Зміст і організація мпз бойової підготовки особового складу військово-морських сил
Військово-Морські Сили – це вид Збройних сил, який призначений для рішення стратегічних і оперативних задач на океанському і морському ТВД. Вони спроможні наносити удари по важливим наземним об’єктам противника, знищувати його сили на море і в базах, порушувати океанські і морські перевезення, завойовувати перевагу в море, допомогти сухопутним військам у проведенні операцій на континентальному ТВД, обороняти свої морські перевезення, висаджувати морські десанти, приймати участь у відбитті десантів противника тощо.Якісній підготовці ВМС до виконання цих завдань має сприяти МПЗ, яке організовується у всіх видах навчально-бойової діяльності особового складу і здійснюється на підставі перспективного і поточного планування. В планах визначаються заходи, способи і терміни їх проведення з урахуванням реальної обстановки, стану справ, задач бойової підготовки і виховної роботи, визначаються етапи психологічного супроводження.
Заходи МПЗ плануються на кораблі у відповідності з курсами бойової підготовки. При здачі першої курсової задачі МПЗ спрямовується на вивчення особовим складом змісту курсових задач, складових її елементів, організаційно-методичних вказівок, покращання злагодженості дій по бойових і повсякденних корабельних розкладах, підвищення якості тактичної і спеціальної підготовки. Особлива увага звертається на відпрацювання взаємодії між бойовими постами, коректування і розробку різноманітних документів, вивчення особовим складом функціональних обов’язків.
У ході другої курсової задачі МПЗ на кораблях здійснюється з метою мобілізації особового складу на відпрацювання організації застосування зброї і технічних засобів, поодинокого і спільного походів, вироблення практичних навичок і умінь у захисті від ЗМУ, у боротьбі за живучість корабля та ін.
Завершується здача курсових задач, як правило, відпрацюванням спільного походу групи кораблів, виконанням поодиноких і групових ракетних і торпедних стрільб, участю в командно-штабних і тактичних навчаннях ВМС. На цьому етапі МПЗ спрямовується на відпрацювання елементів мобілізаційної підготовки, дій моряків по сигналах оповіщення, при переводі кораблів і берегових частин в різні ступені бойової готовності. Відпрацьовуються також ефективні форми і методи взаємодії між кораблями, які беруть участь в навчаннях або спільних збір-походах.
Під час виконання кораблями ВМС задач в морі МПЗ спрямовується на:
підвищення відповідальності посадових осіб за безумовне виконання вимог інструкцій і настанов щодо боротьби за живучість корабля-
вивчення і роз’яснення всім категоріям особового складу першочергових заходів по боротьбі з пожежами і вогнем противника-
глибоке вивчення стаціонарних і переносних аварійно-рятувальних засобів-
відпрацювання особовим складом бойових змін і відсіків прийомів по боротьбі за живучість корабля на бойових постах-
психологічну підготовку моряків, які входять до складу аварійних розрахунків і спеціальних підрозділів-
військово-технічну пропаганду серед особового складу тощо.
Найбільш дієвими формами МПЗ по боротьбі за живучість корабля є військово-технічні вікторини, обміни досвідом, індивідуальні бесіди досвідчених спеціалістів з молодими моряками, інструктування моряків щодо заходів безпеки і корабельних правил, навчання активу формам і методам виховної роботи, спрямованою на майстерну експлуатацію техніки і зброї, випуск спеціальних радіогазет, аналіз проведених заходів, пропаганда передового досвіду, моральне стимулювання сумлінного несення корабельної вахти та ін.
Під час різноманітних видів бойової підготовки в морі військово-технічна пропаганда має на меті підвищення інтересу особового складу до опанування зброєю і бойовою технікою, новітніми прийомами їх бойового використання, сформування у моряків віру в бойові можливості і надійність кораблів і озброєння. Лекторії і гуртки, цикли бесід з різними категоріями моряків, спеціальні стенди і військово-технічні інформаційні листки є дієвими формами військово-технічної пропаганди в період знаходження кораблів у морі.
