Управління морально-психологічним забезпеченням бойових дій
Управління МПЗ здійснюється в загальній системі військового управління особисто командиром (начальником) через структури виховної роботи. Воно під час підготовки та ведення бойових дій повинно забезпечити повне використання морально-психологічного потенціалу своїх військ для виконання поставлених перед ними бойових завдань у встановлені терміни. Характер їх діяльності визначається наказами та директивами Міністра оборони, начальника Генерального штабу Збройних сил України та низкою інших документів.Управління МПЗ відбувається в єдиному комплексі з іншими видами забезпечення життєдіяльності військ і представляє систему узгоджених управлінських заходів, які поєднані єдиним задумом, здійснюються органами військового управління всіх рівнів на підставі наукових принципів і спрямовані на оптимізацію структури, змісту і технології морально-психологічного впливу на війська і населення.
Технологія управління МПЗ складається із ряду таких заходів:
визначення мети, завдань і змісту МПЗ бойових дій-
прогнозування його результатів і наслідків на основі здобування, збору, вивчення й аналізу соціально-політичної обстановки, оцінки МПС-у своїх військ і військ противника, можливого інформаційного і пропагандистського впливу противника на наші війська і населення тих районів, де вони дислокуються, його наслідків-
визначення основних методів, форм і засобів МПЗ для реалізації його мети, завдань і змісту-
планування, підбір, розстановка виконавців і постановка їм завдань-
організація та підтримання взаємодії в інтересах МПЗ-
організація отримання та доведення інформації-
здійснення контролю і допомоги, перевірка виконання запланованих заходів-
підведення підсумків та інші заходи.
Центральними постатями управління МПЗ є його суб’єкти та об’єкти.
Суб’єктами управління МПЗ є органи воєнного управління, конкретні посадові особи, тобто командири (начальники) всіх рівнів. Керівництво МПЗ здійснюють Міністр оборони, начальник Генерального штабу Збройних сил України, командувачі видів Збройних сил України, родів військ, оперативних командувань, командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них обов’язків. Найбільш важливі проблеми щодо організації МПЗ підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних сил розглядаються на колегії Міністерства оборони України, військових радах видів Збройних сил, оперативних командувань та об’єднань.
Командувачі, командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку в особового складу необхідних морально-психічних і бойових якостей. Будь-який командир як єдиноначальник несе повну відповідальність за організацію, проведення і результати цього складного психолого-педагогічного явища. Це керівництво він здійснює через свого заступника з виховної роботи.
Заступники командирів з виховної роботи всіх рівнів є безпосередніми організаторами МПЗ та відповідають за його стан.
До органів управління МПЗ у Збройних силах України належать Головне управління виховної роботи Міністерства оборони України, управління виховної роботи видів Збройних сил України, оперативних командувань, відділи (відділення) виховної роботи структурних підрозділів Міністерства оборони, об’єднань, військових навчальних закладів, з’єднань і частин. Вони здійснюють планування, координацію та контроль за його здійсненням у Збройних силах України. Під час планування та організації заходів МПЗ бойових дій вони підтримують постійну взаємодію зі штабами.
Практично, МПЗ у тій чи іншій мірі займаються всі офіцери, прапорщики, сержанти, які мають відношення до організації та проведення бойової підготовки, підтримання постійної бойової та мобілізаційної готовності, планування і ведення бойових дій.
Командири (начальники) визначають мету, завдання та порядок організації МПЗ в ході бойових дій, розміщення його засобів, встановлюють обсяг, способи та порядок доповідей висновків із оцінки соціально-політичних і психологічних умов виконання бойових завдань військами, МПС-у особового складу та пропозицій щодо МПЗ конкретних бойових дій.
Заступник командира з виховної роботи безпосередньо організовує МПЗ, бере участь у розробці та прийнятті рішення на бойові дії. Він зобов’язаний:
постійно знати стратегічну, оперативну (тактичну) і воєнно-політичну обстановку, соціально-політичні та психологічні умови в районах бойових дій військ, МПС військ, всебічно їх оцінювати, розробляти пропозиції по МПЗ бойових дій-
особисто або через свій апарат доводити до підлеглих завдання по МПЗ-
здійснювати контроль за їх виконанням, безперервно керувати його силами та засобами-
розподіляти офіцерів структур виховної роботи на період бойових дій по елементах бойового порядку-
особисто брати участь в проведенні заходів МПЗ у військових частинах і підрозділах-
доповідати командиру (начальнику) про проведені його заходи.
