Система роботи щодо зміцнення військової дисципліни

Видео: General Agreement on Tariffs and Trade (GATT) and North American Free Trade Agreement (NAFTA)

Військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Вона ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов’язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Необхідність високої військової дисципліни підрозділам (частинам) обумовлено низькою таких причин:

особливостями їх організаційно-штатної структури, характером бойових, навчально-бойових та інших задач, які ними виконуються, жорсткою регламентованістю умов повсякденної життєдіяльності-

залежністю ефективної реалізації їх функцій від стану дисципліни-

впливом стану військової дисципліни на авторитет Збройних сил України серед населення нашої держави, формування позитивної громадської думки щодо відповідності своєму прямому призначенню офіцерського корпусу-

рішучим впливом дисципліни на МПС військ, який є головним критерієм оцінки ефективності всього виховного процесу й МПЗ життєдіяльності підрозділів (частин) як в мирний, так і воєнний час-

взаємовпливом дисципліни, організованості й порядку у них та ефективності національного і військово-патріотичного виховання військовослужбовців та населення України взагалі і особливо молоді, зокрема. А ця проблема сьогодні вкрай актуальна, її недооцінка може обійтися нашій молодій державі занадто дорого-

суттєвими змінами у духовній сфері молоді, що призивається сьогодні до лав Збройних сил та падінням серед них мотивації військової служби у зв’язку наявністю фактів грубих порушень військової дисципліни і правил статутних взаємовідносин між військовослужбовцями-

обумовленістю високої бойової готовності та повної боєздатності підрозділу (частини) від стану військової дисципліни, яка є найважливішою її умовою-

рішучим впливом військової дисципліни на організованість і мобільність Збройних сил, які забезпечують постійну їх готовність до негайних і рішучих бойових дій. На її основі досягаються гнучкість і безперервність керівництва військами (силами), у захисників Вітчизни формуються високі бойові й морально-психічні якості, які необхідні для перемоги над противником у сучасному бою.

Військова дисципліна передбачає підпорядкування єдиній волі, авторитету командира (начальника). Тому одною із найважливіших її вимог є суворе дотримання встановленого у Збройних силах порядку підлеглості, виконання наказів і розпоряджень начальників. Свідоме підпорядкування є основою у військовій дисципліні.

Система роботи командирів (начальників) по зміцненню військової дисципліни. Для того, щоб повністю і якісно виконати вимоги Міністра оборони, привести повсякденну життєдіяльність військових підрозділів (частин) у відповідність із статутами у кожного командира (начальника) повинна бути чітка система роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку. Що ж таке система і що вона передбачає?

Система роботи по зміцненню дисципліни та правопорядку в підрозділі (частині) – це комплекс заходів і основних напрямків роботи командирів (начальників) щодо досягнення у підпорядкованих військових підрозділах (частинах) позитивного МПС-у особового складу, свідомої дисциплінованості військовослужбовців, бездоганного і неухильного додержання ними порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Ця система має відповідати вимогам Міністра оборони та передбачає:

По-перше, глибоке вивчення, осмислення й усвідомлення командирами (начальниками) основних вимог статутів, військового законодавства України, наказів Міністра оборони щодо зміцнення військової дисципліни.

По-друге, регулярну роботу посадових осіб у підпорядкованих їм підрозділах по всебічному вивченню стану служби військ, військової дисципліни та правопорядку, виконання особовим складом у повсякденній життєдіяльності вимог законів, статутів, наказів і директив Міністра оборони та інших керівних документів- наданню практичної допомоги в знятті напруги у військових колективах та забезпеченні позитивного МПС-у особового складу, який забезпечує орієнтаційно-ціннісну, інтелектуальну, емоційно-почуттєву та вольову єдність особового складу підрозділу (частини, корабля).