Одним із важливих напрямків МПЗ бойової підготовки воєнних моряків є їх підготовка до виживання у холодній воді. Поряд з теоретичними заняттями і тренуваннями особливе значення має роз’яснення особовому складу правил поведінки в холодній воді, інструктажі про використання засобів захисту і прийомів саморегуляції. Значний виховний ефект дають обміни досвідом, бесіди досвідчених моряків з молодими матросами стосовно прикладів вдалої боротьби за живучість корабля, вивчення досвіду виживання моряків у воді при катастрофах на морі, формування психічної стійкості до негативного впливу на людей морської стихії.
Однією із важливих сфер МПЗ бойової підготовки є створення позитивного морально-психологічного клімату на кораблі. Низький рівень військової дисципліни і правопорядку, часті випадки травматизму серед моряків потребують від органів виховної роботи посиленої діяльності щодо профілактики правопорушень, попередженню травматизму і загибелі моряків, проведення системи заходів щодо безпеки життєдіяльності особового складу.
Негативний вплив на особовий склад здійснює морська стихія та несприятливі кліматичні умови. З метою подолання небажаних наслідків впливу на екіпаж екстремальних умов можуть використовуватися різні форми і методи роботи. Так, для зниження негативного впливу морського закачування на недосвідчених чи молодих матросів на час прийому їжі рекомендується тимчасово змінити курс корабля.
Сприятливий вплив на молодих матросів здійснює звернення до них командира корабля, заступника командира з виховної роботи та поздоровлення з першим випробуванням моря, спокійна дружелюбна морально-психологічна атмосфера в екіпажі, безпосереднє спілкування офіцерів з підлеглими, трансляція веселих передач і бадьорої музики. Позитивний вплив мають індивідуальні бесіди з тими, хто схильний до закачування, моральна підтримка, поради і рекомендації молодим матросам з боку досвідчених моряків.
В якості індивідуальних заходів боротьби з закачуванням рекомендується відволікатися від думок про неї, не зосереджувати увагу на несприятливих внутрішніх відчуттях, вийти на палубу, перейти в приміщення, яке знаходиться поблизу мідель-шпангоута, дивитися не на хвилі і хмари, а в далечину, періодично заплющувати очі, при яркому освітленні надівати темні окуляри, обмежувати себе в палінні, утримуватися від великої кількості їжі та ін. Допомагає затягування живота широким ременем, туге обертання талії рушником (бинтом), вживання спеціальних фармакологічних засобів, кислої та солоної їжі, полоскання рота. При цьому вирішальне значення має воля моряка, мужнє перенесення труднощів, активна діяльність на бойовому посту.
З метою психологічної підготовки екіпажів використовується імітація умов реального морського бою (перешкоди, шуми, вибухи, крики, запахи, обмежена видимість, загазованість приміщення). Під час спеціальних занять на бойових постах радіолокаційних і гідроакустичних станціях, командних пунктах створюється складна повітряна, надводна і підводна обстановка. Відпрацьовуються дії в умовах скорочених розрахунків, імітується вивід противником із строю частини воїнів бойового поста, розрахунку, екіпажу.
Використовується імітація всіх видів маневру поодиноких і групових цілей, застосування противником перешкод (пасивних і активних, шумових, відповідно-імпульсних, які уводять по далечині і кутових координатах), хибних цілях, протирадіолокаційних снарядів. Операторів тренують в умовах зриву або нестійкого автоматичного супроводження.
