Валеологічні методики самодіагностики. Провести оцінку особистих показників оптимальної маси тіла та індексу вмі, розвитку захворювань серцево-судинної системи

Проба Ромберга виявляє координаційну функцію НС. 1 варіант: стійка ноги разом, руки вперед, пальці розведені, очі закриті. 2 варіант (ускладнений): стійка на одній нозі, п`ята другої в коліна опорной- руки вперед, пальці розведені, очі закриті. 3 варіант (для спортсменів): проводиться в чотирьох режимах при поступовому зменшенні площі опори (стійка ноги нарізно- ноги разом- ноги одна перед одною (на одній лінії)- на одній нозі, п`ята другої в коліна опорной- руки вперед, пальці розведені, очі закриті). «Добре», якщо в кожній стійці зберігається рівновага протягом 15 з і при цьому не спостерігається похитування тіла, тремтіння (тремор) рук або вік. При треморі - «задовільно», при порушенні рівноваги – «неуд».

Тест Яроцкого дозволяє визначити поріг чутливості вестибулярного аналізатора. У основній стійці із закритими очима кругові рухи головою в швидкому темпі. Фіксується час до втрати рівноваги. В здорових осіб час збереження рівноваги в середньому 28 з, у спортсменів – 90 з і більш.

Пальцьово-носова проба. Доторкнутися вказівним пальцем до кінчика носа з відкритими, а потім – із закритими очима (рука витягнута вперед). У нормі наголошується попадання, доторкається до кінчика носа. При травмах головного мозку, неврозах, перевтомі, перетренованій і інших негативних функціональних станах наголошується непопадання, тремор вказівного пальця або кисті.

Теппінг-тест визначає максимальну частоту рухів кисті. Аркуш паперу двома лініями розділяють на чотири рівні частини. Протягом 10 з в максимальному темпі ставлять крапки в першому квадраті, потім – 10 з відпочинок і знов повторюють процедуру від другого квадрата до третього і четвертого. Підраховують кількість крапок в кожному квадраті. У спортсменів максимальна частота рухів кисті більше 70 за 10 секунд. Зниження кількості крапок від квадрата до квадрата свідчить про недостатню стійкість рухової сфери і НС.

Достовірним показником функціонального стану є частота сердечних скорочень, яка у спокої у дорослих чоловіків рівна 70-75, у жінок – 75-80 уд/мін. У спортсменів ЧСС значно рідше – 60 і менш уд/мін, у спортсменів високого рівня – 40-50 уд/мін, що говорить про економічну роботу серця. Пульс можна підрахувати на променевій, скроневій або сонній артеріях. Пульс вважається ритмічним, якщо у спокої кількість ударів за 10 з не відрізнятиметься більш ніж на один удар від попередніх 10 с. Виражені коливання пульсу (наприклад, за перших 10 з – 12 уд., а за других – 10, за третіх – 12) вказують на аритмічність.

Ортостатична проба: пульс лежачи – встати – пульс стоячи. У нормі наголошується почастішання пульсу на 10-12 уд/мін. Почастішання пульсу до 18 уд/мін – задовільна реакція, вище – незадовільна.

Клиностатична проба: пульс стоячи – лягти – пульс лежачи. У нормі наголошується уреженіє пульсу на 4-6 уд/мін.

Проба «20 присідань». Пульс за 10 з сидячи, 20 присідань, сісти, пульс відразу після присідань і кожну подальшу хвилину. Чим раніше пульс відновиться, тим краще. До третьої мін – добре, до 4 – удовл., після 5-6 – погано.

Індекс Кердо: ІК=Д/П, де Д – мінімальний артеріальний тиск, а П – пульс. У здорових людей цей індекс близький до одиниці. При порушенні нервової регуляції ССС він стає великим або меншим одиниці. Коефіцієнт тієї, що економізує кровообігу. Обчислюється за формулою: (ПЕКЛО макс. – ПЕКЛО мин.) • П, де ПЕКЛО – артеріальний тиск, П – пульс. У здорової людини його значення наближається до 2600. Збільшення цього коефіцієнта вказує на скруту в роботі серцево-судинної системи.

