Завдання і зміст психологічного відбору

Видео: У Києві розпочалася переатестація в Національну поліцію

Психологічний відбір і психофізіологічне обстеження

У межах військово-професійного відбору провадиться комплекс заходів, спрямованих на встановлення відповідності соціальних, психічних, психофізіологічних якостей призовників (кандидатів до вступу у ВВНЗ) вимогам військово-професійної діяльності. Він дає можливість ймовірно оцінити спроможність людини опанувати певну військову спеціальність, можливість досягнення в ній певного рівня розвитку й успішного виконання професійних функцій у типових ситуаціях. Такий відбір може провадитися й військовослужбовцями у військах з метою їх оптимального розподілу за військовим фахом і посадою.

Він включає такі компоненти: медичний, фізіологічний, педагогічний і психологічний. Докладніше схарактеризуємо останній, сутністю якого є діагностика і прогнозування здібностей особистості.

Психологічний відбір (ПВ) являє собою комплекс заходів, спрямованих на діагностування і прогнозування індивідуально-психічних якостей особистості з метою раціонального розподілу молодих воїнів (призовників) за спеціальностями, посадами і підрозділами, оптимального комплектування ВВНЗ курсантами. Адже такий відбір забезпечує відповідність особистісних, психічних та інших якостей військових спеціалістів вимогам їхньої військово-професійної діяльності.

ПВ є основною частиною військово-професійного відбору, що складається з таких етапів:

— здійснення діагностичних вимірів і первинне опрацювання отриманих діагностичних даних:

— формулювання прогнозу щодо здібностей конкретного кандидата до певного виду військово-професійної діяльності та оцінки до ймовірного рівня його придатності-

— верифікації прогнозів на основі даних про фактичну ефективність військово-професійної діяльності осіб, які були відібрані.

На його основі щодо конкретного призовника чи кандидата для вступу у ВВНЗ робляться такі оцінки:

— рівня розвитку пізнавальних та інших психічних процесів особистості-

— адаптаційного потенціалу особистості та її нервово-психічної стійкості-

— рівня розвитку спеціальних, професійно важливих якостей особистості-

— провідних мотивів і мотивацій професійної діяльності-

— військово-професійної спрямованості.

ПВ включає соціально-психологічне вивчення та психофізіологічне обстеження особистості призовника або кандидата для вступу ВВНЗ.

Соціально-психологічне вивчення передбачає оцінку моральних якостей особистості, суспільної і трудової активності, військово-професійної спрямованості, з`ясування мотивів і мотивації вибору конкретної спеціальності, особливостей життєвого досвіду й умов виховання та розвитку, специфіки спілкування і поведінки в колективі. Для цього застосовуються такі методи, як аналіз документів, опитування, індивідуальна співбесіда. Такий аналіз передбачає вияв:

— захоплень, схильностей та інтересів, які пов`язані з військовою службою-

— мотивів і мотивації вибору конкретної військової спеціальності-

— якостей засвоєння програми початкової військової підготовки-

— уявлень про життя та діяльність в армійському середовищі, про ті вимоги, які висуваються перед військовослужбовцем військовою службою-

— адекватності співвідношення цих вимог із власними можливостями під час служби в частині.

Психофізіологічне обстеження дає змогу оцінити пізнавальні психічні процеси (пам`ять, сприймання, мислення, увагу) та ін., швидкість І координацію рухів (особливості психомоторними), емоційно-вольові якості Й рівень нервово-психічної стійкості. Це обстеження, як правило, здійснюють психофізіологи з метою:

— відбору та розподілу призовників для підготовки до служби у Збройних силах та інших військових формуваннях України-

— оцінки загального розвитку кандидатів для вступу у ВВНЗ під час попереднього дослідження-

— оцінки загального рівня підготовки сержантів та просування їх на вищі посади-

— виявлення осіб з ознаками НПН.

У психофізіологічному обстеженні застосовуються методи універсального набору психодіагностичних тестів (вивчення особистісного потенціалу військовослужбовців: інтелектуального- емоційно-вольового- мотиваційного- психофізіологічного- психічного) та спеціальних методик, призначених для визначення необхідних фахівцеві професійно важливих якостей для певного виду військово-професійної діяльності. Наприклад, психофізіологічні вимоги до льотчика або офіцера суходільних військ суттєво відрізняються.

