаслідок багаторазового безсистемного використання антибіотиків. Хвороба найчастіше проявляється в середині літа, спостерігається переважно в окремих сім’ях, ніколи не набуває значного поширення.

Патогенез. Спори гриба проникають у кишки личинки разом з медом та пергою, швидко проростають і розмножуються в епітелії середньої кишки, а також в усіх тканинах. Невдовзі гриб виходить на поверхню личинки і вкриває все її тіло білою пліснявою. Личинка набрякає, заповнюючи всю комірку. У запечатаному розплоді міцелій проростає крізь кришечки комірок, огортаючи їх білою пухнастою пліснявою, що нагадує мох. Пізніше личинки засихають, втрачають пухнастість, перетворюються на тверду, подібну до вапна зморшкувату масу, а при утворенні плодових тіл набувають сірого або чорного кольору.

Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Уражається печатний і відкритий розплід, переважно трутнів та бджолиних личинок 3 – 4- денного віку. Частіше хворіють слабкі сім’ї. Під час огляду стільників у відкритих та запечатаних комірках виявляють муміфікованих личинок, вкритих пухнастим нальотом міцелію, а також подібні до вапна тверді грудочки. На задньому кінці загиблої личинки плісня- ва набуває форми сірого ковпачка. Пліснявою можуть бути вкриті також стільники й перга в нижній частині рамок. Трупи личинок легко видаляються з комірок бджолами.

Діагноз установлюють на підставі характерних клінічних ознак хвороби та результатів лабораторних досліджень.

Лабораторна діагностика. Передбачає проведення мікроскопічних та мікологічних досліджень. У лабораторію доставляють уражені зразки стільників розміром 10 ? 15 см разом з хворими й загиблими личинками, а також середню пробу перги чи пилку, по 10 г від кожної призначеної для реалізації партії. Для мікроскопії готують зскрібки білого нальоту гриба з трупиків личинок та пилку й перги, вносять у краплю 50 %-го розчину гліцерину і досліджують за малого збільшення (7 ? 10) мікроскопа. Виявлення в мазках гіфів міцелію та цист зі спорами гриба є підставою для встановлення попереднього діагнозу на аскосфероз. З метою виділення чистої культури гриба проводять посіви патологічного матеріалу з трупиків уражених личинок, а також із 10 %-ї емульсії перги (пилку) на агар Сабуро, сусло-агар, 2 %-й цукровий агар, картопляно- декстрозний агар. Посіви культивують при 26 – 30 °С впродовж 10 діб. У разі позитивних результатів через 3 – 5 діб на поверхні агару спостерігається ріст білих пухнастих колоній, які через 8 – 10 діб набувають вигляду зеленувато-сірого нальоту. Під час мікроскопічного дослідження мазків з колоній гриба виявляють багатоклі- тинний септований міцелій з багатоядерними клітинами, гіллясті гіфи, спорові кулі, включення в кулясту цисту. Розмір спор дрібно-плідного гриба становить 3,3 ? 2,5 мкм, великоплідного — 65,8 ? 128 мкм. Позитивні результати мікроскопічного та мікологічного досліджень є підставою для встановлення діагнозу на аскосфероз.

Диференціальна діагностика. Ґрунтується на визначенні відмінності між культурою гриба аскосфера апіс (збудник аскосферозу бджіл), культурою плісеневих грибів аспергіллюс фумігатус з колоніями зеленого кольору та аспергілус нігер з чорно-коричневими колоніями (збудники аспергільозу бджіл), а також пергового гриба (аскосфера альвей), який є непатогенним для розплоду, однак уражає комірки з пергою (пилком) і краще культивується при 20 °С. Цей гриб не утворює всередині цисти спорових куль, а аскоспори знаходяться в спороцисті.