По-третє, заслуховування звітів командирів підрозділів й інших посадових осіб про стан військової дисципліни, їх особистий внесок у її зміцнення, формування і розвиток дисциплінованості у кожного воїна. При цьому (так, як і при роботі в підлеглих підрозділах) звертається особлива увага на всі основні напрями їх роботи щодо зміцнення військової дисципліни та її МПЗ. Це:

підбір, розстановка, навчання і виховання кадрів (офіцерів, прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин і активістів)-

контроль за діяльністю кадрів, виконанням ними своїх службових обов’язків та надання їм практичної допомоги-

вивчення та аналіз МПС-у особового складу-

планування, підготовка й проведення заходів щодо його підвищення й підтримання на належному стабільному рівні-

військове, національне, військово-патріотичне, розумове, правове, моральне, естетичне, екологічне і фізичне виховання військовослужбовців-

морально-психологічний супровід повсякденної життєдіяльності підрозділів-

своєчасне, повне і якісне доведення до військовослужбовців встановлених норм речового, харчового, фінансового, медичного й інших видів забезпечення-

підтримання статутного порядку в підрозділах (частинах) і чітка організація бойової підготовки особового складу та служби військ.

Виховний вплив статутного порядку полягає в тому, що він забезпечує найкращі умови для бойової і гуманітарної підготовки особового складу, оптимально сприяє ефективному виконанню покладених на нього задач та обов’язків, підсвідомо формує у них навички, звички й уміння вихованої поведінки та дотримання воїнського етикету. Він повсякденно, в кожну годину і хвилину, повсюди і в усьому спонукає кожного виконувати правила воїнського етикету, узгоджуючи свої дії та поведінку із вимогами статутів, із розпорядком дня військової частини. Існує закономірність: чим суворіше дотримується у підрозділі статутний порядок від підйому до відбою, тим міцніша дисципліна в ньому, вища організованість, спостерігається, як правило, високий МПС. І навпаки, там, де допускаються відступи від нього, частіше мають місце негативні вчинки, аморальні явища і навіть надзвичайні події.

Підтриманню статутного порядку у підрозділах, вихованню дисциплінованості у особового складу безпосереднім чином сприяє висока організація бойової підготовки особового складу. Кожне заняття, при якісній його підготовці і проведенні, досягає не тільки дидактичну мету щодо формування бойової майстерності, але і виховну – формує дисциплінованість, яка є вирішальною ланкою в психологічних засадах військової дисципліни.

Ось чому слід звертати увагу на всі методичні й виховні елементи кожного навчального заняття: методично обґрунтований його початок і закінчення, ясність і конкретність у постановці навчальних задач, зовнішній вигляд військовослужбовців і суворе дотримання встановлених правил поведінки, вимогливість керівника до себе і суб’єктів учіння.

Велике значення має продумане організаційно-методичне забезпечення занять, вивчення особовим складом настанов, тактичних нормативів, проведення показних занять, обмін досвідом бойової роботи спеціалістів, ретельна підготовка штатної техніки, організація постійного і дієвого контролю за виконанням кожним військовослужбовцем своїх функціональних обов’язків та статутних норм.

Важливою умовою зміцнення військового порядку, який активно формує дисциплінованість військовослужбовців, є правильна організація служби військ. Служба військ включає широкий комплекс заходів, який забезпечує підтримання в підрозділах (частинах) високого рівня дисципліни, організованості і порядку, створення оптимальних умов для бойової і гуманітарної підготовки особового складу, всієї його життєдіяльності.

По-четверте, підведення підсумків роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку відділеннях (екіпажах, обслугах), взводах, ротах (батареях), батальйонах (дивізіонах), полках (на кораблях) згідно вимог Міністра оборони.

По-п’яте, вивчення, аналіз, узагальнення і впровадження передового досвіду роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку.

По-шосте, чітку організацію методичної роботи, яка передбачає навчання підлеглих командирів (начальників) практиці МПЗ військової дисципліни та профілактики правопорушень. При цьому особливу увагу слід приділяти навчанню методам і формам ефективного впливу на свідомість і підсвідомість, емоцію і волю, мотиви і мотивацію військовослужбовців.

