Функції психічних станів

Видео: Джил Боулт Тейлор: Удивительный удар прозрения

Психічний стан — це особлива психологічна категорія, яка об`єднує різні психічні явища. Виділення психічних станів як феномена психічного життя людини допомагає, по-перше, заповнити прогалину між психічними процесами та психічними властивостями, по-друге, більш обгрунтовано охарактеризувати поведінку особистості в різних ситуаціях.

Основне призначення функцій психічних станів — збереження динаміки та взаємодія підсистем соми (тіло організму) і психіки (за панівної ролі психіки) у проміжку часу між двома послідовними, значущими для суб`єкта змінами середовища. Психічні стани так чи інакше характеризують психіку людини, визначають своєрідність різних психічних виявів і є ніби тембром психічної діяльності. Щодо психічних процесів психічний стан виступає засобом їх організації в певний період часу.

Гэловна функція психічних станів — врівноваження людини як щодо замкненої системи із зовнішнім середовищем, що постійно змінюється, погодження з конкретними об`єктивними умовами, активна організація цієї взаємодії. Така взаємодія та злагодженість забезпечуються здатністю психіки людини набувати необхідного на певний момент стану. У цьому випадку панівними тимчасово стають ті компоненти, які необхідні для збереження рівноваги та взаємодії у певній ситуації, і загальмовують ті функції, діяльність яких не має бути активною на певний момент.

Остання, інтегрувальна функція — функція регуляції всіх інших психічних явищ (процесів, властивостей і утворень). Щодо психічних процесів вона виступає як засіб їх організації, відрізняється від них відносною тривалістю при збереженні однорідності. Що стосується психічних властивостей, то, з одного боку, вона певною мірою виражає ці властивості, а з іншого — утворення і формування таких здійснюється через етап психічного стану. Врешті-решт, кінцевим результатом психічних станів є психічні утворення: знання, навички та вміння, які, у свою чергу, мають безпосередній вплив на виникнення, перебіг і спад психічних процесів.

Отже, між процесами, властивостями та утвореннями існують зв`язки і взаємопереходи. У цьому виявляється цілісність психіки людини, а її психічний стан — це єдине ціле щодо інших компонентів психіки. Кожен компонент психіки є складовою психічного стану, має в ньому конкретне вираження. Цей взаємозв`язок не односторонній, а існує безпосередня взаємозалежність одного компонента від іншого. Знання цих закономірностей та їх врахування командиром у роботі з особовим складом допомагає йому якісніше розв`язувати завдання, що стоять перед підрозділом.

Таким чином, психічний стан являє собою цілісну характеристику психічної діяльності особистості, що фіксує момент стійкості та специфічності в перебігу різноманітних психічних процесів, це форма реагування, що відображає<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!