Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу

Ефективність дій особового складу в бойовій обстановці, характер отримання ним бойових психічних травм, надання йому оперативної психологічної допомоги та проведення психологічних реабілітаційних робіт суттєво залежать від надійності методики прогнозування і розрахунку бойових психічних втрат. Для її здійснення у бойовій обстановці необхідно визначитися ключовими поняттями, до яких належать психічні захворювання у воєнний час, психогенії, бойові психічні травми, санітарні та тимчасові психічні втрати, бойовий шок, прогнозування психогенних втрат.

Психічні захворювання у воєнний час – це розлади психічної діяльності військовослужбовців, у виникненні та протіканні яких визначне значення мають стрес-фактори (психогенний фактор) бойової обстановки.

Психогенії – психічні захворювання, виникнення і протікання яких обумовлено, по-перше, впливом стрес-факторів бойової обстановки та, по-друге, психічною травмою, що виникають унаслідок дій цих факторів.

Бойові психічні утрати – це втрати особового складу, пов’язані з втратою боєздатності (повної або часткової) унаслідок психічної травми (розладу), викликаної стрес-факторами бойової обстановки, що травмують психіку.

Бойові психічні травми (психічні розлади) – це порушення психічної діяльності по об’єктивному відбитку дійсності під впливом факторів зовнішнього середовища (часткова утрата зору, пам’яті, слуху- неадекватне сприйняття і реакції- емоційний шок тощо).

Санітарні психологічні втрати – це повна втрата військовослужбовцями боєздатності внаслідок впливу на них факторів, що травмують психіку, відновлення якої потребує госпіталізації та лікування.

Тимчасові психологічні втрати – це короткочасна (від декількох хвилин до однієї доби) втрата воїнами боєздатності внаслідок впливу на них факторів, що травмують психіку, відновлення якої досягається наданням психологічної допомоги та проведенням заходів психологічної реабілітації без госпіталізації та лікування.

Бойовий шок – проста емоційна реакція, яка виникає через декілька годин або тижнів бойових дій середньої інтенсивності.

Прогнозування психогенних втрат – це процес аналізу боєздатності особового складу в сучасних моделях бойових дій.

Автор використовує методику прогнозування бойових психогенних втрат О.Блінова, яку він розробив у межах дисертаційного дослідження на кафедрі соціальної та військової психології в Київському військовому гуманітарному інституті (О.А.Блінов. Прогнозування психогенних втрат // Зб. наук. праць Київського військового гуманітарного інституту. – 1998. – № 1. – С. 9-15).

Прогнозування бойових психогенних втрат рекомендується проводити на двох рівнях: батальйон – полк, бригада і дивізія – корпус. На першому рівні застосовуються експрес-методи оцінки, на другому – відповідне програмне забезпечення ЕОМ з метою поглибленого аналізу прогнозу.

Прогнозування психогенних втрат можна розділити на два напрями.

Перший відображає фіксовані значення втрат у результаті бойової психічної травми. Безумовно, більшість військовослужбовців будуть підпадати під певний ступінь впливу стрес-факторів бойових дій, які травмують психіку. Психогенні втрати особового складу, що будуть брати участь у бойових діях, уже в перші дні становитимуть не менше 7-15% у загальній структурі санітарних втрат з їх наступним збільшенням у міру зростання інтенсивності та тривалості бойових дій. При цьому 70-80% цих втрат складуть особи з короткочасними та незначно вираженими психічними розладами. Розрахунок психогенних втрат проводиться на базі математичних обчислень з урахуванням загальної чисельності особового складу підрозділів.

Другий напрям передбачає прогнозування на основі врахування відповідних умов бойової діяльності й може бути поданий трьома видами: табличним, змішаним та інтегративним. Табличне прогнозування можна проводити за допомогою таблиці (табл. 18.1). Наприклад, кадрові частини за перші три доби бою можуть понести втрати вбитими до 15-20%, психогенні втрати складуть до 20% особового складу.

Розрахунок змішаного виду складається із визначення показників за таблицею (табл. 18.2) та їх використання в подальшому при проведенні розрахунків за формулою:

V 1 + V2 + V3

Pps = ----------------------------,

3 x K

де, Pps – загальні психогенні втрати в %-

V – психогенні втрати за видом бою і на який місцевості-

К – коефіцієнт, при розрахунках береться найбільший з вико-ристовуваних.



Таблиця 18.1

Розрахунок можливих бойових психогенних втрат

(в умовах оборони без застосування ЗМУ)

Інтегративний підхід поєднує в собі початкову детермінованість важливих чинників, визначення їх числового значення і проведення відповідних розрахунків.

