Комплексна первинна профілактика у збереженні та зміцненні здоров`я

Видео: Промо відео циклу лекцій, присвячених проблематиці раку

І варто знову ж таки послатися на думку І. Брехмана, що розроблення стратегії та тактики забезпечення здоров`я всього народу - справа дуже важка, велика й відповідальна. Вона залежить не лише від медицини та служб охорони здоров`я, а й від багатьох наук і державних відомств.

Наприклад, за останні роки завдяки зусиллям російських фахівців у галузі професійних захворювань, учених Російської академії медичних наук, Міністерства охорони здоров`я Росії, Російської Військово-медичної академії створено фактично нову галузь екології людини -екогігієну екстремальних умов життєдіяльності, що вивчає медико-соціальні проблеми охорони здоров`я людей, які піддаються у процесі виконання своїх соціальне значущих обов`язків підвищеному індивідуальному ризикові для життя та здоров`я. Всі наукові факти, отримані при вивченні екології людини небезпечних професій, аналізуються з точки зору двох генеральних понять сучасної профілактичної медицини: здоров`я людини та рівня прийнятливого ризику (еквіваленту безпеки).

Перша найважливіша компонента концепції прогностичної науково-технічної функції екології людини небезпечних професій - професійне здоров`я та довголіття людини. Принципово новим для оцінки стану здоров`я осіб цієї категорії є те, що на базі використання комплексу відомих у професійній медицині та гігієні методів вводиться не інтегральна, не двокомпонентна система оцінки стану здоров`я людини в альтернативній формі "хворий - здоровий", а п`ятикомпонентна система: здоровий, практично здоровий, ослаблений, преморбідний стан ("третій стан") і хворий.

Первинна медична профілактика, тобто запобігання захворюванню, виключення його у донозологіч-ному (до початку хвороби) періоді практично неможлива не лише через слабку матеріально-технічну базу, нестачу достатньої кількості лікарів, комп`ютерної техніки, ~а здебільшого через глибоку необізнаність більшості наших співвітчизників у питаннях здоров`я. Уже згадувалося, що тибетські трактати твердять - коренями усіх хвороб є невігластво, злоба та пристрасті. Наявні ці вади й зараз. Ідея хорошого здоров`я ще не оволоділа масами. Більшість пливе за течією. Навіть найпереконливіші аргументи бувають безсилими.

То чи здорові наші люди? Скільки їх? За наведеною п`ятикомпонентною системою можна провести таку класифікацію:

Здорові люди - абсолютно здорові індивіди. Вони не лише не мають відхилень у здоров`ї, а й при поглиблених обстеженнях виявляють високу адаптаційну здатність, швидку відновлюваність, відмінні фізіологічні, біохімічні та інші показники. Таких - одиниці. Це космонавти, льотчики, деякі спортсмени.

Практично здорові люди — ті, хто при обстеженнях не виявляють жодних ознак захворювань. Такі люди можуть спокійно та нехворобливо переносити посильні фізичні навантаження, стреси без помітних змін самопочуття та об`єктивних даних. Однак тривалі стреси чи екстремальні ситуації можуть зашкодити здоров`ю, призвести до хвороби.

Ослаблені люди - категорія тих, що мають якісь хронічні захворювання, а в період ремісії почувають себе нормально.

"Третій стан" - люди, що перебувають на межі між здоров`ям та хворобою. У ньому - витоки усіх хвороб. Цей стан не належить до хвороби, але й не є нормою (хай навіть пов`язаною з віком), чим багато хто намагається пояснити своє неповне здоров`я.

Хворі - люди із загостренням хронічних хвороб. Тут не йдеться про гострі запалення, інфекції, бо вони здебільшого проходять і при своєчасному та правильному лікуванні не залишають по собі слідів.

Користуючись цією п`ятикомпонентною класифікацією, кожен може в загальних рисах визначити, до якої групи він належить.

Багатий матеріал експериментаторам дала ситуація, пов`язана з аварією на ЧАЕС.

За даними Міністерства охорони здоров`я України (на грудень 2000 р.) понад 300 000 чоловік, включаючи дітей, проживають на території з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення.

Уже з 1989 р. відбулась ротація пріоритетності окремих класів хвороб у структурній ієрархії захворюваності, а імунодефіцит, що постійно розвивається, носить своєрідний характер.