Одна із головних особливостей діяльності особового складу кораблів і підводних човнів при виконанні завдань в морі складається з того, що всі члени екіпажів розподіляються по бойових змінах, відсіках, бойових постах, аварійних партіях і діють на протязі всього періоду походу у відповідності з функціональним призначенням даних підрозділів та в їх складі. Так, цілодобову вахту на кораблях в поході несуть три бойові зміни, які підпорядковуються вахтовим офіцерам та інженерам-механікам. Під час бойової готовності № 1 весь особовий склад діє по бойових постах і відсіках. Під час боротьби за живучість корабля починають працювати носові і кормові аварійні партії. При цьому всі члени екіпажів знаходяться у підпорядкуванні своїм командирам і начальникам згідно штатного розкладу. Все це враховується в змісті і організації МПЗ. Виховна робота в поході проводиться у відповідності з корабельною організацією і розкладом особового складу. Це означає, що всі виховні заходи в морі повинні здійснюватися як на загальнокорабельному рівні, так і на рівні підрозділів, які передбачені різноманітними корабельними розкладами. Звідси витікає необхідність навчання командирів штатних і позаштатних підрозділів формам й методам роботи в різноманітних умовах обстановки.
Під час виходу в море, як правило, виконуються планові вогневі вправи – артилерійські, торпедні і ракетні стрільби. В період підготовки до виходу в море з виконанням вогневих вправ основна увага зосереджується на проведенні :
роз’яснювальної роботи серед різноманітних категорій моряків, і перед усім, ведучих спеціалістів (ракетників, торпедистів, артилеристів, операторів РЛС, гідроакустиків)-
якісного прийому від баз зберігання зброї і боєзапасу, своєчасного завантаження їх на борт, безумовного дотримання заходів безпеки і правил зберігання в артилерійських погребах, пускових установках або торпедних апаратах-
занять на спеціальних тренажерах і тренувань з ведучими спеціалістами, які входять до складу БЧ-2 і корабельних бойових розрахунків (КБР).
Після виходу з бази, при переході на полігон бойової підготовки і в період виконання стрільб особливо важливе значення має індивідуальна робота щодо підтримання високого МПС-у ведучих спеціалістів, які забезпечують дії особового складу БЧ-2 (вахтових офіцерів, інженерів-механіків, штурманів, радіометристів, гідроакустиків). У зв’язку з цим, що виконання вогневих вправ здійснюється по бойовій готовності № 1, особлива увага приділяється на суворе дотримання особовим складом дій, які призначені для даного режиму. Проявляється турбота про досягнення злагодженої роботи усіх посадових осіб, які входять до корабельних бойових розрахунків, а також про дотримання заходів безпеки під час виконання вогневих вправ як на самих кораблях, так і в акваторії полігону бойової підготовки.
Одним із важливіших компонентів МПЗ виконання завдань в морі є інформування особового складу. В акваторії Чорного моря передачу інформації забезпечує телерадіоцентр ВМС України “Бриз”, в період дальніх океанських походів передається щодобові інформаційні повідомлення для надводних кораблів обсягом 2-3 машинописних аркуша.
В залежності від оперативної і тактичної обстановки під час походів вибирається той чи інший спосіб отримання інформації. Найкращий результат дає комбінований спосіб прийому інформації, який дозволяє систематично отримувати оперативну, військово-політичну і соціальну інформацію про обстановку в світі та в країні в друкованій та аудіо формах. Прийом усної інформації через радіоприймачі повинен завжди супроводжуватися записом інформації на магнітофон з послідуючим аналізом для використання у виховній роботі.
На основі отриманих з берега даних, а також внутрішньокорабельної інформації здійснюється щодобове оперативне інформування особового складу корабля. Воно проводиться в масштабі всього екіпажу по корабельній трансляції в період відпочинку або прийому їжі, в масштабі підрозділів під час підведення добових підсумків виконання завдань в морі по бойових частинах і службах або по бойових змінах перед кожним заступленням на вахту (2 рази на добу).
Таким чином, якісна організація МПЗ бойової підготовки та діяльності особового складу Збройних сил України є важливою умовою їх ефективності, досягнення оптимальних результатів у польовій виучці військ, забезпечення високої бойової готовності військових підрозділів і частин.
Поделиться в соцсетях:
Похожие