Об’єктами управління МПЗ є всі військовослужбовці, військові колективи, населення як власної держави, так і противника і нейтральних держав.
Організаційною основою проведення МПЗ є його стратегія та технологія: тактика, методика і процедура використання засобів, сил і можливостей. Всі ці елементи приводить у певну систему методика, тобто докладний і чіткий алгоритм організації та проведення конкретних заходів МПЗ. Вона передбачає:
планування МПЗ конкретного виду бойових дій-
докладне з’ясування принципів, змісту, прийомів, способів і засобів його реалізації-
чітке визначення основних етапів, часу проведення та виконавців-
практичну реалізацію запланованих заходів-
контроль-
організацію взаємодії між різними органами в його інтересах.
Організація, зміст, послідовність і методи діяльності заступника командира з виховної роботи під час підготовки і ведення бойових дій визначаються конкретною воєнно-політичною обстановкою, характером поставлених бойових завдань і встановленими термінами готовності до їх виконання.
За будь-яких умов організація та методи роботи повинні забезпечувати: тверде і безперервне керівництво МПЗ- узгоджену діяльність структур виховної роботи всіх рівнів- надання підлеглим якомога більше часу для безпосередньої підготовки до виконання задач- оперативне реагування на зміну обстановки- найефективніше застосування сил і засобів МПЗ під час бойових дій.
Заступник командира (начальника) з виховної роботи безпосередньо організує МПЗ бойових дій, приймає участь в розробці і прийнятті рішень щодо їх організації, відповідає за МПС, військову дисципліну особового складу і зобов’язаний:
брати участь у прийнятті рішення про бойові дії-
всебічно оцінювати загальну військово-політичну і конкретну оперативно-тактичну обстановку, характер бойових завдань і на цій основі розробляти пропозиції щодо організації МПЗ-
особисто, а також через підлеглих доводити завдання МПЗ до військ, здійснювати контроль за їх виконанням-
керувати силами та засобами МПЗ (при їх наявності)-
проявляти ініціативу і творчий пошук ефективних засобів, форм і методів впливу на особовий склад з метою виконання бойових завдань-
доповідати командирові та вищим органам виховної роботи про проведення заходів МПЗ-
розподіляти офіцерів органу виховної роботи на період бойових дій по елементах бойового порядку і його найбільш важливих напрямках-
особисто брати участь у проведенні заходів МПЗ у військових підрозділах-
аналізувати результативність його заходів, ефективність діяльності конкретних посадових осіб щодо організації та проведення.
Після отримання бойового наказу командир інформує та орієнтує своїх заступників щодо планування бойових дій та дає вказівки про підготовку пропозицій з питань всебічного забезпечення.
Заступник командира з виховної роботи, керуючись даними орієнтування, розпорядження з МПЗ вищого начальника та вказівками командира:
з’ясовує замисел старшого начальника щодо його організації-
усвідомлює завдання МПЗ власного підрозділу чи частини-
здійснює розрахунок часу-
визначає заходи, які необхідно провести негайно-
орієнтує підлеглих щодо можливого характеру бойових дій та порядку їх МПЗ-
дає вказівки про підготовку даних, які необхідні для прийняття рішення та визначення заходів-
оцінює обстановку і на цій підставі готує пропозиції командиру з МПЗ-
визначає заходи з МПЗ бойових дій-
з’ясовує їх з іншими посадовими особами та у встановлений час доповідає командиру на затвердження-
організовує постановку задачі підлеглим структурам виховної роботи-
організовує своєчасне і якісне планування МПЗ бойових дій, взаємодію та контроль-
здійснює організаційну роботу у військах щодо їх психологічної підготовки до бойових дій.