Лікування. Проводять препаратами дикобін, аскоцин, аскостатин, ністатин, нітрофунгін. Найефективнішими є дикобін, ністатин і нітрофунгін. Дикобін перед використанням розчиняють у теплій кип’яченій воді і розбризкують з розрахунку 2 – 7 мл на одну рамку з хворим розплодом і бджолами 2 – 3 рази через 3 – 5 діб. Ністатин після розчинення у воді змішують з цукровим сиропом 1 : 1 і згодо- вують бджолам по 100 мл на рамку тричі через 3 – 5 діб. Для обприскування ураженого розплоду і бджіл ністатин змішують з цукровим сиропом або цукровою пудрою і застосовують 3 рази через 4 – 5 діб. Навесні ністатин згодовують бджолиним сім’ям по 50 – 70 г на рамку з профілактичною або лікувальною метою. Нітрофунгіном з цукровим сиропом (1 : 5) обприскують бджіл у дозі 15 мл на рамку 4 рази через 4 – 5 діб. Після лікування мед можна використовувати в їжу не раніше ніж через 20 діб.

Профілактика та заходи боротьби. Полягають у поліпшенні умов утримання бджіл і проведенні санітарних заходів, спрямованих на захист бджолиних сімей від проникнення збудника хвороби ззовні. На пасіці потрібно утримувати тільки сильні сім’ї, забезпечувати їх упродовж цілого року добрим кормом і доглядом. Пасіку слід розміщувати в сухих, добре освітлюваних місцевостях, подалі від тваринницьких приміщень. Зимівники треба оберігати від вологості, гнізда сімей — добре утеплювати, особливо восени й навесні. Не можна допускати безсистемного згодовування антибіотиків здоровим сім’ям з метою профілактики гнильцевих та інших хвороб. У всіх випадках придбання бджолиних сімей треба суворо перевіряти їх благополуччя щодо інфекційних захворювань. На пасіці слід вести постійну боротьбу з блукаючими бджолами.

Для запобігання виникненню аскосферозу під час профілактичного огляду пасік навесні проводять видалення запліснявілих стільників і перетоплювання їх на віск. Бджіл переселяють у сухі чисті продезінфіковані вулики, забезпечують доброякісним кормом. За потреби слабкі сім’ї об’єднують, гнізда утеплюють і посилюють бджолами від здорової сім’ї, замінюють стару матку на молоду. Огляд слабких та хворих гнізд завжди слід проводити після огляду здорових сімей.

У разі виявлення захворювання бджіл на аскосфероз у неблагополучній пасіці вводять карантинні обмеження, згідно з якими забороняється вивезення бджолиних сімей, маток і продуктів бджільництва, заготівля перги та пилку. Кочування пасік для медозбору дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцевостях і не ближче ніж за 5 – 7 км від благополучних пасік. Уражені пліснявою стільники видаляють і перетоплюють на віск, хворі сім’ї переселяють у нові продезінфіковані вулики, на чисті стільники або вощину. Бджолиним сім’ям неблагополучної пасіки згодовують лікувальний корм з ністатином.

Навесні бджолам після обльоту згодовують по 50 г меду з 100 тис. ОД ністатину на рамку або по 0,5 л цукрового сиропу з 100 тис. ОД ністатину на одну бджолину сім’ю. Влітку бджолині сім’ї обробляють за допомогою розпилювача аерозолем 20 %-го розчину цукрового сиропу з ністатином з розрахунку по 10 – 15 мл на рамку. Згодовування лікувального корму чи зрошення рамок здійснюють тричі з інтервалом 3 – 5 діб. На неблагополучних пасіках регулярно проводять поточну дезінфекцію обладнання та інвентарю. Вулики, медогонки, металевий інвентар, рамки, вставні дошки після механічного очищення обробляють одним з таких дезінфектантів: сумішшю 10 %-го розчину пероксиду водню і 0,5 %-го розчину мурашиної кислоти, 10 %-м розчином хлориду йоду, суміші 15 %-го формальдегіду і 5 %-го розчину їдкого натру. Після дезінфекції всі предмети промивають водою й висушують. Пасіку вважають оздоровленою і знімають карантин через один рік після ліквідації хвороби, проведен- ня повного комплексу передбачених ветеринарно-санітарних заходів та остаточної дезінфекції.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!