Сьогодні офіційно визнано екологічну патологію (що включає в себе географічну, професійну патологію, токсикологію), оскільки вона виникає у зв`язку з антропогенними змінами довкілля й дією на людину комплексу шкідливих чинників.

Екологічна ситуація, що склалася в Україні після аварії на ЧАЕС, характеризується набором забруднювачів, що або діють на організм людини постійно (радіаційний чинник)., або їхня кількість періодично переважає регламентовані рівні.

Літературні відомості останніх років свідчать про те, що біологічні ефекти, які сформувалися за рахунок впливу радіонуклідів, не підлягають відомим класичним залежностям "доза - тривалість - ефект". Сьогодні має місце значне зростання ефектів при відносно низьких дозах радіоактивності.

Тому після аварії на новому рівні постала проблема вивчення впливу малих доз опромінення на людей та тварин, необхідність детального вивчення змін, що виникають у живих системах на різних рівнях організації - популяційному, органному, тканинному, клітинному, субклітинному та молекулярному. Фундаментальні дослідження, що проводяться українськими вченими, дають змогу оцінити реальну для населення загрозу наслідків впливу на організм комплексу радіаційних та хімічних чинників і знайти шляхи знешкодження цих впливів. Так, за даними С. Омельчука зі співавторами (Київ, 2000 p.), отриманими під час експериментів на лабораторних тваринах, встановлено, що в основі патогенної дії на організм малих доз радіації та фосфорорганічних пестицидів лежить розвиток циркуляторної та тканинної гіпоксії, яка проявляється зниженням рівня дихальних ферментів за одночасного підсилення, а потім пригнічення гліколізу. Поєднання впливу іонізуючої радіації та іншої природи забруднювачів довкілля справляє на організм більший ушкоджуючий ефект, ніж дія цих чинників окремо.

Отримані результати показали, що нормальне ефективне функціонування організму людини в умовах, в яких після 1986 р. опинилось більшість наcелення України, неможливе без необхідних засобів та методів захисту, варіантів оптимізації функціонального стану, до яких ми відносимо в першу чергу харчові оздоровчі продукти.

Можна констатувати, що розроблення способів формування й збереження здоров`я людини - основного завдання валеології - повинно грунтуватися на всебічному дослідженні людини з системних позицій і з урахуванням не лише біологічних та екологічних чинників, а й професійних, соціальних. Причому всі засоби для захисту здоров`я людини потрібно піддавати ретельному кількісному облікові за принципом визначення "користь — шкода".

Необхідність виходу з лікувально-госпітальної парадигми сучасної медицини, яка вбачає свої заслуги у збільшенні кількості відвідувань поліклінік, обсягів госпіталізації та ліжко-місць, цілком очевидна. Про це все частіше пишуть у вітчизняній та зарубіжній літературі. Все більше відзначається необхідність створення комплексної науки про людину, інституту людини. В недалекому майбутньому це стане реальністю, й медицина у цьому ряді має посісти належне місце, оскільки головним об`єктом нової науки стане здорова людина.

І. Брехман наголошує на тому, що в новій науці при розробленні стратегії забезпечення здоров`я важливо розуміти: йдеться про здорову людину, наділену свідомістю істоту біосоціальну, яка стала в центрі світової системи. Для здійснення своєї глобальної місії - бути головною рушійною силою прогресу - людина повинна мати моральне, психічне, соматичне та фізичне здоров`я. В результаті не лише зовнішніх, а й внутрішніх причин, що змінюють систему регуляції в адаптаційному гомеостазі, навіть у найсприятливішій ситуації лише під впливом чинника часу в процесі онтогенезу неминуче виникають хвороби. Але не вони, а здоров`я є найбільш загальним, універсальним та сьогоденним чинником, тому воно й має бути основним об`єктом уваги. Це збігається з думкою Г. Апанасенка щодо того, що здоров`я є загальнішою категорією порівняно з хворобою, а передхвороба та хвороба - окремі випадки здоров`я.

У забезпеченні здоров`я людей повинні брати участь медицина, служби охорони здоров`я, різні науки, і в першу чергу, як показують дослідження останніх років, галузі харчової промисловості, їхні спільні зусилля мають сприяти збереженню й зміцненню здоров`я населення країни шляхом комплексної первинної профілактики, яку необхідно проводити здоровим людям і тим, хто знаходиться у перехідному стані, впродовж усього життя.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!