Психологічна структура особистості

Особистість — це складна система, в якій диференціюються та інтегруються всі психічні явища, що розвиваються в індивіді під впливом різноманітних факторів. Тому особистість можна визначати, кажучи словами Г.С. Костюка, «системою систем», і це буде правильно. У свою чергу, індивідуальність кожної людини визначається і характеризується психологічною структурою її особистості. Сучасні дослідження свідчать, що окремі риси та властивості особистості не просто об`єднані в єдину суцільну структуру, а ще й утворюють певну ієрархію. Вся структура, у свою чергу, визначається кожною її складовою.

І взагалі, що`таке структура? Структура будь-якого психологічного явища— це Єдність елементів та їхніх всебічних зв`язків. Поняття «структура» запровадив у психологію в 1890 р. німецький вчений К. Еренфельс. Структура протистоїть аморфності. Вперше у вітчизняній психології це поняття застосував 1959 р. С.Л. Рубінштейн.

Сучасна вітчизняна психологія має кілька підходів до психологічного структурування особистості, яке здійснено у дослідженнях О.М. Леонтьева, С.Л. Рубінштейна, О.Г. Ковальова, Г.С. Костюка, К.К. Платонова, B.C. Мерліната інших. Можна виділити три основні аналітичні напрями щодо побудови цілісної психологічної структури особистості: 1) со-ціально-психолого-індивідуальний, 2) діяльнісний і 3) генетичний.

Стисло охарактеризуємо погляди деяких учених щодо побудови психологічної структури особистості.

Олександр Ковальов розглянув п`ять підструктур особистості: 1) спрямованість, 2) здібності, 3) характер, 4) система управління і 5) психічні процеси [42, 52].

Вольф Мерлім відокремив дві підструктури особистості: властивості індивіда (темперамент та індивідуально-психологічні особливості психічних процесів) і властивості індивідуальності (мотиви і ставлення, характер і здібності).

Професор Костянтин Платонов (1906-1983) також дотримувався цієї самої ідеї і пропонував динамічну функціональну психологічну структуру особистості. В її основі у властивостях особистості лежать критерії відношення соціального і біологічного, в її психологічній структурі він відокремив чотири ієрархічні підструктури (табл. 2-4).

Табл. 2-4.

Динамічна функціональна психологічна структура особистості

Видео: Психологія особистості.

Крім цих чотирьох підструктур, у структурі особистості він виокремлює дві загальні інтегративні підструктури: характер і здібності [68]. Ці властивості створюють риси, які є не тільки складовою особливої підструктури, а й можуть компенсувати якийсь недолік у інших підструк-турах.

Із застосуванням принципу накладання одного ряду підструктур на другий був зроблений крок до системної побудови двовимірної психологічної структури особистості.

Формування і розвиток особистості згідно К.К. Платонова відбувається у послідовності, зображеній на рис. 2-1. Головними в його концепції є такі аспекти. По-перше, вона має на увазі психологічну структуру. По-друге, вона динамічна, а саме: розвивається у часі, змінюючи склад своїх компонентів та зв`язків між ними за збереження функцій. По-третє, під «структурою» К.К. Платонов розуміє єдність елементів. Оскільки ж ідеться про взаємозв`язки не матеріальних, а функціональних властивості і якостей особистості, то в цьому разі мається на увазі функціональна структура особистості.

Військові психологи Микола Феденко, Михайло Дьяченко основними компонентами психологічної структури особистості вважають: 1) психічні процеси- 2) психічні стани- 3) психічні властивості- 4) психічні утворення. У підручниках з військової психології, виданих у колишньому Радянському Союзі, подано здебільшого їхній підхід.

У 30-50 pp. XX ст. німецький психолог Ф. Лерш запропонував цікавий варіант синтезу двох напрямів дослідження психологічної структури особистості: соціально-психолого-індивідуального і діяльнісного аспектів особистості у вигляді двовимірної горизонтально-вертикальної схеми. Ці два виміри складають єдність, перебувають у взаємозв`язку і, відповідно, є взаємообумовленими. Цей варіант побудови психологічної структури особистості підтримували Г.С. Костюк і П.М. Пелех.

Горизонтальний вимір особистості, за Ф. Лершем, утворюють психічні процеси та функції, що виникають і розвиваються в особистості на основі «закону комунікації». Цей вимір складається з мотиваційного, чуттєвого, пізнавального і діяльнісного «членів».

Вертикальний параметр особистості, відповідно до нього, є внутрішнім результатом «горизонтальної» діяльності, які утворюють нашарування у формі диспозиції психічних властивостей, навичок, звичок тощо. Вони динамічні, тому що беруть участь у горизонтальній діяльності особистості. Основними складовими вертикальної структури особистості є: особистісна надбудова- ендотимна основа особистості- відчуття, сприймання, уява, пам`ять, мислення, діяльна поведінка тощо- життєва основа особистості.

<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!