Основні характеристики спілкування

Видео: Игра в звене. Летная школа №7. World of Warplanes

До основних характеристик спілкування, на нашу думку, слід віднести його структурні компоненти, основні форми та акти, зміст.

На основі діяльнісного підходу щодо розуміння природи спілкування можна виділити такі його структурні компоненти:

— предмет спілкування — це інший воїн, партнер по спілкуванню-

— потребау спілкуванні — це прагнення воїна до пізнання й оцінки інших, а через них і за їхньою допомогою — до самопізнання і самооцінки-

— комунікативні мотиви — це те, заради чого воїн спілкується з іншими воїнами-

— дія спішування — це одиниці комунікації, цілісний акт, який адресований іншому воїнові-

— завдання спілкування — це мета, на досягнення якої у конкретній комунікативній ситуації спрямовані різноманітні дії, що відбуваються у процесі спілкування-

— засоби спілкування — це ті предмети, за допомогою яких відбувається спілкування-

— продукт спілкування — це предмети й утворення матеріального і духовного характеру, які створюються у процесі спілкування.

Спілкування відбувається, як правило, у трьох формах:

— монологічній (характерца для командира, коли він організовує певні види навчальної та службової діяльності підлеглих)-

— діалогічній (найскладніша, але водночас бажана, особливо для офіцерів-вихователів)-

— полілогічиій (багатостороннє спілкування, яке відбувається у ситуаціях ухвалення рішень у бойовій обстановці, в екстремальній ситуації, коли здійснюється боротьба за перехоплення ініціативи у дискусії та діяльності).

Спілкування як діяльність складається з ко 11 кроті і и х елементарних актів. Зокрема:

— суб`єкта — ініціатора спілкування-

— суб`єкта, якому адресована інформація-

— норм і правил, на основі яких організується спілкування-

— цілей, які мають учасники спілкування-

— ситуації, в якій відбувається спілкування.

Кожен акт спілкування являє собою ланку таких взаємозв`язаних комунікативних дій:

— вхід суб`єкта спілкування у комунікативну ситуацію-

— оцінка суб`єктом спілкування характеру комунікативної ситуації-

— орієнтація у комунікативній ситуації-

— вибір іншого об`єкта для можливої взаємодії-

— постановка комунікативного завдання із врахуванням особливостей ситуації спілкування-

— опрацювання підходу до суб`єкта взаємодії-

— привернення уваги суб`єкта взаємодії-

— оцінка психічного стану партнера по спілкуванню-

— самоналаштовування внутрішнього психічного стану на психічний стан співрозмовника-

— вирівнювання психічних станів партнерів по спілкуванню, формування загального емоційного стану-

— комунікативний вилив одне на одного партнерів по спілкуванню-

— оцінка суб`єктом спілкування — ініціатором спілкування — реакції партнера по спілкуванню-

— стимулювання діалогу з боку партнера по спілкуванню-

— активні дії партнера по спілкуванню на вплив ініціатора спілкування.

Зміст спілкування може складати:

— передання інформації, емоцій, почуттів, переживань, відомостей-

— взаємне сприйняття партнерами по спілкуванню одне одного-

— взаємооцінку партнерами по спілкуванню одне одного-

— взаємовплив партнерів-

— взаємодію партнерів та ін.

Манера спілкування передбачає:

— тон спілкування-

— поведінку у спілкуванні-

— дистанцію у спілкуванні (інтимна, особистісна, соціальна, публічна тощо).

Наприклад, відстань між партнерами у спілкуванні називається зоною дистанції, яка може складати: в інтимній зоні — 15—45 см, особистісній зоні —45-120 см, соціальній зоні — 120-400 см, публічній зоні — понад 400 см.

Отже, знання офіцером основних характеристик спілкування сприяє організації ефективного спілкування з партнерами по спілкуванню взагалі та педагогічного зокрема.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!