Для цього слід проводити професіографічний аналіз діяльності військових спеціалістів, який полягає у виявленні панівних психічних і фізіологічних характеристик діяльності цих спеціалістів. Ці характеристики необхідні для складання фізіопсихограм конкретної військово-професійної діяльності. їх основний зміст полягає у визначенні тих фізіологічних і психічних властивостей військовослужбовця, які безпосередньо впливають на ефективність його діяльності.

З`ясування психічних і фізіологічних характеристик діяльності щодо конкретної військової спеціальності складається з трьох стадій.

Перша стадія полягає у створенні вимог до психічних та фізіологічних якостей на підґрунті фізіограми професійної діяльності (тут насамперед рекомендується з`ясувати такі характеристики виявів психіки військовослужбовця: концентрація, переключення І обсяг уваги, розвиненість і обсяг видів пам`яті взагалі та оперативної пам`яті зокрема, швидкість переведення інформації з довгострокової пам`яті в оперативну, здатність до вироблення складних сенсомоторних навичок тощо).

На другій стадії відбувається кількісна характеристика тих психічних і психофізіологічних виявів спеціаліста, які були з`ясовані на першому етапі. Вони оцінюються за п`ятибальною системою, де п`ять балів отримує найзначиміша якість або функція, на які припадає головне навантаження у процесі військово-професійної діяльності. Після цього складається таблиця, де наводяться характеристики цих виявів, ідо їх розміщують за порядком зменшення показників.

На третій стадії визначаються якості, з якими пов`язаний загальний перелік всього циклу військово-професійної діяльності.

Аналіз структури військово-професійної діяльності передбачає виконання таких процедур:

— складання переліку завдань, факторів і умов цієї діяльності, які суттєво впливають на ефективність, наприклад, професійно-технічної системи (або якість діяльності) та стан людини в процесі виконання цих завдань-

— виявлення оптимального алгоритму розв`язання завдань на технологічному рівні-

— виявлення оптимального алгоритму розв`язання завдань на операційно-психологічному рівні-

— побудову таблиць реалізації алгоритмів у типових та найбільш критичних варіантах вирішення завдань з описом психологічної сутності дій людини-

— складання схем просторово-часової реалізації вищеназвана них алгоритмів діяльності-

— визначення ступеня відповідності кожної дії та їх сукупності, інформаційного та моторного поля інженерно-психологічним закономірностям і вимогам.

Складання і аналіз переліку завдань, факторів і умов діяльності конкретного спеціаліста відбувається таким чином. Наприклад, при виявленні алгоритмів розв`язання завдань на технологічному рівні виокремлюють значні операції у професійно-технічній системі за технологічними критеріями. На цьому рівні виокремлюють як самостійні елементи дій людини, хоча в деяких випадках технологічні операції можна цілком замінити її комплексними діями. Завдання аналізу полягає втому, щоб скласти перелік операцій і показати в процесі діяльності їх зв`язки між собою. Для формалізованого опису пропонується застосовувати графічні схеми переходів.

Аналіз структури діяльності на операційно-психофізіологічному рівні передбачає декомпенсацію процесу діяльності до окремих простих дій. Критерієм простої дії є наявність однієї (без проміжних) усвідомленої мети операції, що виконується людиною. Декомпенсацію професійної діяльності слід доводити до простих дій і оперативних одиниць Інформації.

Оперативною одиницею інформації є сигнал, який у цьому процесі перетворення інформації та енергії диференціюється людиною від інших сигналів за однією ознакою. В контексті аналізу діяльності просту дію можна визначити як дію, що призводить до формування однієї одиниці Інформації.

Операційно-психологічний аналіз здійснюється послідовним розподілом завдань і функцій професійно-технічної системи, від складних до простих дій і оперативних одиниць інформації. При цьому щоразу

визначають логічні, просторові й часові зв`язки між відокремленими компонентами, тобто будують детальніший алгоритм діяльності фахівця. Але діяльність має виступати як складна, ієрархічно побудована багаторівнева структура, що динамічно розвивається з великими можливостями переходу від одного рівня до іншого.

Сутність алгоритмічного аналізу професійної діяльності полягає в:

— розкладенні робочого процесу на якісно елементарні складові-

— визначенні їх логічного зв`язку між собою-

— визначенні переліку заходів, які мають певний психофізіологічний смисл.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!