Критерії психологічного відбору спеціалістів, які призначаються до бойового чергування

Ефективності виконання завдань бойового чергування у значній ступені сприяє професійно-психологічний добір спеціалістів, які призначаються до бойового чергування. Наслідком цієї діяльності є складання професіограми, що має такі розділи:

1) психічні властивості: направленість, темперамент, характер, задатки. Стосовно до несення бойового чергування це виражається у наявності військово-професійної спрямованості, розвиненості мотивів і мотивації військової служби, врівноваженості характеру, розвиненості спеціальних здібностей, що сприяють якісне виконання службових обов’язків під час бойового чергування-

2) психічні процеси, особливості їх протікання і проявлення у військовослужбовців. До числа найбільш значимих психічних процесів відносяться: спеціальні відчуття і сприйняття, розподіленість і зосередженість уваги, оперативне мислення і пам`ять-

3) основні біографічні дані військовослужбовця, склад сім`ї, аналіз соціальних умов життєдіяльності до призову, умов побуту, особливості виховання та розвитку, поведінки в позаслужбовий час.

В професіограму включаються також інші дані, що необхідні для визначення професійних та психологічних якостей, що необхідні для виконання військовослужбовцем завдань бойового чергування. Вона складається на основі:

а) аналізу документів (характеристик, висновків атестаційних комісій, подання на присвоєння чергових звань, просування по службі, медичної книжки тощо)-

б) проведення спеціальних медичних, психологічних та соціологічних досліджень особистості (спостережень, бесід, узагальнення незалежних характеристик, тестувань, аналізу результату діяльності, експериментів, виконання спеціальних завдань та доручень).

Морально-психічні якості, що необхідні для виконання військовослужбовцем задач бойового чергування:

1) глибоке усвідомлення кожним військовослужбовцем особистої відповідальності за виконання задач бойового чергування-

2) висока емоційно-вольова стійкість-

3) впевненість у своїх професійних навичках і уміннях, озброєнні та військовій техніці-

4) стан мобільності, активності, рішучості, що дозволяють в короткий термін приймати найбільш доцільні рішення-

5) швидка оцінка обстановки і виявлення причин нештатних (аварійних) ситуацій-

6) цілеспрямованість і наполегливість щодо реалізації прийнятого рішення-

7) спроможність чіткого аналізу всіх обставин ситуацій, чітко і ясно доповісти начальникам або поставити задачу підлеглим.

Протипоказано залучати до виконання задач бойового чергування військовослужбовців "групи ризику", під якими розуміються військовослужбовців із числа солдатів, сержантів, прапорщиків та офіцерів, у яких в силу певних життєвих обставин чи неадекватного сприйняття реальності може виявлятися девiантна поведінка чи нервово-психічні розлади (зриви).

До "групи ризику" відносять військовослужбовців за:

сімейними обставинами (військовослужбовці, які не мають батька, матері або обох батьків, важка хвороба або смерть когось із близьких родичів, складні побутові умови проживання сім’ї, погані взаємини із батьками, дружиною чи дівчиною та інші складні сімейні обставини)-

станом здоров`я i фізичного розвитку (військовослужбовці, які перенесли травми голови, захворювання нервової системи, перебували на обліку в нервово-психiатричних диспансерах, хворіють такими хворобами як енурез, екзема та мають деякі інші соматичні захворювання, мають скарги на стан свого здоров`я або тимчасову фізичну ослабленість, недоліки фізичного розвитку, що гостро переживаються)-

психічними проявами особистості та наявним психофізичним станом (неврівноважені в нервово-психiчному відношенні військовослужбовці, які перенесли стрес-потрясiння, мають високий рівень ситуативної тривожності, з вираженими ознаками адаптаційних розладів, з боку яких ймовірно суїцидальна поведінка- з такими рисами характеру легко піддаються емоційному збудженню, вони конфліктні, схильні до конформізму, злобні, гнівливі, замкнуті, слізливі, легко ранимі, схильні до самотності, зі стійко пониженим настроєм, сором’язливі, надто підозрілі)-

соціальною поведінкою (військовослужбовці, які схильні до порушень військової дисципліни, важковиховувані, які перебували на обліку в правоохоронних органах, до служби в армії утікали з дому, схильні до вживання спиртних, наркотичних та інших токсичних речовин, являються лідереами мікрогруп негативного спрямування, ті, які в колективі перебувають в соціальній ізоляції, є об`єктами насмішок, словесних чи навіть фізичних образ з боку товаришів по службі, перебувають у конфлікті із соціальним оточенням, побоюються притягнення до карної відповідальності чи відчувають страх ганьби за свої вчинки)-

результатами службової діяльності (військовослужбовці, які перебувають у конфлікті із командирами чи начальниками, понесли незаслужені, на їх думку, стягнення, відстають у бойовій і гуманітарній підготовці, мають низький інтелектуальний рівень та інші службові проблеми).

Включення військовослужбовців в групу ризику може носити тимчасовий, довготривалий або постійний характер і відбувається на підставі інформації, отриманої із доповідей безпосередніх командирів та начальників, медпрацівників, аналізу документів, індивідуальних i групових бесід, спостережень, тестувань, аналізу службової діяльності, аналізу незалежних характеристик, анкетувань, соцiометричних досліджень малих соціальних груп військовослужбовців. З даною категорією військовослужбовців обов’язково необхідно проводити психокорекційну роботу.

Метою психокорекцiйної роботи з військовослужбовцями “групи ризику” є:

вчасне визначення конкретних військовослужбовців, а в деяких випадках i цілих підрозділів, з ознаками чи прогнозом девiантної поведінки-

організація й проведення оптимальних виховних i психокорекцiйних заходів з метою зменшення сили дії негативних факторів-

подання відповідним командирам i начальникам рекомендацій щодо подолання виявлених об`єктивних й суб`єктивних причин появи стрес-факторів-

психореабiлiтацiя, релаксація окремих військовослужбовців-

адаптація окремих військовослужбовців чи навіть певних груп, підрозділів до зміни обставин, їх морально-психологічна підготовка до самостійного подолання негараздів у майбутньому-

подання рекомендацій відповідним командирам (начальникам) на постійне чи тимчасове відсторонення окремих військовослужбовців від виконання задач бойового чергування.<< ПредыдушаяСледующая >>
Внимание, только СЕГОДНЯ!