У нормі частота дихання у дорослої людини 16-18 разів в 1 мин. Проба Штанзі: зробити вдих, потім глибокий видих і знову вдих, затримати дихання- фіксується час затримки дихання- хороший показник – 60с, відмінний, – 120с. Проба Генча: вдих, видих, дихання затримати- добре треновані можуть затримати дихання на 60-90 з- при перевтомі цей показник різко зменшується.

Кинестетічеськая чутливість досліджується кистьовим динамометром. Спочатку визначається максимальна сила. Потім, дивлячись на динамометр, 3-4 рази стискувати його із зусиллям, рівним, наприклад, 50% від максимального. Потім це зусилля повторюється 3-5 разів (паузи між повтореннями – 30 з), без контролю зором. Кинестетічна чутливість вимірюється відхиленням від отриманої величини (у відсотках). Якщо різниця між заданим і фактичним зусиллям не перевищує 20%, кинестетічна чутливість оцінюється як нормальна.

Поважно систематично стежити за загальним станом здоров`я. До суб`єктивних показників можна віднести самопочуття, сон, апетит. Самопочуття має бути бадьорим, настрій хорошим, не повинно бути розбитості і вираженого стомлення. Сон, як правило, міцний, з швидким засипанням і бадьорим станом після нього. Апетит має бути хорошим. Якщо важко заснути і сон неспокійний, а також млявість, сонливість, дратівливість, сильні м`язові болі, немає бажання тренуватися – треба знижувати навантаження.

Для визначення ідеальної ваги людини існує багато методик. Одним з показників є співвідношення вага-ріст. Для оцінки оптимальної ("належної") ваги користуються різними формулами. Найпростішою з них є індекс Брока, згідно з яким нормальна вага (кг) дорівнює зменшеному на 100 зросту (см). Хоча ця формула має ряд модифікацій, проте вона не враховує вік людини, конституційні та статеві особливості.

Дуже популярна на сьогодні у світі методика обчислення індексу ваги (ВМІ) запропонована бельгійським математиком А. Кустеленом. Індекс ваги вираховується шляхом поділу маси тіла (кг) на квадрат зросту (м2). За даними ВООЗ фізіологічна норма індексу ваги коливається в межах 20,0-24,9 кг/м2. Значення індексу від 25,0 до 29,9 вказують на невеликий надлишок ваги, від 30,0 до 40,0 – на наявність зайвої ваги і великого ризику для здоров`я. У цьому випадку повнота може привести також до особливої гормональної патології, т.зв. синдрому нечутливості до лептину. Як було виявлено 10 років тому, існує дуже ефективний гормональний контроль рівня жирового обміну. Жирова тканина, яка складається з особливих клітин (адипоцитів), є також ендокринним органом. Адиноцити виділяють в кров пептидні гормони – лептіни (грец. leptos – тонкий), які діють на жировий обмін через центри гіпоталамуса.

Небезпека надмірної ваги для здоров’я виникає внаслідок виникнення додаткових навантажень на окремі системи організму та патологічних змін (зростає ризик остеопорозу, гіпертонії, збільшується вміст тригліцеридів і холестерину, спостерігається порушення вуглеводного і жирового обміну, діабет-2 та ін.). Надмірна вага підвищує навантаження на серце навіть у стані спокою (аритмії серця, поява варикозних вен). Наявність великих відкладів жирової тканини тісно корелює з ризиком ракових захворювань кишківника, молочної залози та розвитком слабоумства (хвороба Альцгеймера).

Для оцінки особистих показників оптимальної маси тіла та індексу ВМІ я використала методику обчислення індексу ваги (ВМІ), яку запропонував бельгійський математик А. Кустелен :

Індекс ваги (ІВ) вираховується шляхом поділу маси тіла (МТ) на квадрат росту (КР2)

Якщо в мене індекс ваги дорівнює 21,8кг/м2 то в мене фізіологічна норма індексу ваги.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!