Методи МПЗ військової дисципліни – це способи і прийоми впливу на свідомість, підсвідомість, мотиваційну, емоційно-почуттєву і вольову сферу психіки військовослужбовця, його поведінку і військово-професійну діяльність з метою досягнення бездоганного ставлення до виконання службових обов’язків.

До них належать: методи довір’я, поваги до особистості військовослужбовця та її гідності- методи формування свідомості особистості воїна (переконання, заохочення, примус)- метод особистого прикладу командира (начальника)- метод доручення підлеглому- метод вправи- метод створення виховуючих ситуацій- метод осуду негідної поведінки військовослужбовця- психодіагностичні, психокорекційні, психореабілітаційні методи тощо.

Форми МПЗ військової дисципліни – це організаційні заходи, які цілеспрямовано плануються, ретельно готуються і якісно проводяться з метою усвідомлення військовослужбовцями вимог законів, статутів, моральних норм поведінки та їх свідомого неухильного дотримання. Форми залежать від стану військової дисципліни та правопорядку в підрозділі (частині), рівня МПС-у особового складу, поставлених завдань та інших чинників. Найчастіше застосовуються індивідуальні і групові форми МПЗ військової дисципліни.

По-сьоме, постійну турботу про покращення якісної характеристики та рівня підготовленості суб’єктів МПЗ військової дисципліни, правопорядку і профілактики правопорушень.

По-восьме, систематичний аналіз, корегування і затвердження планів роботи підлеглих посадових осіб щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку згідно вимог Міністра оборони та інших старших начальників. Важливо, щоб всі суб’єкти МПЗ військової дисципліни постійно були налаштовані на творчий пошук шляхів удосконалення стилю своєї роботи, підвищення її ефективності.

Шляхи удосконалення системи роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку – це основні напрямки посилення дієвості позитивного впливу командирів, штабів, фахівців органів виховних структур на воїнів відповідними організаційними, виховними, соціально-психологічними та іншими заходами. Ними є:

1. Суттєве покращення соціальної захищеності та матеріального добробуту військовослужбовців і членів їх сімей. Запровадження ефективних матеріальних і моральних стимулів за високі показники в бойовій і гуманітарній підготовці, службі та дисципліні.

2. Забезпечення зразковості офіцерів і прапорщиків у повсякденній життєдіяльності військ, поза умовами служби та в побуті, без якої суттєво покращити військову дисципліну неможливо.

3. Збільшення уваги сержантам (старшинам) строкової служби. Підбір, навчання і виховання цієї категорії командирів повинно стояти на передньому плані повсякденних турбот командирів рот (батарей), батальйонів (дивізіонів), полків ( кораблів) та їх заступників з виховної роботи.

4. Підвищення позитивної ролі військовослужбовців контрактників у повсякденній життєдіяльності підрозділів (частин), які мають бути військовими професіоналами, демонструвати взірець виконання функціональних обов’язків.

5. Посилення контролю та надання безпосередньої практичної допомоги підлеглим посадовим особам у вдосконаленні стилю й системи їх роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку. Принцип: “Кожний начальник допомагає, контролює і навчає своїх підлеглих, відповідає за рівень їх підготовки і внесок у вирішення поставлених завдань” має стати провідним принципом діяльності кожного командира. Все це передбачає посилення вимогливості до всіх без виключення офіцерів, прапорщиків, сержантів за особистий їх внесок в зміцнення військової дисципліни та правопорядку в підрозділі (частині).

Також необхідно активізувати методичну роботу з командно-виховним складом. Показні заняття по організації служби військ, підготовці добового наряду, проведенні занять з бойової і гуманітарної підготовки, організації відпочинку військовослужбовців тощо мають проводитися регулярно. До їх підготовки й проведення бажано якнайширше залучати творчих офіцерів. Слід мати на увазі, що краще один раз побачити, чим сто раз почути.