Під час усвідомлення завдань МПЗ бойових дій заступник командира з виховної роботи має зрозуміти:
задачу військового підрозділу, частини-
мету, масштаб і особливості майбутніх бойових дій-
установлений вищим командуванням порядок їх МПЗ-
мету, завдання, зміст і головні напрямки зосередження зусиль МПЗ-
роль і завдання посадових осіб і органу виховної роботи у майбутніх бойових діях-
завдання сусідів з його забезпечення, умови взаємодії з їх органами виховної роботи-
термін готовності до виконання завдань.
У висновках з усвідомлення завдань заступник командира з виховної роботи визначає:
військові частини та підрозділи, в яких зосереджуються основні зусилля МПЗ-
прийоми та способи вирішення його завдань-
сили та засоби для виконання його завдань, порядок їх розподілу, розміщення і ешелонування-
заходи, які необхідно виконати негайно-
метод, за допомогою якого буде вироблятися рішення і визначатися заходи МПЗ.
Під час оцінки обстановки заступник командира з виховної роботи аналізує і визначає:
МПС своїх військ-
дані розвідки і вищих органів виховної роботи щодо МПС-у противника-
соціально-політичний та економічний стан району бойових дій і соціально-політичні умови виконання бойових завдань-
можливі наслідки інформаційно-психологічного впливу противника на наші війська і населення-
ставлення населення до наших військ і до військ противника-
наявність, стан і можливості структур виховної роботи, їх ешелонування і відповідність характеру майбутніх бойових дій, задачам та розташування військ-
можливі психічні втрати під час бойових дій, можливості надання психологічної допомоги військовослужбовцям, що отримали бойові психічні травми, їх евакуацію, психологічну реабілітацію та корекцію-
дотримання та можливості виконання міжнародного гуманітарного права своїми військами та противником-
об’єкти загального та особливого захисту правом війни у смузі бойових дій-
потенційно-небезпечні об’єкти промисловості, можливості їх руйнування, можливі екологічні наслідки та їх вплив на МПС особового складу і населення-
умови управління структурами виховної роботи, наявність сил і засобів-
організацію взаємодії.
Під час оцінки соціально-політичного і економічного стану регіону (оперативного напрямку, району бойових дій) необхідно з’ясувати:
соціальний і національний склад населення, його соціально-психологічні особливості, звичаї, традиції, рівень релігійності (райони міжконфесійних протиріч), ставлення різних прошарків населення до війни і військ-
вплив на населення політичних партій і суспільних організацій-
загальну економічну характеристику району розташування військ (бойового застосування), особливості інфраструктури, найбільш значні об’єкти промисловості, транспорту, зв’язку, спрямованість сільськогосподарського виробництва, мережа телебачення і радіомовлення, поліграфічну базу, основні пам’ятники світової та національної культури, об’єкти покарань, екологічно небезпечні об’єкти (місця поховання отруйних та радіоактивних речовин) та ін.
У висновках визначаються: загальна оцінка ставлення населення до війни, своїх військ і військ противника (ймовірного противника), як це може вплинути на хід бойових дій, пропозиції з цих питань- на що у роботі з населенням потрібно звернути особливу увагу, які сили і засоби для цього потрібні- основні заходи щодо встановлення і підтримання оптимальних взаємовідносин із місцевим населенням.
На підставі оцінки обстановки заступник командира з виховної роботи:
розробляє висновки щодо оптимального застосування структур виховної роботи у майбутніх бойових діях, їх готовності до їх виконання-
визначає напрямки зосередження основних зусиль МПЗ, його завдання, прийоми та способи, форми та методи виконання-
визначає сили та засоби, які залучаються для МПЗ, їх розташування-
визначає основні аспекти організації взаємодії між органами виховної роботи.
Усвідомлення завдань і оцінку обстановки заступник командира з виховної роботи здійснює особисто за участю посадових осіб виховної роботи, які йому доповідають свої пропозиції, представляють необхідні довідки, дані та розрахунки.
На підставі даних розвідки стосовно сил і засобів психологічних операцій противника, оцінки їх можливостей щодо інформаційно-психологічного впливу на наші війська і населення, висновків із оцінки обстановки, наявності та стану технічних засобів виховання і поліграфії у військах, укомплектованості кадрами виховної роботи розробляються пропозиції до рішення командира, в яких указується:
мета і завдання МПЗ бойових дій-
місце зосередження основних його зусиль бою (в яких частинах та підрозділах)-
задачі, які вирішують вищі органи виховної роботи в інтересах МПЗ бойових дій-
основні заходи МПЗ згідно його напрямків, послідовність і способи їх виконання-
сили та засоби МПЗ бойових дій, які застосовуються для його проведення-
заходи виховної та правової роботи стосовно дотримання особовим складом міжнародного гуманітарного права-
порядок і термін доповідей та звітів.