Зарекомендувала себе з позитивного боку в умовах армійської практики (командно-штабні навчання в Київського військового гуманітарного інституту зимою 1996 р., весною 1997 р. в Академії Збройних сил України) експрес-діагностика психогенних втрат в рамках змішаного підходу. Відповідно до методики, спочатку проводиться детермінація чинників, а в подальшому – розрахунок психогенних втрат за таблицею. Прогнозування психогенних втрат здійснюється на основі врахування ступеня впливу таких факторів.

1. Вплив бойової обстановки – це вид і характер бойових дій, їх інтенсивність, бойова техніка і зброя, що застосовується та ін.

2. Вплив противника – його вогнева потужність, характер ведення психологічних операцій та ін.

3. Стан противника – його бойова майстерність, адаптованість, фізична і психічна стомленість, МПС, бойовий досвід, боєздатність, захищеність, довіра до командування та ін.

4. Стан своїх військ – бойова майстерність, адаптованість, фізична і психічна стомленість, МПС, бойовий досвід, боєздатність, захищеність, довіра до командування та ін.

Таблиця 18.2

Психогенні втрати серед військовослужбовців у першому бою

(штат підрозділів 100%)

5. Стан населення – ставлення населення до військ, його МПС, національно-бойові традиції тощо.

6. Умови місцевості, погода, час доби, пора року.

Оцінна шкала: 1-2 бали – вплив незначний- 3-5 балів – середній вплив- 6-7 балів – значний вплив (табл.18.3).

Таблиця 18.3

Оцінна шкала

Прогнозування бойових психогенних втрат проводиться за таблицями 18.4 і 18.5. При цьому місце бойових психогенних втрат у загальній їх структурі враховується таким чином:

Фізичні втрати

Становлять значний інтерес методики оцінки та прогнозування бойових психогенних втрат воїнів після ядерного удару. Запропоновані методики зроблені на основі вивчення наслідків бомбардування американцями японських міст Хіросіма і Нагасакі, стихійних лих, які схожі за своїм впливом на людину з ядерним ударом.

Таблиця 18.4

Прогнозування бойових психогенних втрат при веденні бойових дій за допомогою звичайних засобів збройної боротьби

Таблиця 18.5

Прогнозування бойових психогенних втрат при веденні бойових дій за допомогою за допомогою зброї масового ураження

Методика 1. Рівень потрясіння військовослужбовців визначається, виходячи з нормального розподілу (у % від тих, хто залишився живий). Вважається, що у 20% воїнів виникають слабкі психічні реакції, вони зберігають боєздатність. Для 60% військовослужбовців необхідно буде близько 2 год. часу на відновлення боєздатності- 10% втрачають боєздатність на період до 2 діб- 10% втрачають боєздатність на період більше 2 діб, частину з них потрібно госпіталізувати.

Методика 2 дозволяє кількісно оцінити бойові психогенні втрати військ у динаміці, залежно від часу, який пройшов після ядерного вибуху. При цьому використовуються такі показники:

а) тяжкі психогенні втрати (необхідна кваліфікована медична допомога, тобто госпіталізація)-

б) тимчасові психогенні втрати, часткова втрата боєздатності (табл. 18.6).

Таблиця 18.6

Тимчасові психогенні втрати, часткова втрата боєздатності

Примітка:

1. Відсотки беруться від кількості людей, які залишилися живими.

2. Середній відсоток тимчасових психогенних втрат береться згідно з конкретною обстановкою, з урахуванням (фізичних) втрат особового складу.

Методика 3 дозволяє оцінити бойові психогенні втрати з врахуванням потужності ядерного вибуху, віддалення військового підрозділу (частини) від його епіцентру, розміщення військ на місцевості (в укріпленні або за прикриттям), ступеня підготовленості особового складу і часу, що минув після вибуху.

Частину боєздатного особового складу в часі після ядерного вибуху визначають за формулою:

D/t1/ = I – [C/to/ + n/t1/],

деІ – весь особовий склад військового підрозділу, частини-

C/to/ – безповоротні втрати в момент ядерного вибуху-

n/t1/ – психогенні втрати після вибуху.

У свою чергу, t1 визначається за формулою

n/t1/ = d /to/ x b/t1/,

де, d /to/ – частка особового складу, що потрапив у зону морально-психічного ураження-

b/t1/ – частка особового складу, що втратив боєздатність у момент часу t1.

Радіус зон морально-психічного ураження залежить від потужності ядерності боєприпасів і виду розташування військ на місцевості. Він береться з табл. 18.7.



Таблиця 18.7

Радіус зон морально-психічного ураження

Значення коефіцієнта в t1 залежить від підготовленості особового складу і морально-психічних перевантажень (табл. 18.8).

Таблиця 18.8

Розрахунок значення коефіцієнта в (t1)

<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!