Безумовно, заслуговують на увагу інструктивно-методичні й семінарські заняття, лекції, доповіді, інструктажі, обмін досвідом з проблем зміцнення військової дисципліни. Їх роль підвищується у зв’язку з методологічною невизначеністю, девальвацією цінностей і ідеалів, зниженням стану здоров’я й інтелектуального рівня розвитку воїнів та інших негараздів сьогодення.

6. Суттєвого ефекту можна досягти цілеспрямованою організацією індивідуально-виховної роботи, яка повинна пронизувати усі військові структури, кожну її ланку, проводитися на всіх рівнях. Систематичне проведення такої роботи з офіцерами, прапорщиками, сержантами і солдатами дає можливість мобілізувати їх на якісне виконання бойових, навчально-бойових й інших завдань, сприяє запобіганню загибелі і травмування воїнів, недопущенню негативних проявів у їх поведінці.

7. Пожвавлення МПЗ військової дисципліни та профілактики правопорушень, яке представляє собою систему організаційних, соціально-правових і виховних заходів щодо формування і підтримання у військовослужбовців правової свідомості і культури, почуття особистої відповідальності за свідоме дотримання вимог Конституції й законів України, військових статутів і Військової присяги, настанови на сумлінне виконання функціональних обов’язків, наказів командирів (начальників) і досягнення такого рівня МПС-у особового складу, який забезпечуватиме своєчасне, повне і якісне виконання ними поставлених бойових, навчально-бойових і інших завдань, підтримку на високому рівні правопорядку у військах.

З цією метою необхідно:

розробити і запровадити єдину систему МПЗ життєдіяльності військ (сил)-

підвищити дієвість структур виховної роботи, усунути боязливо-спостережливий стиль їх діяльності-

забезпечити командирів (начальників) необхідною літературою щодо організації та проведення виховної роботи-

приблизити зміст військових газет і журналів до потреб суб’єктів МПЗ життєдіяльності військ (сил)-

докорінно поправити незадовільний стан індивідуальної підписки суб’єктів МПЗ військової дисципліни на військові газети і журнали-

налагодити диференційоване навчання командирів (начальників) практиці МПЗ життєдіяльності військ (сил)- домогтися, щоб кожен із них знав своє місце і роль в цьому процесі, основні напрямки, форми і методи роботи, вмів методично правильно проводити заходи МПЗ-

усунути формалізм в організації й проведенні МПЗ військової дисципліни та профілактиці правопорушень-

8. Організація бойової і гуманітарної підготовки, служби військ, всієї життєдіяльності підрозділів (частин) і органів управління у дусі державницької ідеології.

9. Вдосконалення аналізу стану військової дисципліни та правопорядку, ефективності бойової і гуманітарної підготовки, якості служби військ. При цьому обов’язковим має бути дотримання таких його принципів: систематичність, достовірність, принциповість, врахування об`єктивних і суб’єктивних причин у їх єдності та взаємозв’язку.

Основними критеріями оцінки стану дисципліни та ефективності системи роботи по її зміцненню виступають:

по-перше, рівень бойової готовності підрозділу, частини (корабля). Бойова готовність і дисципліна тісно пов’язані. Якщо військова дисципліна умова бойової готовності, то стан бойової готовності найбільш ефективний критерій її оцінки-

по-друге, ступінь підтримання у підрозділі (частині) статутного порядку, його відповідність вимогам Міністра оборони, військовим статутам і настановам-

по-третє, особиста взірцевість в дисципліні командирів (начальників). Це дає можливість командиру і його заступнику з виховної роботи проводити МПЗ предметно, з конкретними категоріями військовослужбовців, мобілізувати з цією метою громадськість-

по-четверте, комплексне проведення інформаційно-пропагандистської, організаторської, соціально-правової, культурно-виховної і просвітницької роботи, ступінь дієвості їх форм і методів-

по-п’яте, ефективність і стан дисциплінарної практики командирів і начальників всіх рівнів та інші критерії.

Реалізація вищеназваних та інших шляхів проявляється в ступені досягнення суб’єктами управління належного стану військової дисципліни та правопорядку.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!