Досвід проведення навчань, командно-штабних тренувань, розрахунків та прогнозування воєнних дій свідчить про те, що ймовірно бойові дії можуть точитися безпосередньо на терені України. Вони можуть ввестися безпосередньо у містах, селищах, містечках. З метою зменшення втрат Україна підписала у 1992 році Женевські конвенції та згідно з цим взяла на себе зобов’язання про захист жертв війни. За цими договорами Україна прийняла на себе ще цілий ряд інших зобов’язань. Тому командири, штаби, органи виховної роботи зобов’язані все це враховувати при плануванні бойових дій, всебічно забезпечувати їх виконання з метою зменшення можливих порушень, утрат, знищень і руйнувань.
Командир і його заступник з виховної роботи, інші офіцери зобов’язані планувати бойові дії та їх забезпечення таким чином, щоб запобіжні заходи були прийняті як у зв’язку з проведенням бойових операцій, так і при пересуванні військ до місць дислокації підрозділів. Необхідно по можливості виключити наявність або створення військових об’єктів у районах з цивільним населенням, дотримуватися небезпечної відстані від цивільних об’єктів і можливих напрямків, пересування військ, чи позицій оборони.
Важливою складовою частиною прийняття рішення є вивчення й оцінка можливостей противника. Положення противника і його можливості потрібно оцінювати з урахуванням наслідків бойових дій як по воєнним об’єктам і бойовим порядкам, так і по цивільному населенню.
Командир, виходячи з прийнятого рішення щодо організації бойових дій і з урахуванням пропозицій заступника з виховної роботи, дає розпорядження про МПЗ бойових дій, в якому визначає:
а) кому адресоване, назва (розпорядження щодо МПЗ бойових дій), номер, місце командного пункту, час, дата, карта, її масштаб і рік видання-
б) висновки з аналізу соціально-політичної обстановки, оцінки МПС-у військ противника, його сил і засобів психологічних операцій, можливого інформаційно-психологічного впливу на наші війська-
в) висновки з оцінки МПС-у наших військ, наявних сил і засобів МПЗ-
г) сплановані старшим начальником заходи психологічної боротьби в інтересах наших підрозділів, завдання щодо їх забезпечення і проведення-
д) місця і напрямки зосередження основних зусиль МПЗ-
є) основні його завдання з урахуванням особливостей бойового застосування-
з) заходи МПЗ та сили і засоби, за допомогою яких вони реалізуються-
ж) завдання щодо протидії інформаційно-психологічному впливу противника на наші війська.
Заступник командира з виховної роботи опрацьовує документи МПЗ. У підготовчий період, як правило, розробляються такі документи:
графік (розрахунок) часу на період прийняття рішення про бойові дії-
орієнтування фахівців виховної роботи у підготовці до можливих дій-
пропозиції командиру щодо задуму бою стосовно МПЗ-
попереднє розпорядження щодо МПЗ бойових дій-
пропозиції до рішення командира щодо нього-
розпорядження щодо МПЗ бойових дій-
звернення до особового складу-
довідка-доповідь заступника з виховної роботи-
план МПЗ бойових дій-
донесення про МПС військ, проведені заходи МПЗ за кожний день.
Розпорядження заступника з виховної роботи щодо:
збільшення тиражу випуску газет або початок їх випуску-
початкового комплектування бібліотек підрозділів начальникам центрів культури, просвіти та дозвілля, клубів-
організації заходів агітаційної, пропагандистської та культурно-дозвільної роботи.
Вказівки заступника командира з виховної роботи щодо:
тематики інформування особового складу-
відновлення можливих утрат офіцерів виховної роботи.
Довідка з оцінки сил і засобів психологічних операцій противника, можливого інформаційно-психологічного впливу на наші війська і населення, його можливих наслідків.
Заявки:
на поповнення поточного некомплекту та можливих втрат офіцерів виховної роботи-
на відновлення технічних засобів виховання і поліграфії.
Агітаційно-пропагандистські документи: листівки- звукопрограми.
План роботи з особовим складом, який призначений для охорони та оборони командного пункту.
План роботи з особовим складом запасного командного пункту і тилового пункту управління, вузлів зв’язку, тилових частин та підрозділів.
Під час ведення бойових дій розробляються:
розпорядження-вказівки про уточнення завдань МПЗ під час різкої зміни обстановки-
вказівки щодо заходів МПЗ ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ (поновлення боєздатності)-
облік втрат офіцерів виховної роботи-
облік бойових психічних утрат.
донесення про МПС військ, проведені заходи МПЗ за кожний день.
Під час підготовки і проведення бойових дій в органах виховної роботи ведеться робоча карта заступника командира з виховної роботи, на яку наносять:
склад угрупування противника, напрями його ударів, сили і засоби психологічних операцій та їх дії-
розташування підрозділів прикриття державного кордону, командні пункти прикордонних військ, національної гвардії, частин цивільної оборони, МВС, передній край своїх військ, розмежувальні лінії з сусідами, розмежувальні лінії, пункти управління-
бойове застосування сил і засобів психологічної боротьби старшого начальника, розташування сил і засобів психологічної боротьби безпосереднього підпорядкування та їх завдання-
інфраструктура виховної роботи до підрозділів включно-
місцеві ЗМІ та їх можливості, лікувально-оздоровча база, військово-історичні пам’ятки, засоби культури, місцева інфраструктура, яка може бути використана в інтересах МПЗ-
райони компактного проживання національних меншин та їх склад-
райони криміногенної та нестабільної соціально-психологічної обстановки-
райони значного впливу окремих релігійних конфесій, політичних партій і суспільних організацій-
потенційно небезпечні об’єкти (АЕС, АТЕЦ, хімічні підприємства, сховища отруйних і радіоактивних речовин, газо-, нафтопроводи, греблі тощо) та їх характеристика, райони відселення населення-
об’єкти виконання покарань (табори, приймальні пункти полонених).
Складовою частиною плануючих документів з МПЗ є план щодо його здійснення, який розробляється на карті з додатком пояснювальної записки. План розробляється на карті відповідного масштабу, підписується заступником командира з виховної роботи і затверджується командиром.
На графічному плані МПЗ можуть бути розташовані такі таблиці та схеми:
організація радіозв’язку в інтересах МПЗ-
розрахунок і розподіл сил і засобів, які застосовуються для організації та проведення МПЗ-
принципова схема інформаційного забезпечення-
можливі сили та засоби психологічних операцій противника-
схема таємного управління.
До графічного плану МПЗ обов’язково готується пояснювальна записка, в якій визначаються:
висновки з оцінки МПС-у військ противника, його сил та засобів психологічних операцій, можливого інформаційно-психологічного впливу на наші війська-
основні завдання МПЗ на етапах дій, напрямки діяльності, на які потрібно зосередити основні зусилля-
розподіл сил і засобів на етапах бойових дій-
висновки з оцінки морально-психологічної обстановки, МПС-у наших військ, наявних сил і засобів МПЗ-
основні його заходи-
укомплектованість військ кадрами виховної роботи до і після розгортання, їх кількісно-якісна характеристика-
наявність технічних засобів виховання та поліграфії до і після розгортання-
отримання підрозділами періодичних видань-
організація взаємодії з органами виховної роботи різноманітних військових формувань, що розгорнуті в смузі бойових дій, а також місцевими органами влади-
управління МПЗ.
У донесенні про МПС особового складу та проведені заходи МПЗ за кожний день заступник командира вказує:
адресу, кому-
наслідки дій противника та дії, що ним плануються-
завдання, які виконувались підрозділами, наслідки дій, які плануються-
МПС своїх військ-
проведені заходи МПЗ та ті, які плануються у подальшому-
укомплектованість військ кадрами виховної роботи, проблеми та шляхи вирішення-
проблеми по забезпеченню харчуванням та ін..
Під час підготовки та ведення бойових дій заступник командира з виховної роботи зобов’язаний постійно вивчати і знати МПС особового складу. Ця оцінка робиться за такою послідовністю і, відповідно, в ній вказуються:
назва підрозділу-
соціальний і національний склад, характер взаємовідносин між військовослужбовцями різних національностей-
рівень релігійності особового складу, наявність релігійних протиріч-
вікові характеристики різних категорій військовослужбовців, рівень їх загальної підготовки-
досвід військової служби, бойових дій, бойової майстерності особового складу, знання ним району бойових дій, рівень згуртованості підрозділів-
укомплектованість підрозділів офіцерським складом, рівень їх оперативної (бойової) підготовки, досвід штабів у керуванні підрозділами-
відношення воїнів до мети війни (бойових дій), військово-політичного керівництва держави, до своїх командирів (начальників)-
рівень знання особовим складом озброєння, морально-психологічних особливостей і тактики дій противника-
стан психологічної підготовленості військовослужбовців різних категорій-
негативні випадки, що трапились, їх наслідки-
стан здоров’я військовослужбовців, основні захворювання-
рівень забезпечення морально-побутових потреб особового складу-
висновки: загальна оцінка кількісно-якісного складу частин і підрозділів та їх МПС-у (дозволяє виконувати бойове завдання, обмежено дозволяє, не дозволяє)- сильні та слабкі сторони МПС-у особового складу за категоріями (офіцери, прапорщики, сержанти, рядовий склад)- оцінка МПС-у підпорядкованих підрозділів та основні заходи щодо його підтримки та підвищення.
На підставі рішення командира та його розпорядження щодо організації МПЗ бойових дій заступник командира з виховної роботи розробляє текстовий його план, який містить заходи:
інформаційної та виховної роботи-
психологічного забезпечення-
загальної, спеціальної та цільової психологічної підготовки-
воєнно-соціальної та правової роботи-
протидії інформаційно-психологічному впливу противника-
культурно-виховної роботи-
організації управління МПЗ і взаємодії.
Питання організації управління МПЗ включає такі складові, як розподіл офіцерів органу виховної роботи по командним пунктам і елементам бойового порядку- організація зв’язку в інтересах забезпечення МПЗ- порядок поповнення втрат технічних засобів інформації та виховання- порядок інформаційного забезпечення підрозділів- термін доповідей про роботу щодо МПЗ бойових дій- взаємодія зі штабом, начальниками служб, приданими та підпорядкованими частинами і підрозділами, місцевими органами влади та управління.
Керівництво МПЗ під час підготовки і ведення операцій (бойових дій) здійснюється з пунктів управління (командних (основних), запасних командних, тилових і допоміжних).
На командному пункті (основному пункті управління) доцільно мати:
групу загального планування та організації МПЗ-
групу напрямків-
групу (офіцера) пропаганди та інформації-
групу (офіцера) психологічного забезпечення.
На запасному командному пункті може бути створена група загального планування та організації МПЗ, яка здійснюватиме свою роботу, як правило, під керівництвом заступника начальника управління (відділу) виховної роботи.
На тиловому пункті управління доцільно мати:
групу (офіцера) забезпечення поповнення втрат офіцерів органів виховної роботи-
групу (офіцера) забезпечення технічними засобами виховання та поліграфії-
мобільну агітаційно-пропагандистську групу.
Алгоритм діяльності командира і заступника командира з виховної роботи в ході підготовки і ведення бойових дій представлений у таблицях 13.1 і 13.2.
Таблиця 13.1
Алгоритм діяльності командира і його заступника з виховної роботи в ході підготовки і ведення бойових дій
Видео: 93-я ОМБр проводить підготовку
Таблиця 13.2
Послідовність роботи командира і його заступника з виховної роботи під час бойових дій
Видео: Перші дні спілкування з родиною після війни. СЕРГІЙ ГРИЛЮК головний психолог ЗСУ
Видео: Презентація проекту "Порядок психологічної реабілітації учасників АТО"
Таким чином, управління МПЗ під час бойових дій має забезпечувати повне використання морально-психологічного потенціалу своїх військ для виконання поставлених перед ними бойових завдань у встановлений термін.
Поделиться в соцсетях:
Похожие
